Але, але, але. Згадайте з чого все починалося. Мова ішла про змову Трампа з росіянами щодо втручання тих самих росіян в американські вибори. Саме це питання витало в повітрі півроку від травня, коли Мюллер був призначений на посаду спеціального прокурора. Принагідно нагадаю, що Трамп тоді назвав це полюванням на відьом.
Якщо це і справді так, то відьмою виявився аж ніяк не Трамп. У обвинувальному висновку про нього нема жодного слова, як і про вибори загалом. Мюллер проробив велику роботу, але накопав зовсім не те, що від нього очікували. До речі, там є великий шмат про Україну і його зв’язки за Партією регіонів. Нашим аналітикам є в чому покопатися.
На перший погляд, ситуацію дещо змінює таємний вирок суду три тижні тому, про який також стало відомо вчора. Він стосується радника Трампової виборної кампанії Джорджа Попадопулоса. Він пішов на співпрацю зі слідством і дає покази.
Він справді намагався встановити зв'язки з близькими до Кремля росіянами з метою накопати компромат на Клінтон. Так само, як робив це син Трампа Дональд-молодший, котрий, як відомо, зустрічався з російською адвокаткою Наталією Весельницькою в надії отримати компромат на опонентку Трампа Гіларі Клінтон.
Але увага! Попадопулоса визнали винним у тому, що він брехав агенту ФБР, а не у змові з росіянами. Мабуть, пошук компромату на політичного опонента можна засуджувати з етичної точки зору. Але це не є кримінальним злочином. І в усьому світі цим займаються політики, в тому числі і команда Гіларі Клінтон.
Зокрема, недавно стало відомо, що Демократична партія, яка висувала Клінтон у президенти, причетна до фінансування сканальновідомого досьє на Трампа авторства колишнього британського розвідника Крістофера Стіла, яке було оприлюднено в січні і яке викликає недовіру навіть у прихильних до Трампа ЗМІ, бо в ньому наявні посилання лише на анонімні джерела в Москві. І нема жодного документу.
Таким чином, ми знову перебуваємо в очікуванні. Відповіді на питання про змову з росіянами ми не отримали.