Скажемо відверто, що цей набір опозиції майже нічим не відрізняється від минулорічної, задекларованої під час парламентської гонки. Безграмотна політика діючої партії влади і мутні відносини зі Росією і ЄС дозволяють Об’єднаній опозиції надалі нести ті ж хоругви з тими ж гаслами.
Як їх збираються зустрічати хмельничани, запитаєте? Очевидно, спокійно (якщо не виникне раптових провокацій), з чисто людської цікавості, прийдуть “доторкнутися” до торсу лідерів. З моменту останнього візиту до Хмельницького (а це вересень 2012 року) насамперед у політичних соратників накопичилося чимало запитань. Дуже не хотілося, аби це перетворилося на торішню бутафорії, коли руку з натовпу підіймали ті особи, яким заздалегідь політтехнологи тицьнули аркуш паперу з підготовленим запитанням.
На сьогодні у провінційних політиків і громадських діячів з приводу зустрічі з Яценюком, Тягнибоком і Кличком навіть виникла невелика перепалка. На засіданні обласного Комітету опору диктатурі (КОД), що відбувся 6 червня, деякі з них поставили ультиматум перед керівником обласного Фронту змін Олександром Ксенжуком: не організуєш живої розмови з лідерами, не допоможемо з людьми на акцію. Хоч і розійшлися миром (“фронтовик” Хмельниччини пообіцяв виконати їхнє прохання), проте розпач все ж таки залишився.
Справді до нас їдуть київські вожді з правильними словами, з готовими рецептами “видужування” охорони здоров’я, освіти, економіки тощо. Та, схоже, той “секрет успіху” й донині десь схований, даруйте, у Кощієвому яйці. А український комуніст російської орієнтації Петро Симоненко у цьому контексті знайшов би інше визначення українських бід, мовляв, душать пересічний народ олігархи, які загадково обросли мільйонними статками.
Щодо мільйонів і питання як робляться гроші. У секретаря хмельницького КОДу Олеся Вітряного з’явилося цілком слушне запитання до боксера-політика Віталія Кличка. Через соцмережу “Фейсбук” пан Вітряний просить запитати у Кличка, як давався йому перший мільйон. Нагадаємо, що за 2012 рік лідер партії УДАР задекларував 40 мільйонів гривень доходу, заробленого за межами України.
Продовжити грошову тему Кличку також пропонують обмануті обласні штабні працівники УДАРу, з якими, за їх словами, не в повній мірі розрахувалися за роботу на парламентських виборах. За різними даними, партія Кличка має борг перед близько двома тисячами працівників краю. Автор цих рядків має інформацію, що окремі невдоволені особи можуть прийти на акцію і особисто поцікавитися у Віталія Володимировича, чому більше півроку гальмується бухгалтерський процес.
Не в кращій ситуації перед журналістами й громадою постане фронтовик, який останні три роки приміряє крісло ВО “Батьківщина” Арсеній Яценюк. У його фракції триває “медовий період” еміграції нардепів — вісім бютівців вийшли з фракції і поки очікують іншої слушної пропозиції. Яценюк воліє не сильно цим перейматися: “Я не знаю, скільки у фракції подонків і не можу заглянути кожному у душу. Я знаю, що люди, які клянуться на Біблії, повинні мати в собі щось людське”, — спересердя відгаркнувся подавлений лідер.
Між іншим, сама акція “Вставай, Україно!” у Хмельницькому, яка двічі зривалася, претендує потрапили у коло невизнаних самою Юлією Володимирівною Тимошенко. Адже у недавньому посланні “День Європи”, що з’явилося у ЗМІ 29 травня, вона закликала опозиціонерів згорнути цю акцію.
А ось провідника свободівців Олега Тягнибока обласна влада вирішила заздалегідь зустріти інформаційною хвилею. В п’ятничному ефірі обласної державної телерадіокомпанії “Поділля-Центр” вийшов сюжет, присвячений “бійцівським якостям” свободівців. Себто події 18 травня, що відбулися у Києві, коли були побиті двоє журналістів центральних ЗМІ, подалися машиною пропаганди так, нібито заколотниками вуличних провокацій стали саме представники ВО “Свобода”.
Чому влада повелася на дешеві спекуляції з хмельницькими глядачами, залишається загадкою. Однак панічна боязнь, яка міцно сидить у середині неї (влади!), перетворює її вчинки часом на маніакальні, які, навряд чи, стануть запорукою легкої перемоги на найближчих виборах. Щодо акції опозиції, то її не варто жахатися — події 18 травня добре довели: не було би, так званого, антифашистського маршу, проведеного Партією регіонів, все минуло спокійно і про “елементів” на кшталт Вадика Румуна країна дізналася би ближче до президентських виборів. А так регіонали продемонстрували, що в боротьбі за владу будь-які засоби є виправданими.