Зубожіння населення
За останні роки в Україні спостерігається економічна криза, яка характеризується зниженням росту ВВП, інфляцією і як наслідок – падінням курсу гривні. Ці негативні тенденції призвели до масового зубожіння населення. Тобто, люди фактично не забезпечені правом на нормальний рівень життя. Сьогодні людям приходиться обирати, чи купити нову одежу чи купити поїсти. При такому стані речей, цілком логічною була б спрямованість державної політики на забезпечення громадян можливістю отримувати якісні товари при наявності невеликих доходів. На даний час все більше українців купує товари через Інтернет, адже це дешевше та набагато зручніше. Така модель шопінгу дозволяє купувати імпортні товари не виходячи з дому, та ще й значно дешевше. Але прийняття цього законопроекту значно обмежує і таку можливість для українців.
Хочу навести аргументи як доводять шкідливість та недоцільність даного законопроекту:
- Фікція. Дане обмеження не допоможе в боротьбі з контрабандою, але призведе до ускладнення отримання посилок тим, хто дійсно замовляв їх для себе. Люди які дійсно купують товари для особистого використання, будуть змушені оформляти замовлення на своїх родичів чи друзів. Це призведе до ускладнень пересилань і як наслідок до зниження замовлень. Люди які замовляли товари для перепродажу, зуміють підлаштуватись під нову систему обмежень. Та й даний канал поставки товарів не є основним для надходження контрабанди в Україну.
- Інтереси громадян. Зміни, які пропонують фактично відбирають можливість пересічних громадян купувати недорогі товари за кордоном. Громадяни будуть змушені сплачувати в рази більше, це вдарить по гаманцю кожного українця. Даний законопроект не відображає реального стану речей та не співпадає з інтересами простих людей. Якщо на даний момент ліміт встановлено на отримання посилки на суму 150 євро в день не сплачуючи мита, то нововведення обмежує цю суму місячним інтервалом (за ініціативою ВРУ) або тільки 3 посилка в місяць (за ініціативою КМУ).
- Тягар для української економіки. Беручи до уваги світову практику, можна з впевненістю сказати, що зниження податкового ліміту на міжнародні поштові відправлення, призведе до збільшення паперової документації та людського ресурсу для оформлення нових надходжень. Приведу приклад Канади, де податковий ліміт 20$, для збору 40 млн. $ надходжень федеральний уряд витрачає 160 млн. $. Для України таке навантаження може стати непосильним тягарем, та призвести до ще більшого занепаду економіки країни.
Можна зробити висновки, що прийняття такого законопроекту не знищить тіньовий імпорт в Україну. З останнім потрібно боротися іншими методами. Не за рахунок обмеження прав простих громадян, на покупку якісних та недорогих товарів. Боротьбу з тіньовим імпортом та контрабандою в цілому, потрібно розпочинати з системи митного контролю, де панує хаос та корупція. Для простого українського споживача це означатиме тільки одне – зниження якості товарів та підвищення їх вартості.