Резонансні показові вбивства і замахи на них під відеокамери відомого журналіста УП, опонента Путіна - Вороненкова, крутих офіцерів спецслужб, іноземних і національних добровольців залишаються без відповіді. І ніхто не бере на себе жодної відповідальність. Навіть керівництво терористичного Лугандону. Жодна справа, якщо вона не штучна, фейкова, постановочна, не розкрита, а реальні винуватці не встановлені. Правосуддя мовчить. Зав’язало не тільки очі, але й писок. Причини очевидні. Правоохоронні органи, спецслужби, судова система і юстиція заточені пріоритетно, а часто – виключно, на політику і бізнес. Вони, хто би що не доводив інакше, скеровуються, координуються, направляються тільки з одного, президентського центру. Попри позірні розбірки між главою держави і міністром поліції, Генпрокурором і СБУ. Вся зловіща сила правоохоронців і людей в мантіях, як показують останні події, направлені на протидію протестним рухам, опонуючим владі, маргалізованих страхом, політичним партіям, громадським організаціям, активістам, добровольцям. Жахливий тиск на бізнес.
Масові обшуки ІТ-компаній, зупинення діяльності інших, ліквідація майже сотні банків з мільярдними депозитами українців, депортація літаком Нацгвардії через територію Росії в Грузію трьох грузинів-добровольців, які боронили наш суверенітет, разом із позбавленням громадянства особистого друга президента Саакашвілі – ситуація нарощування хаосу. Незрозуміло тільки – керованого чи стихійного. Від втрати владного майже повного контролю над системою управління країною. В будь-якому випадку це тільки понижує, стерилізує легітимність влади і держави, перетворюючи її в нестабільну країну з неспроможними інституціями.
Влада не розуміє і не хоче розуміти, що черговий підрив журналістів, політиків, блогерів, політологів і випадкових людей девальвує ще більше довіру до її здатності виконувати свої обов’язки, керувати, забезпечувати громадянську стабільність і правопорядок.
Вбивство офіцера поліції і випадкового громадянина (хоча і підполковника поліції), замах на життя політика Мосійчука, політолога Балу як би і немає видимих і зрозумілих мотивів.
Якщо ми не захочемо вкотре шукати винних – то найкраще оголосити знову за все відповідальним Путіна, його таємничі ДРГ і всюдисущі дрони. Або масових московських агентів які вільно, безпечно і безоглядно створюють атмосферу хаосу в Україні. На очах спецслужб і поліції вже чотири роки воюючої країни.
Можемо дослухатись до Ляшка і перекласти всю відповідальність на «опонентів» радикалів чи Мосійчука особисто, у якого непрості стосунки з бізнесом. Хоча зампрокурора Києва від імені слідства це вже твердо заперечує.
Але щось підказує, що такий підрив вибухового пристрою (можливо, протипіхотної міни направленої дії) з використанням тупо припаркованого навпроти відеокамери спостереження мопеду, на якому потерпілі їхати не збирались, не переслідував мету прямого вбивства політика чи політолога. Надто точно треба було розрахувати графіки, маршрут, поведінку народного депутата, специфіку вибухової хвилі і сегмент викиду осколків, тощо.
Та й надто далеко від виходу із під’їзду, під дуже гострим кутом був розміщений вибуховий пристрій. Скоріше, вбивство постраждалих не було основною ціллю підривників. Інакше, припаркували би мопед біля дверей, або навпроти виходу. З гарантією смертельного враження.
На відеокамері має бути зафіксовано і момент паркування мопеду або закладку вибухівки.
Підрив здійснений свідомо з розрахунком на гучний резонанс події: політичних експертів, нардепа, що безпосередньо вийшли із телестудії «Еспресо ТВ». Це мало показати на тлі побічної ситуації повну відсутність безпеки свободи слова, її носіїв, незахищеність простих громадян, під вікнами яких вибухають бомби і яких безпричинно вбивають. Створити обстановку, атмосферу хаосу, страху, невпевненості, постійної і невідворотної загрози, що нависла над нами і невідступно переслідує нас.
Мосійчук, Бала та інші постраждалі від цього, без сумніву, теракту тільки жорстко і цинічно обрані як сакральні жертви. На їхньому місці могли бути й інші. Насильство проти них застосовано з метою устрашення, підриву стабільності, нашого способу життя, тиску на наші свободи, кволі цінності демократії і права на протест проти свавілля. У цьому плані може реалізовуватись й доктрина гібридної війни Герасимова. Як теорія хаосу. Вона якраз передбачає постійне нарощування напруги суспільства поки не порве його колективні нерви і не викине лютих людей на вулиці. Це тотальна війна всередині країни, яка ведеться вже давно. Їй ніхто не протистоїть. Піар, фейки і спектаклі відрежисованих протидій поліції і спецслужб тільки погіршують ситуацію.
Внутрішні сили, які ведуть боротьбу за владу всередині самої влади. Як замовники й організатори хаосу. Вони володіють всіма необхідними ресурсами і можливостями для таких смертельних флешмобів. Придивіться до почерку і деталей. Тоді будемо ходити по колу в тумані маніпуляцій і розводок.
Залишається ще опозиційна політгромадянська частина суспільства. На неї можуть попробувати списати теракт біля «Еспресо ТВ». Це прискорить надзвичайні заходи влади по обмеженню і без того звужених прав та свобод або звільнить протестну енергію для вибуху. Шлях Януковича.
Хто керує цим хаосом ми ніколи не дізнаємось. Не дивлячись на чергову сувору вимогу президента розслідувати цю справу негайно. Такі закони жанру. Але припинити його можемо коли по-справжньому візьмемось за управління державою. Тому, що єдиною системою стримування і противаги авторитарній владі залишилися тільки виборці. Тобто громада українців.
Шкода невинних загиблих і постраждалих. Та треба об’єднатись і змусити владу нарешті захищати нас і наші інтереси. Разом із державою, яка учора ввечері опустилась ще на один щабель нестабільності. Серед десятка країн, що ніяк не можуть відбутись.