Хочеться нагадати всім, хто сумнівається, лінується, не вірить і т.д. – ті, хто сидів на печі в 1918-ому, в 1932-33 та 1937-38 помирали страшною смертю. Вони та їхні діти. Не забуваймо про це, адже історія дає нам черговий шанс, який ми не маємо права змарнувати.
Неодноразово говорилося про те, що Майдан – це не лише площа в центрі Києва, Майдан – це вся Україна. От і зачистка буде проводитися по всій Україні. Фашистсько-клептократичний режим готувався до цього з першого дня свого існування. Він сформував для цього відповідну нормативну базу, закінчивши її оформлення особливо збоченими та відверто реакційно-репресивними законами 16 січня, зробивши це в такій формі, яка не залишає можливості для відступу ні тим, хто їх «ухвалював», ні тих, хто потім буде реалізовувати. Тут подано попередній аналіз цих законів та основні їх цілі й наслідки: welcome back у 37-ий рік.
Він сформував потужний репресивний апарат, забезпечивши його майже необмеженими фінансовими ресурсами, що черговий раз продемонстрував «бюджет геноциду», який по-щурячому з порушенням регламенту «проштовхнули» депутати від ПР, КПУ та політичні блазні на кшталт Донія, Єремєєва, Пилипишина, «тушки» Табалови, Купчак ча інші.
Чи буде розгін Майдану? Він вже почався. В загальноукраїнському масштабі. Влада перейшла до терору в його чи не найбільш цинічних проявах. І він буде тотальним та всеохоплюючим.
Тепер важлива кожна хвилина. На рахунку дні, протягом яких вся макулатура (і це найкорисніша функція паперу, на якому ці закони надруковані) буде підписана, сюди додати термін, починаючи з якого вони вступлять в НЕзаконну, але все ж силу. Цей час, а його дуже мало, найкращий для того, щоб переламати ситуацію. Далі буде набагато важче, адже пекельна машина режиму почне втілювати в життя божевільні норми цих, варто сказати нікчемних з юридичної точки зору, законів. Вона втілює їх вже зараз, негайно, проте якісь примарні бар’єри все ще є і їх треба максимально використати.
З огляду на ці події, Олег Соскін, який писав, що протистояння входить у вирішальну фазу, виявився абсолютно правий.
З іншого боку, ніщо так не додавало сили опору українців за ці два місяці як силовий тиск і провокації з боку влади. Якщо пружина, яка вистрілює в таких випадках буде еквівалентною тій силі, яку застосує влада, то важко уявити, до яких наслідків це може призвести. А враховуючи безпрецедентність та широкомасштабність тих заходів, які готуються, спровокована протидія може перевершити будь-які очікування і розчепити режим на молекули.
Останнє, що зараз потрібно робити – панікувати. Гайки почали закручувати не сьогодні, це не почнуть робити завтра. Процес запущений і триває вже досить довго. Все чого можна було боятися вже сталося, вже відбувається. Отож тепер потрібно лише діяти. З холодним розумом та гарячим серцем.
Відступати нікуди – за нами Україна!