«Мінські» угоди припинити не можна вийти. Де поставити кому?

Ще півроку тому припинення чи вихід з «Мінських» домовленостей для нашої держави було неможливим. Усі санкції західного світу застосовані до російського керівництва і бізнесу трималися на невиконання країною агресором власне зафіксованих у Меморандумі про виконання протоколу вересня 2014 року і Комплексу заходів щодо виконання Мінського протоколу лютого 2015 року зобов’язань.

Що змінилося?

Росія стала агресивнішою. Військо у понад 100 тисяч на українських кордонах, кібератаки і вимоги щодо не вступу до НАТО це ще були «квіточки» і порівнянні з двома подіями. Перша – Державна дума взялася за визнання терористичних псевдореспублік «ДНР» і «ЛНР». І хоча Путін сором’язливо відповів у стилі «а як же «Мінські ?» ілюзій ні в кого нема – Росія демонстративно не визнає суверенітет України. Тобто в одноосібному порядку припиняє усі зобов’язання закладені у протоколах тристоронньої контактної групи.

Друга подія – відновлені масовані обстріли з 17 лютого чітко вказують на те, що жодні положення про перемир’я не діють.

 

Фото: надане Олександром Ганущиним

Росія великим калібром демонстративно розстрілює свою частину домовленостей, не забуваючи при цьому звинувачувати у невиконанні положень «мінських» українську сторону. Втиснути нам ОРДЛО на умовах автономії - головна мета Президента Росії, який просто неприховано примушує нас до цього кроку у вигляді чергового «Мінська 3».

Чи вийде припинити чи вийти?

Путін любить за партією в шахи грати в «чапаєва». Але якщо єдина цінність «мінських» у вигляді санкцій то вже час Україні і колективному заходу тріснути шаховою дошкою кремлівського карлика по голові. Бо там розуміють лише мову сили. То ж якщо санкції можна перезавантажити на підставі визнання очевидного факту про одноосібний вихід Росії з «мінських домовленостей» то навіщо чекати? Тим хто посилається на узгоджену лінію розмежування варто пригадати події навколо Дебальцево. Зрештою, рішення Держдуми стосується і визнання «недореспублік» на території в цілому Луганської і Донецької областей.

То ж яка тут лінія розмежування?

І наостанок. За результатами дослідження групи «Рейтинг» вихід з «мінських» угод схвалює 55% громадян України, в разі якщо Росія визнає терористичні «ЛНР» і «ДНР».

Після рішення Держдуми цих прихильників побільшає. Радбез ООН 17 лютого котрий проходив під російську канонаду на Донбасі ще більше мав переконати колективний захід у безперспективності очікувань від Росії виконувати оті всі протоколи і меморандуми.

То ж за узгодженням із західними союзниками, Президент України чи український парламент зараз цілком в стані оголосити про одноосібне припинення Росією дії «Мінську 1» і «Мінську 2» і вихід нашої держави з угод котрі втратили дію.

Чекати залишилося недовго. Росія просто не залишає ані нам, ані всьому світові гідного вибору.

Олександр Ганущин Олександр Ганущин , Голова Львівської обласної ради (2015-2020)
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram