Після заяв Зеленського про “захоплення Харкова” та непереконливі спроби переконати суспільство, що “загрози немає” багато ІТ-компаній, що базуються на схід від Дніпра, отримали від своїх клієнтів запит на зміну локацій бізнесу. Бо рівень довіри до влади, що змінює свою точку зору на ступінь загрози протягом однієї доби, низький. І партнери наших підприємств не впевнені в здатності такої влади захистити країну та міста України.
Останній тиждень різні спікери від влади постійно намагалися просунути в українському суспільстві одну й ту саму тезу: “Путін не нападе, все буде добре, а через нагнітання ситуації втрачає українська економіка”. Це повторювали депутати “Слуги народу”, чиновники Офісу президента та навіть сам Володимир Зеленський в інтерв'ю західним ЗМІ. І це відбулося після того, як президент зробив заяву про можливе захоплення Харкова росіянами, чим найбільше з усіх спікерів викликав занепокоєння українського суспільства щодо нападу.
Я переконана, що до тези про економіку потрібно придивитися більш уважно, бо вона дуже добре описує логіку думок та вчинків діючої влади. Яку логіку? Не зробити нічого або зробити дуже погано та звинуватити в цьому когось іншого.
Безумовно, теза про те, що можлива ескалація конфлікту шкодить економіці – цілком логічна. Проте заяви спікерів Офісу президента, що через інформацію у західних ЗМІ про можливий напад з країни біжать інвестори та падає економіка - лицемірство та спроба перекласти відповідальність “з хворої голови на здорову”. Бо загроза перманентно існує вже 8 років, а некомпетентна економічна політика влади дає про себе знати саме зараз.
Більшість українських підприємців та економіка в цілому давно адаптувалися до постійної загрози та гібридної агресії з боку Росії, але до безвідповідальної політики влади звикнути та адаптуватися неможливо. Бо остання хвиля тиску Росії на Україну почалася наприкінці жовтня 2021 року, а інвестори тікають з країни весь 2021 рік. Бо публікації в західній пресі про концентрацію військ почалися 4 місяці тому, а фіскальний тиск на бізнес ми спостерігаємо з 2019 року.
І саме тому влада намагається вже зараз перекласти відповідальність за падіння економіки з себе на начебто інформаційне нагнітання з боку союзників. Але це не більше, ніж спроба зняти з себе провину за реальний стан справ.
Головні фактори економічної кризи – це зовсім не публікації у пресі з Нью-Йорку чи Лондона, а:
1. Енергетична криза, яку спричинила нульова увага до підготовки до опалювального сезону, а також зруйноване корпоративне управління в “Нафтогазі” та інших державних енергетичних компаніях.
2. Фіскальний тиск на бізнес через нові законодавчі ініціативи уряду. Нові податки, нові обмеження, нуль підтримки – це логіка влади щодо бізнесу. Коли зросли ціни на газ, чи отримали підтримку малі та середні підприємства? Ні. Підтримку отримали підприємства Фірташа та великі агрохолдинги. Бізнес отримав нові податки.
3. Відсутність підтримки бізнесу в час пандемії. 23 місяці. Саме стільки триває пандемія коронавірусу в світі. На підтримку економіки, на виплати для бізнесу та найманих працівників витрачено трильйони доларів. Усюди в Європі та Америці, крім України.
4. Корупція влади та знищення довіри інвесторів до держави. Що потрібно, щоб інвестори не тікали з країни, а інвестували в неї? Справедливий суд. Правоохоронці що захищають. Прогнозована фіскальна та монетарна політика. Відсутність рейдерства. Всього цього немає зараз.
5. Низький рівень довіри до дій влади у питанні безпеки держави. Як можна довіряти владі, яка рік спостерігала конфлікт Хомчака та Тарана і тільки після того, як ситуація дійшла до критичної, їх обох було звільнено? Як можна довіряти владі, яку атакують кібервійська агресора, а вона заперечує загострення протистояння?
Це - реальні причини економічної кризи, а не нагнітання наших союзників, про що каже Зеленський. Безумовно, військова загроза - це в тому числі і економічний ризик. Але коли країна готова до оборони, як Південна Корея чи Ізраїль, то військова загроза не буде заважати економічному розвитку. Бо інвестори, бізнес, громадяни країни будуть впевнені - влада компетентна та впорається з викликами.
І тому саме некомпетентна та корумпована влада руйнує довіру інвесторів, довіру бізнесу до держави та руйнує економіку. А безпідставні звинувачення наших міжнародних партнерів, що допомагають Україні зброєю та грошима, тільки підривають авторитет держави та несуть загрозу євроатлантичному майбутньому України.
Влада має припинити руйнувати відносини з союзниками та перейти до вирішення тих проблем, з якими реально має справу Україна. Влада не здатна одночасно вирішувати більше 1 задачі. Але навіть в умовах її однозадачності незрозуміло, якою саме проблемою України вона займається зараз.
Президенту та його оточенню необхідно:
1. негайно відмовитись від антизахідної риторики;
2. припинити загравати з Росією, яка є постійною загрозою Україні, здійснює гібридну агресію всіма можливими засобами - кібератаками, економічно, енергетично;
3. почати працювати над вирішенням чотирьох актуальних криз, з якими має справу країна - економічної, енергетичної, медичної та безпекової.
Я переконана, що зараз набагато важливіше зробити кроки до зниження податків, розробити програму підтримки бізнесу, який страждає від енергетичної кризи та збільшити бюджет на закупівлю необхідної зброї та комплектуючих для армії.
А улюблені владою “великі прожекти” можуть почекати. Країні потрібна відповідальність, а не корумпований популізм.