Відповідно до світових стандартів система контролю державних фінансів має бути дворівневою і складатися з зовнішнього (незалежного) аудиту, що проводиться вищим органом контролю державних фінансів, і внутрішнього аудиту, спрямованого на сприяння законності використання бюджетних коштів і ефективності діяльності державних органів. В Україні вищий орган незалежного зовнішнього контролю – Рахункову палату – було створено лише у 1996 році з прийняттям відповідного закону. На жаль, незважаючи на значну роботу, що проводиться Рахунковою палатою, та загальну позитивну оцінку її функціонування, надану визнаними міжнародними організаціями, в українському суспільстві вона не отримала належної підтримки і довіри. Основною причиною цього є відсутність реальних механізмів реагування на виявлені Рахунковою палатою порушення та слабка поінформованість громадськості щодо її діяльності.
Водночас сучасна система державного аудиту здатна задовольнити запит суспільства на отримання повної, достовірної і незаангажованої оцінки функціонування системи державного управління. Наразі у забезпеченні інформаційної прозорості збирання та використання податків, публічності процесу прийняття і формування бюджету зацікавлене не лише українське суспільство. Дотримання означених вимог є важливим фактором прискорення процесу євроінтеграції, а також ключовою умовою для співпраці з багатьма міжнародними інституціями, зокрема при отриманні фінансової допомоги з МФВ. Вирішенням означеної проблеми має стати створення ефективного механізму державного аудиту, основи якого потрібно закласти у відповідному законі. При цьому Рахункова палата, як вищий орган державного аудиту, повинна забезпечувати достовірність і доступність для громадськості інформації, що дозволяє оцінювати і контролювати дії влади. Виходячи з цього, її основні завдання полягатимуть в:
1) організації та проведенні контролю дотримання законності, відповідності, економічності та ефективності управління державними фінансовими ресурсами, державною власністю та іншими ресурсами, що мають суспільне значення;
2) сприянні забезпеченню прозорості і відповідальності у сфері державного управління;
3) розвитку методології державного аудиту і впровадженні міжнародних стандартів державного аудиту.
Чинний Закон України «Про Рахункову палату» не відповідає вимогам, що висуваються до сучасного і дієвого вищого органу державного аудиту, і потребує термінового приведення у відповідність з міжнародними стандартами у сфері контролю державних фінансів.
Саме тому на думку експертів Реанімаційного Пакету Реформ нагальною потребою є внесення найближчим часом на розгляд Верховної Ради України нової редакції закону, прийняття якого забезпечить дієвість та ефективність незалежного зовнішнього контролю процесів створення, розподілу, використання суспільних ресурсів і управління ними шляхом:
- визнання і закріплення статусу Рахункової палати як вищого органу державного аудиту в Україні;
- розширення і приведення у відповідність до сучасних вимог завдань, напрямів і сфер діяльності Рахункової палати, зокрема поширення їх на аудит доходів державного бюджету, місцеві бюджети, державні фінанси і майно у цілому, інші ресурси держави, що мають суспільне значення;
- зміцнення незалежності та об’єктивності членів Рахункової палати;
- закріплення порядку імплементації міжнародних стандартів державного аудиту ISSAI;
- удосконалення механізмів взаємодії Рахункової палати з Верховною Радою України та іншими органами державної влади для підвищення результативності реалізації пропозицій і рекомендацій палати за результатами контрольно-аналітичної діяльності;
- забезпечення механізму зовнішнього контролю якості державного аудиту, що проводиться Рахунковою палатою.
Наявність цих положень у новому законі дозволить організувати проведення дієвого зовнішнього державного аудиту у формах фінансового аудиту, аудиту відповідності та аудиту ефективності розпорядників та одержувачів державних фінансових ресурсів, збереження та використання державної власності, державних підприємств, систем внутрішнього контролю і аудиту, фінансової (бюджетної) звітності головних розпорядників бюджетних коштів, цільового та ефективного використання коштів Державного і місцевих бюджетів України, інших операцій, що мають фінансово-економічні наслідки або важливе суспільне значення. Все це дозволить підвищити фінансову дисципліну в країні та суттєво мінімізувати рівень корупції.