Ці дані наочно показують, як після запуску комерційного обороту покращується ефективність використання сільгоспземель, підвищується їх ринкова вартість, зростає продуктивність праці в аграрному секторі.
По всім згадуваним в статті країнам причино-наслідковий зв'язок між впровадженням комерційного обороту сільгоспземель та позитивними тенденціями в аграрному секторі доволі очевидний.
Але є ще один фундаментальний позитив, що формується внаслідок появи ринку сільгоспземель, який не був згаданий в статті Максима Мартинюка.
Річ в тім, що стабільність національної валюти залежить в тому числі від того, скільки матеріальних цінностей знаходиться навпроти грошових коштів, що знаходяться в обігу. Чим більше товарів та послуг на ринку, тим більше має бути емітовано національних грошей. Суттєве збільшення матеріальних цінностей, що пропонується на ринку, автоматично призводить до інфляційного та курсового зміцнення національної валюти.
Впровадження комерційного обороту сільгоспземель суттєво збільшить обсяг матеріальних цінностей, які знаходяться на ринку. А це в свою чергу передбачатиме необхідність додаткової емісії національної валюти. Ці емітовані кошти потраплять в якості доходів до підприємств та фізичних осіб. Причому така емісія не призводитиме до зростання інфляції, бо вона забезпечена товарним покриттям.
Якщо виходити з того, що реально в обороті будуть знаходитися лише 5-6% сільгоспземель, то і в цьому випадку вартість додаткових матеріальних цінностей, що з’явиться на ринку, сягатиме 70-100 млрд грн. Це за сьогоднішньою ціною сільгоспземель, яка в 4-5 разів нижча ніж в наших західних сусідів. Зростання ціни сільгоспземель автоматично потребуватиме збільшення, забезпеченої товарними цінностями, емісії гривні. Це все прискорюватиме темпи зростання економіки країни.
Таким чином, як свідчить досвід колишніх східноєвропейських соціалістичних країн, формування прозорого ринку сільгоспземель, з обмеженнями, які не допускатимуть створення земельних латіфундій, з одного боку, дозволить прибрати корупцію та зловживання, пов’язану з їх тіньовим оборотом.
З іншого – виникатиме сінергія позитивів, пов’язаних вже зі згадуваним зростанням продуктивності праці в аграрному секторі, покращенням ефективності використання сільгоспземель, підвищенням в рази їх ринкової вартості, орендних платежів, збільшенням доходів населення та суб’єктів господарювання, загальним зростанням інвестиційної привабливості української економіки.