Народні депутати стверджують, що обмежуючи право на вільне розпорядження своєю с/г землею, вони захищають від їх рейдерських захоплень. Також, мовляв, с/г земля зараз дуже подешевшала, тому не можна давати селянам самим вирішувати чи продавати її. Ще одним аргументом є те, що мовляв всю землю скуплять олігархи та іноземці. Але у нас тоді і квартири та будинки непотрібно дозволяти продавати. Вони теж можуть стати об’єктом рейдерських захоплень, і ціна їх теж дуже суттєво впала за останні декілька років.
Вся ця демагогічна маячня ховає справжніх вигодонабувачів такого безкінечного мораторію – наших аграрних магнатів.
Коли розповідають про те, що не повинно бути ринку, бо все скуплять олігархи та іноземці, то пропонується цілий ряд обмежень. Такі обмеження є і за кордоном, тобто ми нічого особливого не вигадуємо. Є обмеження по обсягу землі, який може належати одній особі (в Україні пропонується 200 гектар). Є також вимога, що це можуть бути лише фізичні особи – громадяни України.
Таким чином, жоден олігарх, насправді, нічого скупити не може. Він зможе на себе купити ті самі 200 гектар, як і будь-хто інший.
Це при тому, що наші олігархи, якщо ми подивимося, мають земельні банки – до 800 тисяч гектарів. Навіщо їм тоді її купувати? Вони стали доларовими мільярдерами без усілякої купівлі землі.
В чому ж хитрість? Річ у тім, що сільськогосподарська земля, її родючість, визначається так званою природною рентою. В економічній теорії це називається «диференційна рента один». Вона визначається тим, наскільки земля родюча: в одних місцях вона менш родюча, в інших більш родюча. Але від цієї диференційної ренти виникає дохід: якщо ви на більш родючих землях щось вирощуєте, зрозуміло, що у вас буде кращий врожай, і ви будете мати більший дохід.
Є поняття «диференційна рента два» — це коли здійснюють покращення цієї землі. Якщо сільгоспземлю починають доглядати, додавати необхідних добрив тощо, здійснюють іригаційні заходи, то в цьому випадку виникає додатковий дохід, який пов’язаний з оцією дифрентою два.
Так от, питання полягає в тому, що коли немає ринку землі, то, фактично, орендна плата, яка сплачується власникам земельних паїв, це частина доходу від цієї природної ренти. Тільки питання полягає в тому, що, якщо немає ринку землі, то в цьому випадку ціна с/г землі значно нижча, тому що вона не продається, і дохід від орендної плати, який може отримати людина, теж значно менший. А за рахунок цього якраз і виникає величезний додатковий дохід наших аграрних магнатів.
Уявіть собі, коли мова йде про оренду сотень тисяч гектар. Внаслідок цього формуються додаткові мільярдні прибутки, які отримують наші аграрні олігархи. Тому саме вони найменше зацікавлені в тому, щоб з’явився ринок землі. Бо якщо люди зможуть не здавати вимушено землю в оренду, а будуть мати можливість вибору, неминуче і ціна землі, і орендна плата зростуть. А це означає, що відбудеться перерозподіл цих доходів на користь громадян. На користь селян, в першу чергу.
Отже за блюзнірською турботою про простих селян стоять приватні інтереси наших аграрних олігархів, які заробляють на тому, що суттєво недоплачують за орендну плату, і наших політиків, які отримують від цих олігархів платню за те, щоб оця демагогія щодо землі, яку всю скуплять, продовжувала існувати.
Бо чим довшим буде цей мораторій на продаж землі, чим довше будуть порушуватись конституційні права громадян, тим більше збагачуватимуться наші аграрні латифундисти. А пересічні громадяни, селяни, будуть отримувати лише той шматочок доходу, який вони б мали отримати в разі, якщо б діяли повноцінні земельні відносини, існував повноцінний ринковий продаж землі та формувалась ринкова система орендної плати за землю.
Чого ж чекають наші аграрні олігархи? Вони чекають, коли можна буде примусити всіх селян здати с/г землю в оренду на строк від 20 до 50 років за заниженою орендною платою. Оренда ж на такий строк дорівнює праву власності. Це без жодних витрат та придбання с/г земель. На що було би потрібно витрати десятки мільярдів доларів.
При цьому зараз народними депутатами лобіюються зміни до законодавства, які дозволять продавати права оренди с/г земель. Зрозуміло, що купуватимуть таке право оренди зможуть компанії, в тому числі з іноземними кінцевими бенефіціарами.
Що ми отримаємо внаслідок цього?
Продаючи права оренди на с/г землі (якщо вона орендована на 20-50 років із-заниженою орендною платою), по суті цілком законно продаватиметься право власності, без наявності такої. В результаті цього наші олігархи зможуть отримати прибутки в розмірі мільярдів доларів. Хоча слід визнати, що і зараз це відбувається. Бо вже зараз наші аграрні магнати продають частину в капіталі своїх компаній іноземцям, отримуючи за це сотні мільйонів доларів.
На завершення, щоби не бути голослівним, наведу декілька цифр.
Станом на вересень 2016 року на с/г землі, що належать селянам укладено 4,7 млн орендних угод загальною площею 16,6 млн га. Окрім того на державні землі укладено 56 тис угодна площу 2,5 млн га.
Середній розмір орендної плати по країні складає 1000 грн, або, умовно кажучи, 40 доларів США.
З урахуванням, що орендна плата має складати 3% від оціночної вартості, середня ціна с/г земель в Україні зараз оцінюється у 1333 доларів.
Навіть якщо ми не беремо вартість с/г земель у розвинутих західноєвропейських країнах, яка в деяких з них складає 50-60 тис доларів за га, а беремо саму консервативну оцінку вартості, яку називають експерти, 3 тис доларів, яка сформується протягом декількох років після запровадження обігу с/г земель в Україні, то і в цьому випадку оренда плата мала би становити щонайменше 90 доларів за га.
Тобто, з кожного га селяни недоотримують щонайменше 50 доларів.
Отже, щороку наші народні депутати дозволяють аграрним магнатам обкрадати селян щонайменше в розмірі 830 млн доларів. Ну, зрозуміло, і державу теж щороку обкрадають десь на 125 млн доларів.
Ці цифри відображають рівень економічної безграмотності одних народних депутатів та паскудство та цинізм інших, які отримуючи валізи «важливих аргументів» від наших аграрних магнатів, обкрадають мільйони українських селян.