Російські можновладці не приховували сподівань, що економічні проблеми викличуть соціальний вибух в Україні. Але вони недооцінили мудрість українського народу. Українці хоча незадоволені темпом та якістю реформ, набралися терпіння та намагаються не підігравати тим, хто хотів би занурити України в політичний та соціальний хаос.
При цьому багато хто не усвідомлює, що реформи, які здійснюються в країні, не можуть в принципі дати негайного ефекту. Будь-які урядові реформи (необов’язково, до речі, правильні) принесуть свої гарні чи погані плоди згодом – за півтора, два роки. А наслідки деяких реформ, наприклад, в сфері пенсійного забезпечення чи децентралізації влади, можна буде відчути лише за 10-15 років.
Можновладці всі роки незалежності багато говорили про реформи, але, насправді, переважно це була лише їх імітація. Їх кроки призводили лише до збагачення надзвичайно малої частини населення та подальшого зубожіння переважної частини громадян. Лише, починаючи з 2015 року, можна казати, що реформи таки почали здійснювати. Зараз важливо усвідомлювати, що робиться правильного та корисного, а що доведеться ще робити.
Так людина, що багато років нехтувала власним здоров’ям та має хронічні недуги, не може швидко видужати. На це потрібно правильне лікування, час та витримка. Всі розуміють, що дивовижних пігулок, які би дозволили вилікувати тяжкі хронічні недуги за лічені дні, не існує.
Впевнений, багато з того, що робиться розумного зараз, вже починаючи з другої половини 2016 року, обов’язково почне приносити перші позитивні результати. Ми накопичуємо кількість позитивних змін, які обов’язково принесуть нову якість нашої країни.
Рухаємося в правильному напрямку
Найбільше правильних кроків урядом та парламентом було здійснено в питаннях прозорості функціонування всіх суспільних відносин. А прозорість – це обов’язкова передумова для успішних реформ.
Так, протягом 2014-2015 роки були відкрити реєстри нерухомості, відкритою стала інформація про реальних власників банків, створено портал використання публічних коштів, який вже відвідували більше 350 тис разів, почався процес відкриття інформації про доходи та видатки державних службовців.
Почався, хоча і надто повільно, процес скорочення державних функцій, були ліквідовані певні державні інституції, скасовані вимоги щодо тих чи інших довідок, ліцензій, сертифікатів та інших дозвільних документів.
Почали здійснювати непопулярні, але вкрай необхідні кроки зі встановлення цін на газ, електроенергію та тепло на обґрунтованому рівні.
Відбувається перехід від занижених цін і дотацій виробників цих послуг до обґрунтованих цін на них та системи прямого цільового субсидування малозабезпечених верств населення. Це прибирає можливості для корупції в енергетичній сфері та створює стимули для енергозбереження.
Слід нагадати, що саме в Україні найбільш неефективно використовуються енергоресурси. По цьому показнику ми займаємо сумнівне перше місце в світі.
Кроки зі встановлення обґрунтованих тарифів дозволили вивести діяльність НАК «Нафтогаз» на беззбитковий рівень. Хоча за період з 2009 по 2015 рік ми витратили сотні мільярдів гривень на дотування цієї структури.
До речі, завдячуючи діям менеджменту цієї компанії, спрямованим на диверсифікації джерел постачань газу, ми вперше за роки української незалежності, по суті, злізли з російської газової голки. Хоча саме така залежність була джерелом величезної корупції та свідомої зради національних інтересів.
Уряду вдалось провести реструктуризацію зовнішньої заборгованості, що зняло всі питання про неконтрольований дефолт України, з відповідним непередбачуваним падінням курсу гривні та зниженням доходів українських громадян. Це також дозволило стабілізувати ситуацію з державними фінансами.
Національний банк завершує очистку банківської системи від десятків банків-мерців, які щонайменше останні шість-сім років перебували в стані фактичного банкрутства. Також без зайвих питань позбавляються ліцензій банки, використовуваних для проведення незаконних операцій.
Це те, що зобов'язані були робити і чого не робили, щонайменше останні 10 років.
Ліквідація цих банків створює передумови для стабілізації банківської системи, відновлення до віри до неї та зростання обсягів кредитування суб’єктів господарювання, без чого неможливо забезпечити зростання економіки.
До позитивів 2015 року, також, слід віднести реформи правоохоронної системи - формування Антикорупційного бюро і Антикорупційної прокуратури, дорожньої поліції з реальним конкурсним відбором в неї, позбавлення органів прокуратури функцій слідства та загального нагляду.
Це, поза сумнівом, створює передумови для істотних змін в правоохоронній системі країни, знижуючи її надзвичайну корумпованість. Хоча в той же час слід визнати, що, незважаючи на скорочення функцій і штатів, органи прокуратури залишаються одним з найодіозніших заповідників корупції в Україні.
Одне з найважливіших завдань на 2016 рік – це реформа судової системи з тотальною люстрацією практично всіх суддів. Надзвичайна корумпованість судової системи підриватиме всі зусилля по боротьбі з корупцією, покарання тих, хто здійснював злочини, як за часів Януковича, так і за часів нинішньої влади.
Наступним важливим завданням є створення єдиного загальнонаціонального відкритого електронного реєстру отримувачів соціальних пільг та соціальних трансфертів. Відсутність такого реєстру створює можливості для величезних зловживань в цій сфері, призводить до виплат мільярдів гривень тим, хто неповинен отримувати соціальну допомогу з боку держави. На жаль, створення подібного реєстру, по суті, було відверто заблоковано в 2015 році.
Потребує кардинальних змін система соціального страхування. В існуючому вигляді вона лише призводить до величезної корупції, «тінізації» діяльності представників малого бізнесу. Механічне зменшення ставки ЄСВ без реформи системи соціального страхування не зменшить «тінізацію» зарплат у представників малого бізнесу, натомість створює надзвичайний додатковий тиск на державний бюджет.
При цьому відсутність реформ в сфері соціального страхування значною мірою блокує реформу податкової системи.
На жаль, 2015 рік був втрачений для реформ сфери соціального страхування та податкової системи. Це стає одним з найважливіших завдань уряду та народних депутатів на 2016 рік.
На додачу слід згадати про необхідність впровадження обов’язкового, але недержавного медичного страхування. Це має бути поєднано з реформою медичної системи, автономізацією діяльності лікарських установ, кардинальною зміною принципів бюджетного фінансування медичної сфери, коли бюджетні кошти йдуть за пацієнтом.
Необхідно продовжувати реформи по децентралізації влади. Лише передача органам самоврядування населених пунктів значної частини повноважень, з наданням їм відповідних гарантованих фінансових ресурсів, дозволить зробити владу по-справжньому відповідальною перед громадянами та залежною від них.
Ще одне принципове завдання на 2016 рік – це проведення масової приватизації державних та комунальних підприємств. Практично жодне подібне підприємство не дає користі державі, натомість є джерелом корупції та збагачення для багатіїв і можновладців в центрі та на місцях.
Недарма, саме навколо діяльності державних та комунальних підприємств було стільки корупційних скандалів в 2015 році.
Зменшуємо кількість державних та комунальних підприємств – зменшуємо чисельність корупційних метастаз в тілі української держави.
Залишитися в державній власності мають лише ті стратегічні підприємства, що забезпечують національну енергетичну та збройну безпеку України. Всі інші підприємства мають бути приватизовані або віддані в довгострокову концесію.
Слід також згадати про необхідні кроки уряду по стимулювання заходів з енергозбереження. З одного боку, були підняті тарифи на тепло, газ, електроенергію, з іншого – існуючі державні програми підтримки заходів з енергозбереження недостатні, неефективні та лише породжують корупцію та зловживання.
Держава, піднявши тарифи на енергоносії, не дала громадянам інструментів податкового та кредитного сприяння для здійснення заходів з енергозбереження.
На жаль, очікування щодо рішучості та послідовності реформ з боку уряду багато в чому в 2015 році не виправдалися. Але це не повинно сприйматися як вселенська катастрофа. Потрібно лише чіткіше уявляти, що має робитися в 2016 році, та чого суспільство повинно вимагати від української влади.