Норвегія, мабуть, розчарована Україною

Про те, що Норвегія випередила Росію на газових ринках Європи українські ЗМІ повідомляють в останні дні з якоюсь гордістю. Не зовсім зрозуміло чому і де тут Україна?

Фото: EPA/UPG

Те що Норвегія, а в основному фірма Statoil, займаючи друге місце, конкурувала з Російським Газпромом на європейських газових ринках було відомо давно.

Норвежці були зацікавлені вийти на формальне перше місце. Зокрема – це можна було здійснити, налагодивши стабільне постачання газу в Україну. Звичайно, що наша держава таким чином реалізувала б концепцію диверсифікації поставок.

У цьому напрямку, минулого року, завдяки правильним діям уряду і НАК «Нафтогаз України», був організований так званий «малий реверс», який створив можливість імпортувати із заходу 10 - 12 млрд.кубометрів газу при потребі імпорту щонайменше 20 – 30 млрд. І в Україні, і на Заході сподівалися на те, що роботи будуть продовжені і таким чином буде реалізований так званий «великий реверс», який, за інформацією українських газовиків, дав би можливість імпортувати до 30 млрд.кубометрів газу з заходу. Судячи із реальних теперішніх обсягів норвежських поставок у порівнянні з минулими роками, ця країна могла б поставити в Україну щонайменше 20 - 22 млрд. кубометрів газу. А якби вони готувалися до поставок нам, то – і більше. Цього мало б цілком вистачити Україні, аби цілком відмовитися від імпорту російського газу. Принаймні – в час російської агресії. І тут ціна не може бути пріоритетом. Тим більше, що норвежський газ коштував би майже стільки, скільки хоче отримати Кремль.

Звичайно, наша держава за раховані роки мусить скоротити споживання газу. Це – основний наш ресурс в газовій сфері. Але радикально, за рік-два – це не реально здійснити без загальних збитків для держави.

Однак, на жаль, як свідчать відкриті джерела, Україна «зупинилася» на малому реверсі, не реалізувавши «великого реверсу». Норвегію лише один раз восени минулого року відвідав нинішній керівник НАК «Нафтогаз України», після чого ми маємо контракт на постачання 1,5 млрд.кубометрів. На цьому, на жаль, зупинилися. Більше того, платимо регулярно агресору за імпорт російського газу. Тобто фінансуємо агресію, а значить вбивства українських громадян на Донбасі.

То ж у згаданому контексті все-таки не зрозуміло чому українські ЗМІ висловлюють радість з приводу «перемоги» Норвегії у конкуренції з Газпромом, яка могла відбутися за участю України, але не відбулася.

Хто ж заблокував «великий реверс» і контрактування норвежського газу на користь агресора? Хто за цим стоїть? Чи з’ясували це відповідні органи в Україні?

На жаль, все це бачать на Заході. Бачать і не розуміють. І ніхто їм не пояснює. А тому нема чого дивуватися, що Україна вже їх починає дратувати, що нам не надають посильної допомоги у протистоянні з Кремлем і т.д.

Богдан Соколовский Богдан Соколовский , Экс-уполномоченный Президента Украины по международным вопросам энергетической безопасности Богдан Соколовский
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram