Цілий місяць представники виконавчої влади розказували про те, що дві ключові на цей момент реформи – земельна та пенсійна – відбудуться в Україні ось-ось. Бо ж із МВФ про все вже домовлено. Міністр фінансів України висловлював надію, що парламент ухвалить обидві реформи вже у червні «пакетно».
Коли по всій країні у квітні Аграрна партія розпочала збір підписів «Не дамо вкрасти землю!» і за місяць було зібрано понад 1,5 млн голосів проти поспішного ринку землі, влада вже не могла на це не зважати. Акція об’єднала мільйони українців і стала свого роду червоною карткою гравцям у владі: не випробовуйте долю країни і її головного багатства – української землі. 7 червня задокументовану думку народу – мільйони анкет люди з усіх областей України принесуть під Верховну Раду і покажуть владі реальну позицію народу, який має вирішувати долю землі.
Такий же активний діалог ми ведемо не лише з людьми, а й з міжнародною політичною спільнотою. Завдання - донести думку українського народу міжнародній спільноті щодо земельних питань. У зарубіжній пресі та під час зустрічей із політиками й дипломатами Європи і США ми пояснювали, що Україні не потрібен дикий ринок землі для збагачення групки олігархів, а потрібна цивілізована земельна реформа, яку проходили всі розвинуті країни. Нас чує і Захід, і українська влада.
Які результати?
26 травня, коли в країні завершила десятиденну роботу місія МВФ на чолі з Роном ван Роденом, у маленькому прес-релізі за результатами своєї діяльності місія висловила велике невдоволення діями українському уряду. Теж «пакетно» – по всіх урядових пропозиціях одразу. У документі йдеться про те, що хоч і «було досягнуто суттєвого прогресу в загальному розумінні визначних компонентів цих заходів, подальша технічна робота необхідна в деяких сферах з тим, щоб текст відповідних законопроектів (про земельну та пенсійну реформи) відображав це розуміння і в цілому відповідав меті реформ».
29 травня в уряді позапланово була зібрана нарада під головуванням прем’єр-міністра, на якій заявлено про необхідність формування робочої групи, щоб відпрацювати концепцію земельної реформи. Звісно, захід відбувся в закритому режимі, який любить наша влада – з призначеними експертами, «ручними» чиновниками і лише кількома депутатами. Очевидно і те, наскільки запізніла ця ініціатива.
Чому урядовці змінили курс?
Важливо, що заворушитися урядовців змусив саме внутрішній і зовнішній тиск. Володимир Гройсман та його підлеглі, отримавши двійку від МВФ і червону картку від народу, «перевзуваються на бігу» і починають змінювати риторику. Але про перемогу здорового глузду говорити ще зарано. Тому українцям не варто збавляти оберти, відстоюючи свою землю. За новою риторикою урядовців можуть критися старі наміри з «дерібану» землі в інтересах олігархічних кланів.
Чого варта одна репліка Володимира Гройсмана, яку розтиражувала прес-служба Кабміну. Прем’єр, підкресливши, що процес відкриття ринку землі має відбуватися поступово, що продаж має бути доступний тільки фізособам-українцям і в обсязі не більше 200 га землі на одну особу, додав: «При цьому на даному етапі ми категорично проти продажу землі іноземцям, проти відкриття ринку земель для юросіб». Ключова фраза тут: «на даному етапі».
Усе це, за словами прем’єра, робиться виключно «в інтересах українських фермерів» та з метою «розвитку сільських територій». Але ж 96% тих самих фермерів-сільгоспвиробників на придбання землі власних грошей не мають, а кредит під помірні відсотки взяти не зможуть!
Що далі?
Навіть якщо припустити, що земля здорожчає завдяки участі місцевих спекулянтів хоч до 3 тисяч доларів за гектар, то фермеру, щоб купити, наприклад, 50-60 гектарів, потрібно буде витратити 150-180 тисяч доларів. Є великі сумніви, що покупцями землі за таких умов будуть саме сільгоспвиробники, які годують країну. А от олігархи зможуть розгулятися по повній. І їм треба буде лише перечекати кілька років, допоки ринок землі відкриється і для іноземців, і для юросіб. Бо ж і тих, і інших, судячи зі слів прем’єра, серед суб’єктів земельного ринку не буде тільки НА ДАНОМУ ЕТАПІ.
Тішить одне: поки урядовці «виляють», український народ робить свою чесну справу: сіє хліб і захищає землю на передовій і в тилу. 7 червня зустрінемось під Верховною Радою. Нагадаємо депутатам, що вони – не маріонетки уряду і олігархів, а представники народу. І їхня робота – не проштовхувати скоростиглі рішення щодо розпродажу землі, а розробляти і впроваджувати зважену земельну реформу, яка дасть стимули економіці і зміцнить державу.