ГлавнаяМир

Крах урядової коаліції в Польщі. Що далі?

Польща потрапила у вир політичної турбулентності. Усе через те, що глава Ради міністрів вирішив звільнити з уряду лідера партії-партнера по коаліції Ярослава Говіна, наблизивши її неминучий розпад. І хоча повного розвалу поки що не відбулося, голосування в парламенті наочно демонструє, наскільки коаліція є крихкою й узалежненою від дрібних політсил. А це може виявитися серйозним викликом як для Республіки, так і для інших країн регіону.

Польський безлад

Присутність у владній коаліції молодшого партнера, партії «Згода», було поставлено під сумнів 4 серпня, коли без відома її лідера Ярослава Говіна прем’єр-міністр Матеуш Моравецький звільнив Анну Корнецьку з посади заступника державного секретаря в Міністерстві розвитку, праці та технологій. Це породило найсерйозніший конфлікт між партіями «Згода» та «Право і справедливість», які разом із «Солідарною Польщею» в польському уряді становили коаліцію «Об’єднана правиця».

Ярослав Говін та Анна Корнецька
Фото: PAP
Ярослав Говін та Анна Корнецька

Річ у тім, що напередодні Корнецька розкритикувала «Польський лад» — флагманський проєкт уряду «ПіС»: «Згода» виступає проти підвищення податків, і тому не могла погодитися з рішеннями, запропонованими в новій програмі «Польський лад».

Уже тоді Корнецька не виключала, що «Згода» вийде з «Об’єднаної правиці», якщо партнерам по коаліції вдасться проштовхнути економічні пропозиції в тому вигляді, в якому вони були запропоновані. Окрім того, вона розкритикувала поправки до закону про телерадіомовлення — так званий «lex TVN» — також чутливий для польської влади законопроєкт. Усе це, власне, й коштувало Корнецькій її посади в уряді.

«Це рішення не залишиться без реакції «Згоди», — прокоментував Говін звістку про звільнення його колежанки й зазначив, що рішення прем’єра не обговорювалося з ним, що воно порушує положення коаліційної угоди.

І вже через кілька днів, 7 серпня, лідер «Згоди» скликав засідання правління партії, на якому «говіністи» висунули ультимативні умови «ПіС». Партія узалежнила своє подальше перебування в коаліції від урахування поправок до «Польського ладу» та «lex TVN».

Утім, швидше за все, це була лише вистава на публіку. Адже від початку видавалося вкрай сумнівним, що Ярослав Качинський, лідер «ПіС», відмовиться від своїх намірів. Отже, розпад коаліції був виключно питанням часу.

Як виявилося, зовсім короткого проміжку часу. Адже вже 10 серпня прем’єр Моравецький вирішив звільнити з уряду віцепрем’єра Говіна — саме через критику «Польського ладу» та «lex TVN». На що лідер «Згоди» відповів, що його відставка означатиме кінець «Об’єднаної правиці».

«Фактично було ухвалено рішення про припинення проєкту «Об’єднана правиця», — оцінив свою відставку Ярослав Говін і додав, що вони були «випхані з коаліції з огляду на вірність її цінностям».

Варто зазначити, що відбулося це в день, коли всією Польщею прокотилася хвиля акцій протесту проти спроб обмежити свободу слова через згадану поправку до закону про ЗМІ — напередодні голосування за неї в парламенті. І, власне, наступного дня, 11 серпня, партія «Згода» офіційно оголосила про свій вихід з урядової коаліції. Рішення було ухвалене на засіданні правління партії.

Акція протесту проти поправки до закону про ЗМІ під будівлею Сейму, 11 серпня, 2021.
Фото: EPA/UPG
Акція протесту проти поправки до закону про ЗМІ під будівлею Сейму, 11 серпня, 2021.

«За рішенням Національної ради, «Згода» залишає «Об’єднану правицю». Парламентарі «Згоди» вийдуть з фракції «ПіС» і сформують парламентське коло «Згоди» Ярослава Говіна», — написав у своєму Twitter заступник прессекретаря політсили Ян Стжежек.

Того ж дня президент Польщі Анджей Дуда звільнив Говіна з посади віцепрем’єра.

Піррова перемога

У «ПіС» від самого початку були переконані, що звільнення Ярослава Говіна не потягне за собою втрати більшості в Сеймі — нижній палаті польського парламенту. Оскільки члени політсили Ярослава Качинського сподівалися, що зможуть заручитися підтримкою і деяких депутатів «Згоди», і інших партій.

Вирішили це перевірити на голосуванні за «lex TVN». Суперечливий законопроєкт з’явився в Сеймі вранці 11 серпня. Уже від самого початку «ПіС» вдалося проголосувати за його включення до порядку денного — без участі чотирьох депутатів від «Згоди», включаючи Говіна.

«Lex TVN» швидко пройшов через комітет з питань культури та медіа. А вже опісля повернувся до сесійної зали.

Утім виявилося не все так просто. Серйозні проблеми виникли у другій половині дня. Зокрема, через пропозицію Бартоломія Сенкевича від «Громадянської коаліції» і Владислава Косіняка-Камиша від Польської селянської партії щодо перенесення засідання Сейму на вересень.

Спочатку ідею підтримали депутати від усіх фракцій, окрім «ПіС». Однак як виявилося, результат голосування міг стати наслідком помилки політсили «Kukiz’15», четверо депутатів від якої, включаючи Павла Кукіза, проголосували за пропозицію відкласти засідання Сейму.

Лідер владної партії ‘Право і справедливість’ Ярослав Качинський (у центрі попереду) та прем'єр-міністр Польщі Матеуш
Моравецький (позаду) під час парламентських дебатів щодо поправки до закону про ЗМІ у Сеймі, 11 серпня 2021 р.
Фото: EPA/UPG
Лідер владної партії ‘Право і справедливість’ Ярослав Качинський (у центрі попереду) та прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький (позаду) під час парламентських дебатів щодо поправки до закону про ЗМІ у Сеймі, 11 серпня 2021 р.

Одразу після оголошення результатів спікерка Ельжбета Вітек оголосила 15-хвилинну перерву, яка, щоправда, протривала майже дві години. Після чого роботу над законопроєктом було відновлено й друга спроба виявилася більш вдалою для «ПіС».

Акт ухвалили більшістю у 228 голосів. «Проти» — 216 депутатів. 10 утрималися.

Перемогу в Сеймі, яку слід назвати пірровою, можна легко пояснити. Адже підкилимна гра «пісівців» призвела до того, що голосування таки відбулося. Приміром, за рахунок тих депутатів від «Згоди», які не пішли з коаліції за Ярославом Говіном.

І таких, до речі, чимало. Так, голосування за «lex TVN» добре продемонструвало, що в таборі «Згоди», яка від початку роботи Сейму налічувала 18 «штиків», залишилося лише чотири депутати: Магдалена Срока, Міхал Випій, Івона Міхалек і Станіслав Буковець.

Серед тих, хто відколовся від партії Говіна, виявилися досить впливові польські політики. Зокрема, заступник міністра оборони Марчин Очепа, колишній міністр науки Войцех Мурдзек і державний секретар Міністерства розвитку, праці та технологій Гжегож Пєховяк.

Так, Очепа зізнався, що не голосував за резолюцію «Згоди» про вихід із «Об’єднаної правиці». На його думку, нинішній уряд «був і є найкращим для вітчизни».

«Вважаю, що сильній Польщі може служити тільки уряд «Об’єднаної правиці». Через розбіжності щодо бачення майбутнього партії «Згода», а особливо щодо більшості, яка має бути сформована у цьому та наступному парламенті, я вирішив подати у відставку з членства в партії», — повідомив Очепа у своєму Twitter у день, коли «ПіС» просувала в Сеймі «lex TVN».

Фото: emerging-europe.com

Однак навряд чи саме дух солідарності з коаліцією штовхав Очепу в обійми «ПіС». Уже тривалий час ходили чутки про спокушання Очепи портфелем конституційного міністра. І не виключено, що для інших відданих коаліції «говіністів» також знайшлися свої «пряники».

Хай там як, попри запевняння представника прем’єр-міністра Пьотра Мюллера, що уряд має більшість, «ПіС» усе ж програв кілька голосувань. І як можна побачити по провальному першому голосуванні за «lex TVN», «Об’єднана правиця» потрапляє в залежність від таких партій, як ультраправа «Kukiz’15», що однозначно є небажаним сценарієм для коаліції.

Не секрет, що Ярослав Качинський усіляко уникає дострокових парламентських виборів, особливо зараз, коли в польську політику повернувся Дональд Туск, здатний консолідувати навколо себе польські опозиційні політсили. В «Kukiz’15» зазначений факт добре усвідомлюють, а тому, вірогідно, використовуватимуть це у своїх політичних цілях, у потрібний момент смикаючи «ПіС» за ниточки.

До речі, такий розклад є тривожною звісткою для України. Адже Павел Кукіз відомий для нас перш за все тим, що він і його політсила час від часу роблять емоційні заяви щодо українців та України загалом. Для прикладу, у 2016 році «Kukiz’15» представила законопроєкт про заборону пропаганди так званої «бандерівської ідеології».

Тоді ініціативу вдалося відкласти, зокрема через те, що для «ПіС» вона видалася занадто радикальною. Зараз усе схоже на те, що ситуація змінилася. А тому з боку польської влади слід очікувати будь-яких сюрпризів.

Війна тривалістю в рік

Криза в «Об’єднаній правиці» вибухнула не на порожньому місці. Причин можна назвати кілька. Однак саме внутрішньокоаліційне протистояння між Ярославом Качинським і Ярославом Говіном виявилося чи не найголовнішою причиною, що протягом року підточувала цілісність коаліції.

Так, іще навесні 2020 року «Згода» заблокувала можливість проведення президентських виборів винятково в режимі поштових повідомлень, на чому наполягав Качинський, сподіваючись на перемогу Анджея Дуди ще в першому турі. Демарш Говіна ледь не призвів до поразки чинного президента Польщі.

У «ПіС» це добре запам’ятали. Удару по Говіну було завдано в лютому 2021 року, коли його керівництво партією «Згода» поставив під сумнів євродепутат Адам Белан із прихильниками. Саме Качинський підтримав цей внутрішньопартійний заколот.

Лідер партії «Згода» Ярослав Говін (у центрі) під час пресконференції в Сеймі
Фото: EPA/UPG
Лідер партії «Згода» Ярослав Говін (у центрі) під час пресконференції в Сеймі

Та планам путчистів не судилося втілитися в життя. Адже «беланістів» було виключено з лав партії, а Говін залишився біля керма політсили.

Наступна віха кризи по лінії «Качинський–Говін» сталася в серпні цього року — коли, власне, Анну Корнецьку та Ярослава Говіна було звільнено з їхніх посад в уряді. Саме на цьому етапі Качинський зміг утілити давній задум — розвалити «Згоду», переманивши лояльних її членів на свій бік. Таким чином Качинський убиває відразу двох зайців — мстить Говіну за минулорічні президентські вибори й отримує потрібні голоси для просування своїх законодавчих, на кшталт «lex TVN», ініціатив.

Однак виникає запитання. Чи виграють від цього Польща і польський народ? Адже суперечливі законопроєкти лише зіштовхують Варшаву з прозахідного вектора розвитку.

Підтвердження, варто зазначити, не забарилося. Після голосування за «lex TVN» державний секретар США Ентоні Блінкен висловив «глибоку стурбованість» із цього приводу. Він заявив, що закон, ухвалений «ПіС» і «Kukiz’15», становить загрозу для вільного ринку ЗМІ, який будувався в Польщі протягом трьох десятиліть.

Слід наголосити, що страх перед новими виборами та, як наслідок, укладення альянсів з політиками із сумнівною репутацією лише погіршать ситуацію, занурюючи країну в стан невизначеності. Від чого може постраждати не лише Республіка Польща, а й інші держави Центрально-Східної Європи, включно з Україною.

Станіслав ЖеліховськийСтаніслав Желіховський, Кандидат політичних наук, експерт-міжнародник
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram