ГлавнаяМир

Гра у вакцини та “нульовий голод” – про що (не) домовилися міністри G20

Нині найпотужніші економіки світу намагаються сформувати стратегію стійкого відновлення після пандемії. Днями в італійські Матері відбулася перша за два роки очна зустріч глав МЗС країн G20, де дискутувалося чимало питань – від коронавірусу до протистояння з Китаєм. Чому на це потрібно звернути увагу Україні – у матеріалі LB.ua.

Під час зустрічі глав МЗС країн G20 у Бріндізі, на півдні Італії, 30 червня 2021 р.
Фото: EPA/UPG
Під час зустрічі глав МЗС країн G20 у Бріндізі, на півдні Італії, 30 червня 2021 р.

Люди, планета, процвітання

Таким став нинішній девіз саміту країн G20. Пандемія COVID-19 спровокувала у світі дискусію про вакцинний націоналізм. Нові “локдауни”, високий рівень смертності серед населення всіх країн вимагали креативних рішень і підходів у подоланні наслідків. Масштаби та серйозний характер пандемії схвилювали світ, що спричинило появу ковідних сертифікатів і призвело до боротьби за визнання тих чи інших вакцин, їх експорт.

Політичні суперечності, інфодемія та соціальні протистояння посилили й інші руйнівні ефекти. Дії урядів з протидії COVID-19 стають предметом прискіпливої уваги та гучної критики. Бідність і голод – ось ключові виклики, з якими зіштовхується все більше і більше країн. Це і стало предметом обговорення під час саміту глав МЗС G20. Водночас деякі країни вирішили використати пандемію для шантажу.

Під час обговорення питання поставок вакцин і самої вакцинальної кампанії у світі Індія пригрозила не визнавати вакцини ЄС, якщо Євросоюз не зробить те саме щодо індійських вакцин Covishield (індійська версія Vaxzervia від AstraZeneca). Наразі лише сім країн Співдружності схвалили індійський препарат для мандрівників.

Фото: EPA/UPG

Італійська Республіка, що головує у G20, у 2021 році запропонувала певну новацію: зібрала всіх міністрів з питань сталого розвитку разом із главами зовнішньополітичних відомств. Крім того, офіційний Рим готується призначити спецпредставника в уряді Драгі з питань змін клімату, наслідуючи США та Великобританію.

Декларація та комюніке, підписані в Матері, стали основними документами, де тематики про глобальне управління та сталий розвиток з орієнтиром на Середземномор'я були ключовими. Але не тільки.

Міністри наголосили на необхідності уникати "націоналізму" в ухваленні рішень щодо відновлення країн у постпандемічний період, натомість думати про екологію та цифровізацію. Отже, інклюзивність, розбудова стійких харчових ланцюгів відповідно до глобальної мети ООН – “нульовий голод”. Це включає заклик до всіх зацікавлених сторін посилити значення програм Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН.

“Я пишаюся тим, що всі ми підтвердили свою прихильність боротьбі з голодом. Ця проблема стосується більш ніж 850 мільйонів людей у світі, і вона може вирости ще на 100 мільйонів через пандемію COVID-19”, – заявив міністр закордонних справ Італії Луїджі ді Майо.

Міністр закордонних справ Італії Луїджі ді Майо під час зустрічі G20
Фото: EPA/UPG
Міністр закордонних справ Італії Луїджі ді Майо під час зустрічі G20

Однак були й інші цікаві пріоритети.

Споглядаючи на Китай

США закликали зміцнювати глобальну безпеку у сфері охорони здоров'я, щоб усі змогли виявляти, попереджати та краще реагувати на майбутні надзвичайні ситуації, такі як COVID-19. Сполучені Штати вже пообіцяли підтримку в розмірі двох мільярдів доларів для Covax, ініціативи, яку підтримує ООН, метою якої є вакцинація країн з низьким рівнем доходу. До того ж згадаймо обіцянку президента Джо Байдена виготовити та подарувати 500 мільйонів доз Pfizer на додачу до 80 мільйонів доз із американських запасів державам, які того потребуватимуть.

"Багатостороння співпраця буде ключовим фактором нашої колективної спроможності зупинити глобальну кризу у сфері охорони здоров'я", – сказав Ентоні Блінкен на зустрічі G20, завершуючи свою тижневу поїздку до Європи.

Державний секретар США Ентоні Блінкен
Фото: EPA/UPG
Державний секретар США Ентоні Блінкен

Звісно, США споглядають на Китай, адже 30-31 жовтня, коли відбудеться саміт лідерів G20 у Римі, буде і перша зустріч Байдена з президентом Китаю Сі Цзіньпіном. Водночас Китай закликає країни, здатні забезпечувати вакцинами, уникати експортних обмежень або надмірного накопичення вакцин і робити необхідний внесок для подолання "розриву в імунізації" між різними державами. Про це заявив міністр закордонних справ Китаю Ван І під час відеозв'язку з міністрами G20. Попри це, багато країн світу не втрачають темпів вакцинації, переважно за рахунок Китаю, який поставив понад 450 мільйонів доз своїх вакцин майже у 100 країн. Тож нині ми спостерігаємо за протистоянням між великими державами й на цьому напрямі.

Цього тижня у Венеції проходитиме інша “очна” зустріч представників міністрів економіки та фінансів країн G20 (8-9 липня). Ці перемовини важливі тому, що наразі зберігається різниця в продуктивності між державами. Як державна політика може забезпечити те, щоб цифрова трансформація та зростання нематеріальних активів не посилювали, а навпаки, зменшували наявні диспропорції в доходах і продуктивності? Це питання є ключовим для більшості урядів, оскільки держави перебувають у процесі формування дорожніх карт для відновлення економіки після COVID-19. Загалом смартстратегія і спритність у продуктивності будуть у порядку денному міністрів G20.

А про Україну?

Жодних офіційних заяв щодо України від міністрів закордонних справ або сталого розвитку G20 не пролунало. Орієнтирами G20 цього разу обрали країни Африканського континенту. Але відомо, що кулуарно українське питання розглядалося. І що цікаво – уже не вперше без жодного офіційного представника України. Це вже стає певною традицією – не надсилати такі запрошення українській стороні. Одним з небагатьох винятків була участь Оксани Маркарової як міністерки фінансів України у 2019 році в Конференції високого рівня з питань фінансування міжнародного розвитку за підтримки керівництва “Великої двадцятки”.

Фото: EPA/UPG

Спроби України долучитися до переговорного процесу були. Іще в березні 2021 року Офіс Президента провів зустріч послів держав G20, закликаючи їхніх представників долучитися до саміту Кримської платформи в серпні 2021 року. Проте відновлення багатостороннього співробітництва, сталий розвиток та виклики, пов'язані зі зміною клімату, як ключові меседжі у постпандемічний період говорять про те, що й Україні варто думати про кроки на цьому напрямку.

Тож чи буде “українське питання” розглядатися на саміті лідерів “20” – точно буде. Побачимо, як саме.

Вікторія ВдовиченкоВікторія Вдовиченко, Програмний директор з безпекових студій, Центр оборонних стратегій.
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram