ГлавнаяМир

Український прапор, Меркель, “Північний потік”, Навальний та майбутнє ПАРЄ

Весняна сесія Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) відбулася на тлі концентрації російських військ поблизу українського кордону та ескалації ситуації на Донбасі. Було б логічно, якби питання безпеки України та протидії агресії РФ стало ключовим у порядку денному сесії. Однак цього не сталося. Навпаки: замість підтримки нашої держави керівництво Асамблеї заборонило представникові України під час виступу показувати український прапор, наголосивши на «важливості дотримання етики та парламентської культури». Натомість у залі ПАРЄ говорили про Олексія Навального, COVID-19, захист прав нацменшин, стратегічні пріоритети самої Асамблеї.

Українська делегація у ПАРЄ була неймовірно активною, проте не завжди змогла протистояти ерозії поглядів декотрих парламентарів на права людини, верховенства права і норм міжнародних конвенцій.

Фото: facebook//Олексiй Гончаренко

«Перезавантаженість» Ради Європи і «перевантаженість» Україною?

Куди рухатиметься Рада Європи, що робитиме надалі, спробував описати доповідач із цього питання сенатор Тіні Кокс. Так, це саме той депутат асамблеї, який у 2019 році запропонував резолюцію, що допомогла російській делегації повернутися в ПАРЄ.

Попри критику, доповідь містить дипломатичні і загальновідомі тези на кшталт пріоритетності для РЄ збереження за собою ролі гаранта прав людини і верховенства права, незалежності правосуддя, опори демократичної безпеки. Автор вважає, що Рада Європи має і надалі слугувати унікальною платформою для багатостороннього співробітництва в Європі, зберігаючи й підтверджуючи власну ідентичність як незалежного форуму для всебічного та всеохопного політичного діалогу і співпраці. Але чого не містить документ, то це відповідності більш сучасним реаліям, на чому, зокрема, наголошували члени української делегації в Асамблеї.

По-перше, українська сторона запропонувала внести правки у зазначений документ стосовно того, що РЄ твердо дотримується принципу поваги територіальної цілісності своїх держав-членів, включно із засудженням і боротьбою із будь-якими спробами порушити цей принцип, і сприяє мирному вирішенню будь-яких конфліктів або суперечок між державами-членами. А також Асамблея повинна продовжити свої стратегічні міркування про майбутні виклики, пов’язані зі зміною клімату, з руйнівними технологіями і соціальним розшаруванням.

По-друге, делегати від України наголосили на тому, що РЄ повинна засудити послідовне невиконання її рішень або ухвалення державами норм, коли національне право переважає над міжнародним. Звісно, тут йшлося про підривні дії РФ, про оновлену російську Конституцію.

Фото: надано Марією Мезенцевою

З огляду на нарощування російських військ уздовж кордону України, українська делегація в ПАРЄ запропонувала розглянути питання про можливе знищення стабільності, миру в Європі з боку РФ. «Це не лише загроза українській території, українській незалежності – це загроза Раді Європи і правам людини», – заявила голова української делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева.

Тут слід додати, що навіть нині – вже після заяви російського Міноборони про завершення навчань і відведення військ, чимала кількість озброєння і надалі залишатиметься поблизу України.

Втім українську ініціативу не включили до порядку денного сесії. Ба більше, делегати ПАРЄ навіть відмовилися від пропозиції Мезенцевої підписати відповідну заяву.

Президент Асамблеї Хендрік Дамс пояснив це «перевантаженістю» весняної сесії темами, порекомендувавши, як один із варіантів, порушити це питання у кулуарах.

Президент Європейського парламенту Давід Сассолі
Фото: facebook/Дмитро Наталуха
Президент Європейського парламенту Давід Сассолі

Неочікувано, але виступ Давіда Сассолі, президента Європарламенту, включив і меседжі щодо України: «Росія має зробити крок назад в ескалації, відійти і дотримуватись взятих на себе міжнародних зобов'язань». Він також наголосив, що ПАРЄ не завжди розуміє проблематику України, однак не має стояти осторонь, політик уточнив, що «європейські країни одна для одної є природними союзниками (alleati naturali), які завжди об’єднувались перед труднощами або загрозами».

Український прапор і «гарячі дебати»

На сесії ПАРЄ не обійшлося і без гарячих дебатів. Так, між президентом ПАРЄ Хендріком Дамсом і українським депутатом Олексієм Гончаренком виникла суперечка через демонстрацію останнім привезеного з Донбасу прапора України з дірками від російських куль. Виступ українського нардепа був присвячений відсутності серед стратегічних пріоритетів Асамблеї згадки про суверенітет і територіальну цілісність держав-членів Ради Європи та мирне вирішення конфліктів у Європі.

Фото: скрин відео

Поведінка нардепа роздратувала Дамса, і він навіть пообіцяв ініціювати в регламентному комітеті його покарання. Чи це справедливо – карати депутата за те, що він показав прапор власної країни і згадав про те, що йде війна в його країні? Це не заборонено регламентом ПАРЄ. Однак як говорять у керівництві Асамблеї, є неписані правила, які забороняють перебивати головуючого та порушувати питання парламентської етики та культури. Тож виникає логічне питання: чи «неписані традиції» для європейців важливіші за війну у Європі?

Попри перешкоди, українська делегація на сесії ПАРЄ зібрала підписи під заявою про провокації Росії. Окрім України, це група держав «Балтик+», а саме: Литва, Латвія, Естонія, Грузія, Швеція, Туреччина.

«Північному потоку-2» бути?

Найбільш очікуваним мав стати виступ Ангели Меркель під час сесії ПАРЄ, що символічно підсумував би її її перебування на канцлерській посаді.

Після виступу канцлера український нардеп Олексій Гончаренко німецькою мовою запитав: «Пані Меркель, чи вважаєте Ви, що Володимир Путін - убивця?» Німецький канцлер відповіла: «Що стосується Володимира Путіна, я скажу це своїми словами. Коли мова йде про критику на його адресу, то я його теж критикую, в тому числі в особистому спілкуванні. Я намагаюся критикувати те, що я вважаю неприйнятним у плані прав людини в Росії».

Канцлер ФРН пані Меркель у ПАРЄ
Фото: facebook/Дмитро Наталуха
Канцлер ФРН пані Меркель у ПАРЄ

Попри акцент на «розбудові мирних відносин між державами» та «тривожній ситуації в Білорусі, Криму, Донбасі, Придністров’ї та інших регіонах», пані Меркель заявила про підтримку «Північного потоку-2». Так, відповідаючи на запитання польського депутата Александера Почея, вона заявила, що «Німеччина вирішила будувати цей проєкт». Цікаво, що одночасно із цим виступом кандидат у канцлери від ХДС Армін Лашет також озвучив тези про підтримку цього «важливого проєкту».

Про свою сталу непохитність у підтримці «Північного потоку-2» Лашет заявляв і раніше, і це не стримуватиме його в такій самій позиції в перемовинах зі США: «...питання про енергопостачання Німеччини – це, врешті, питання, яке Німеччина вирішує в європейському контексті».

Отже, німецька канцлерська генеральна лінія щодо продовження переговорів з Росію і будівництва балтійського газогону буде мати продовження.

У човні із диктаторами

Весняна сесія ПАРЄ запам'ятається ухваленням резолюції про «Арешт і затримання Олексія Навального». За проголосували 105 депутатів, проти – 26, 11 утрималися. Отже, Асамблея закликає РФ:

– звільнити Навального негайно і в будь-якому разі до наступної зустрічі Комітету міністрів у червні 2021 року;

– посилити співпрацю з Комітетом міністрів РЄ щодо повного виконання рішення про Навального;

– надати необхідну медичну допомогу і забезпечити повну повагу до його прав у межах ЄСПЛ і національного законодавства.

Резолюція запрошує делегатів Комітету із запобігання тортурам відвідати Навального в ув’язненні, а Росію закликає уможливити швидку публікацію звіту за підсумками цього візиту.

Утім у фінальній версії з тексту вилучили пункт 12.2.4 резолюції, який активно підтримувала українська делегація, – заклик до Росії розслідувати отруєння російського опозиціонера: «12.2.4 має забезпечити чесне та неупереджене розслідування можливого отруєння пана Навального хімічною зброєю типу «Новічок» та участі російської влади у цьому злочині».

Фото: facebook/Дмитро Наталуха

Отже, у тексті резолюції більше немає ні згадки про «злочин», ані заклику «розслідувати».

Хоч під час обговорення пролунало чимало жорстких коментарів щодо справи Навального.

Жорстко висловився німецький депутат Франк Швабе. Зокрема, він наголосив на невиконанні рішення ЄСПЛ Росією, яка 25 років тому долучилася до Ради Європи і не виконує своїх зобов’язань: «Тут не йдеться про те, подобається вам Навальний чи ні. Якщо Росія відмовляється виконувати те, що повинна (46 стаття), то їй тут не місце. Мільйони молодих росіян показали свою волю – її треба виконувати».

До речі, позиція Швабе контрастує з тією, яку він мав більш ніж два роки тому. Так, у жовтні 2018 року, перебуваючи з візитом у Києві, депутат Бундестагу переконував, що збереження членства Росії в Раді Європи може бути ефективним механізмом тиску на Москву.

На ці та інші заяви дуже просто відповів віцеспікер Держдуми і голова делегації РФ у ПАРЄ Петро Толстой: «Росія не виконуватиме ані резолюцію ПАРЄ щодо Навального, ані інші політизовані рішення інститутів Ради Європи».

Вікторія ВдовиченкоВікторія Вдовиченко, Кандидат історичних наук, асоційований член Ради зовнішньої політики "Українська призма"
Станіслав ЖеліховськийСтаніслав Желіховський, Кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram