Що це за механізм?
Іще у грудні 2018 року під час Європейського саміту країни-члени Євросоюзу розглядали можливості збільшення повноважень Європейського стабілізаційного механізму (ЄСМ). Він був створений для подолання наслідків економічної кризи в ЄС, що розпочалася у 2010 році, та в якій тоді опинилися як «старі», так і «нові члени» Союзу. Тоді країни із немилозвучним PIGS (Portugal, Italy, Ireland, Greece, Spain), до яких і потрапила Італія, об’єднали різні за розмірами, але, в цілому, проблемні економіки.
Такий «стабілізаційний» інструмент для держав членів-єврозони з 2012 року надає позики тим країнам, які переживають економічні кризи. Відповідно, якщо у європейської держави трапляються фінансові труднощі, фонд виділяє кредити для стабілізації економіки в термін до 30 років. Щоб отримати кредит, держава має бути учасником податково-бюджетної угоди та, найголовніше, здійснювати здорову бюджетну політику, тобто не перевищувати 3% поріг держвидатків. І тут, в Італії, з приводу цього є ціла драматична передісторія.
Минулого року, коли іще Маттео Сальвіні був в уряді, цільовий показник дефіциту складався з 2,4 % ВВП. Такі фіскальні витрати мали задовільнити виборчі обіцянки італійців, а також забезпечити три фінансово затратні ініціативи: запровадження мінімального доходу для малозабезпечених громадян (ключова програмна ідея «Руху 5 зірок» й досі), зменшення податкового тиску та зниження пенсійного віку.
За попередніми підрахунками Єврокомісії, у 2018 році, такий «фіскальний крок» міг би коштував Італії до 100 млрд євро. І це точно забагато на думку європейців.
Тоді, у жовтні-листопаді 2018 року, Єврокомісія навіть робила спробу накласти фіскальні санкції на Італію, але винахідливим італійцям вдалося домовитися.
Саме прем’єр-міністр Джузеппе Конте безпосередньо брав участь у переговорному процесі з євробюрократами. Його дипломатія спрацювала: італійський парламент зміг ухвалити бюджет на 2019 рік, а в Єврокомісії «закрили очі» на надмірні видатки італійців. Фіскальним санкціям з боку ЄС вдалося запобігти. Наразі історія повторюється, однак із новими політичними подробицями.
Що далі?
Міністри фінансів країн єврозони уже погодили проект розширення повноважень ЄСМ, які спростять реструктуризацію державних облігацій, якщо фінансова криза знову відбудеться у 2020 році.
Запропоновані реформи, по суті, перетворюють ЄСМ у прототип Міжнародного валютного фонду для країн єврозони. Саме щодо реструктуризації держвидатків Італія виступає рішуче «проти». Партія Маттео Сальвіні «Ліга» тут знову на перших позиціях, адже там вважають макроекономічне коригування своєрідним «зовнішнім наглядом». «Ліга» уже звинуватила прем’єра Конте у державній зраді італійських інтересів.
«Рух 5 зірок» також критикує уряд за неефективний переговорний процес з євробюрократами. При цьому глава МЗС Італії Луїджі Ді Майо 30 листопада заявив, що уряд не повинен підписуватися під реформування ЄСМ аж допоки плани Європейського економічного та валютного союзу стануть зрозумілими.
Зауваження міністра можуть зашкодити ідеям 19 країн-членів валютного блоку досягти політичної згоди щодо реформи Європейського стабілізаційного механізму уже в грудні. При цьому Італія має також подати власні пропозиції функціонування ЄСМ та представити їх 4 грудня на засіданні Єврогрупи разом із іншими 19 представниками країн єврозони, а потім – підтримати 12-13 грудня на саміті ЄС.
Італійські «ліві» розділилися: хтось підтримує урядовців, думаючи про цілісність коаліції, а хтось їх навіть засуджує.
Проте деякі італійські економісти також займають не надто оптимістичні позиції. Вони вважають, що цей крок може знищити довіру ринку до здатності Італії управляти своїм боргом, а також пришвидшити процедуру дефолту. Як наслідок, державні облігації швидко втратять статус «безризикових» активів, загрожуючи стійкості боргу Італії.
Комісар з питань економічних питань ЄC П'єр Московічі наполягає: “ЄСМ не створює проблем для Італії, оскільки в запропонованих реформах автоматичного механізму реструктуризації боргів немає”. Міністр економіки та фінансів Італії Роберто Гуальтьєрі погоджується з Московічі, стверджуючи, що реформа ЕСМ жодним чином не викликає необхідності превентивної реструктуризації боргу для приєднання до нових правил ЄСМ.
"Італія не потребує і не потребуватиме кредитів в межах ЄСМ", оскільки її борг "є стійким завдяки розсудливій фіскальній політиці та підтримці економічного зростання", - сказав Гуальтьєрі.
У 2019 році державний борг в Італії склав майже 135 відсотків його ВВП, і урядовці стурбовані тим, що це може негативно позначитися на погашенні уже узятої позики через механізм ЄСМ.
Кризові прогнози
Отож, усі тонкощі процесу перемовин та власної політичної повістки дня пояснює сьогодні прем’єр-міністр Конте в італійському парламенті. Як в Палаті депутатів, так і в Сенаті італійський прем'єр нагадав, що попередній уряд провів чотири засідання щодо банківського та грошово-кредитного союзу (з червня 2018 по червень 2019 року). Цікаво й те, що коли у Раді міністрів 27 лютого 2019 року доповідалося про участь Італії в Європейському економічному та валютному союзі, то, на думку Конте, «жоден із присутніх міністрів, включаючи членів «Ліги», не висловлював будь-яких заперечень».
«Я був здивований, якщо можна так сказати, не стільки поведінкою пана Сальвіні, хто не читає документи, а гнівною критикою та поширенням неправди з боку пані Мелоні (партія «Брати Італії»)», заявив сьогодні прем'єр-міністр Джузеппе Конте.
«Ліга» вже готується до політичних баталій, а «Рух 5 зірок» має вирішити: що його робити - бути коаліції чи ні.
Відповідно, в Італії не надто світле політичне майбутнє: якщо уряд Італії погоджується на нові умови ЄСМ, італійська коаліція розпадається миттю, адже «Рух 5 зірок» заявляє про свій вихід. В іншому разі, якщо згоди не буде досягнуто, то паніка почнеться на фондових ринках Італії. Однак є іще третій шлях: уряд Італії цілком справедливо може вимагати більше часу від ЄС на консультації із власним парламентом (Париж та Берлін роблять це регулярно), а потім запропонувати власну ідею перегляду правил ЄСМ.
Поживемо, побачимо...