В неділю 13 грудня на Павла Адамовича здійснив напад раніше засуджений громадянин. Згідно із даними поліції 27літній чоловік страждає на психічне захворювання. Його ім’я в пресі не подають (згідно із вимогами польського законодавства). В результаті трьох ударів ножем Адамовичу було завдано рани серця, діафрагми та органів в черевній порожнині. Він зазнав значної втрати крові і, незважаючи на зусилля лікарів, помер в понеділок 14 січня.
Смерть діючого політика і посадової особи внаслідок нападу під час публічного заходу – це безпрецедентна для Польщі подія. Насильницькі смерті публічних фігур тут траплялись востаннє за часів комуністичної влади. А те, що смерть Адамовича пов’язана з політикою, стало ясно одразу. Нападник після атаки на мера Гданська намагався кричати в мікрофон, що напад є наслідком членства Павла Адамовича в партії Громадянська Платформа, за урядів якої його начебто несправедливо засудили до ув’язнення.
Вся політична кар’єра Павла Адамовича була пов’язана з його рідним містом – Гданськом (родина Адамовича переселилась до Гданська з Вільнюса після Другої Світової війни). Вперше його обрано депутатом міської ради в 1990 році, після чого він працював на різних посадах в місцевій адміністрації. В 1994-1998 був головою міської ради, а з 1998 незмінним мером міста. Свій останній мандат мера Адамович здобув на місцевих виборах, які відбулись в Польщі в жовтні минулого року. Окрім обов’язків мера Гданська, Адамович в різний час обіймав посади в об’єднаннях органів самоврядування в Польщі, а також був головою наглядової ради Гданського порту. Хоча Адамович ніколи формально не виходив поза межі місцевого самоврядування і адміністрації, його вплив в польській політиці був значним. Гданськ — одне з найбільших польських міст і до того ж “вотчина” лібералів і соціал-демократів. В цьому місті партія Право і Справедливість ніколи не могла розраховувати на перевагу.
Зразу ж після того, як новину про напад поширили в ЗМІ, почали з’являтись коментарі про те, що від учора в польському публічному житті почалась нова епоха. Не один коментатор заявив, що причиною нападу на Адамовича стала мова ненависті, якої стало так багато в польському публічному житті.
За останніх три роки політична боротьба в Польщі стала все більш емоційною, а органи влади все частіше закривали очі на прояви агресії з боку політично близьких до них угруповань. Адамович на посаді мера послідовно виступав проти дій нинішнього уряду в сфері історичної та національної політики і його дуже гостро критикували урядові та проурядові ЗМІ. Адамович також виступав із публічною критикою дій ультраправих організацій в Польщі.
Напад на Павла Адамовича стався під час концерту в рамках акції Великий оркестр святкової допомоги (Wielka Orkiestra Swiątecznej Pomocy). Це загальнопольська благодійна акція, яка в 2019 році відбувалась вже в 27-й раз. Організатори збирають гроші на закуп обладнання для лікарень по всій країні. Участь у “Великому оркестрі” стала обов’язковою для багатьох польських політиків та публічних осіб вже давно. Навіть президент і його дружина дарують лоти на благодійні аукціони, які проходять в рамках акції, незважаючи на те, що лідер правлячої зараз в Польщі партії Право і Справедливість Ярослав Качинський несхвально ставиться до головного організатора акції.
Можна навіть сказати, що “Великий оркерстр” перебуває у конфронтації із нинішнім урядом, оскільки засновник акції Єжи Овсяк неодноразово критикував уряд, а урядові інституції (принаймі минулого року) пробували перешкодити проведенню літнього фестивалю, організованого Овсяком.
Факт неприхильності організаторів “Великого оркестру” до уряду міг стати одним із чинників вибору нападником місця атаки на Павла Адамовича. Окрім того, як виявилось, нападник не мав значних перешкод у здійсненні свого задуму. Складовою “Великого оркестру” щороку є публічні концерти в найбільших містах Польщі. Це, як правило, багатотисячні події із складною організацією. До минулої неділі всі “Оркестри” проходили без значних ексцесів. Можливо це стало однією із причин трагедії. На заходах “Великого оркестру” ніхто не сподівався агресії. Напад відбувся під час світлового шоу, через що його навіть не зразу помітили. Нападник зміг вчинити свою дію безпосередньо на головній сцені концерту в Гданську, куди зміг зайти за допомогою ідентифікатора “Преса”.
В понеділок засновник і незмінний голова “Великого оркестру” Єжи Овсяк заявив, що покине пост президента організації (але буде працювати в ній на посадах нижчого рівня). Овсяк в Польщі — це людина-інституція. Окрім “Великого оркестру” він є іще організатором найбільшого в Польщі літнього фестивалю “Долина Шарлоти” і є знаний також через дуже напружені відносини із нинішнім урядом.
Тим часом, сторона уряду намагається зробити все, аби мінімізувати репутаційні втрати через цю подію. Міністр внутрішніх справ і адміністрації Польщі Йоахім Брудзінський заявив, що у охоронній фірмі, яка мала забезпечувати охорону концерту в Гданську, відбудеться перевірка. Одночасно по слідах трагедії в Гданську поліція затримала 41-річного чоловіка, який раніше погрожував мерам Вроцлава та Познаня. До того правоохоронні органи не визнавали ці погрози небезпечними.
Віце-прем’єр Беата Шидло, лідер Права і Справедливості Ярослав Качинський, президент Польщі Анджей Дуда, міністр юстиції Збігнєв Зьобро заявили про свій жаль щодо смерті Адамовича і співчуття його родині в лічені хвилини після його смерті. Президент Анджей Дуда закликав провести в столиці марш проти мови ненависті і запросив на зустріч, присвячену організації маршу, голів всіх фракцій парламенту (представники Громадянської платформи, членом якої деякий час був Адамович, відмовились брати участь у зустрічі).
На цей момент все, що відомо про напад, вказує на те, що нападник діяв один і не мав жодної підтримки. Слід очікувати, що найближчим часом формальні вимоги щодо безпеки публічних заходів будуть переглянуті і організатори публічних подій будуть приділяти більше уваги вибору фірм, які надають послуги охорони. Але політичні і суспільні наслідки смерті Павла Адамовича будуть значно глибшими. Виборчі кампанії 2019 в Польщі тепер відбуватимуться під знаком політичного насильства.