Днями Каспаров знову був у Києві. Дорогою з Тбілісі. Але якщо до столиці Грузії його покликали шахи, то в столицю України привела політика. Спортсмен зі світовим ім’ям давно вступився опозиційному діячеві. Якого практично ніколи не показують по російських телеканалах, проте, охоче й регулярно запрошують писати колонки в Wall Street Journal.
Жартує, що не любить, коли згадують його біографію. Мовляв, «кожен пам’ятає, що пам’ятає». Пересування фігур на чорно-білій дошці – це в минулому, нині він грає тільки по білому. Бо входить до керівництва російського демократичного руху «Солідарність». У вуличній, контрсистемній опозиції доводиться працювати не стільки мізками, скільки ліктями. А чим ще впиратися міліціонерам, яким плювати на закріплені в конституції права – слова, вільних зібрань?..
Інтернаціональні медіа вже не раз обійшли кадри, коли екс-чемпіона світу з шахів кидають до загратованого «воронка». Це обурює світ, але залишає абсолютно байдужими більшість росіян, зокрема й тих, які так сильно переживають за поразки своїх атлетів на чемпіонатах і олімпіадах. Як на мене, Каспаров в міліцейському «обезьяннике» це всоте більша ганьба, ніж неотримані медалі чергового мундіалю. Золото Росія ще зможе завоювати, а ось повагу відновити після арештів Каспарова, Лімонова, Алєксєєвої – навряд.
Фото: radikal.ru
Політик Каспаров пройшов обидва моїх особистих тести на нормальність. По-перше, він говорить «в Украине», що так важко вимовляється більшістю його співвітчизників-політиків. А, по-друге, він не належить до «лібералів» і «демократів», які вважають, що Путін і Саакашвілі повинні разом сидіти десь у Гаазі. Попри моду копати Грузію, він відзначає її динамічний розвиток, різке омолодження владної команди, ліквідацію корупції і… явну народну підтримку реформ. Якраз те, чого ніяк не можуть зауважити кореспонденти російських та, між іншим, і українських медіа.
Своєю недолугою політикою Кремль насправді робить усе, щоб втратити Грузію назавжди. Міхаіл Саакашвілі в розмові з Каспаровим відзначив, що, очевидно, є останнім президентом Грузії, котрий вільно володіє російською. Британський досвід деколонізації новітніми імперцями не вивчений, їм чомусь до вподоби більше французький зразок – палаючі околиці великої імперії, кров, біженці…
Опозиціонер у компанії київських політологів і журналістів говорив здебільшого про абеткові речі. Які, правда, на його батьківщині не вчать, бо китайська грамота. До слова, про Китай було сказано не раз. Як про єдиний серйозний оборонний і геополітичний виклик. І як бездонне джерело корупції. Що зближає пекінських владців і московських.
Ідей у Каспарова багато. Скажімо, корумповане і таке, що не реформується, МВС він ладний ліквідувати як клас. Натомість пропонує американську модель – орган на кшталт ФБР, і шерифів, «анискиных» з відомого колись фільму, які будуть контролювати свою територію.
Екс-чемпіон декларує свою про європейськість, навіть, чи не єдиний з політиків своєї країни, хто декларує як мету вступ Росії в Євросоюз. Окремий «російський проект» не здійснити, тільки час згаяти. Але і до старого світу є чимало зауважень. «Головна стаття російського експорту в Європу – корупція, а не енергоносії». Інша справа, і це підтверджується прізвищами Берлусконі, Шрьодера та багатьох інших, що на корупцію в тамтешніх столицях є попит. Іронічно зауважує, що одна лише публікація записників Путіна – де і про що кулуарно домовлялися – здатна звалити уряди в більшості держав континенту, окрім, можливо, Великої Британії.
Фото: nazbol.cc
Можна погодитися з гостем і в тому, що інтерес українських олігархів – у русі на Захід. Чому? Елементарно, бо це збільшує ціну їхніх активів. Бо «пітерські вміють лише ділити». Дивно, що Ахметов з Клюєвим і Колесниковим не розуміють цього, і дотепер граються в проросійську політику, замість того, щоб розвернути вантажо-пасажирський корабель «Донецьк» на захід.
Така влада, яка є в Росії, генетично нездатна ділитися, але у декого з еліти включається інстинкт самозбереження. Каспаров чекає болючого для Кремля рішення Європейського суду з прав людини у Страсбурзі за позовом ЮКОСа. Держава програє і в задоволення позову цілком вірогідно будуть накладати арешти на рахунки, активи. Активи Ходорковського привласнили Путін із Сєчіним – вони ж якраз відповідати не будуть, але олігархам все одно трохи лячно.
Чекати доведеться не надто довго. Режим Путіна пройшов точку зеніта десь у 2007-му. Тоді Путін міг легко зламати Конституцію і піти на третій термін. Але не зробив цього, обравши варіант із слабким спадкоємцем. В цьому є дещиця оптимізму – на відміну від низки середньоазійських країн, у Росії немає соціального запиту на довічне правління. Можливе повернення Путіна на шість, а може й на дванадцять років, змушує нервувати.
«Путін сьогодні заважає всім, навіть кабінетним лібералам» -- це передумова змін. Опозиція вбачає свою силу в організації «смычки» середнього класу та бюджетників, що вже поволі відбувається – від Калінінграда до Владивостоку. Населення, яке звикло, що натхненником і організатором усіх перемог є Путін, тепер переносить на нього ж всі свої проблеми, він замкнув на себе весь негатив. Мітинги в регіонах йдуть під гаслами вирішення локальних проблем – від розмитнення іномарок до порятунку Байкалу. Але і там, і там звучить набатом –в усьому винен Путін!
Фото: www.russiablog.org
Популярні теревені про ліберальну команду Медведєва Каспаров сприймає як несерйозні. Різниця між вуличними лібералами та «реформаторами» з владних кабінетів дуже проста. Президентські «модернізатори» на словах виступають за зміни, але без найголовнішої та найочевиднішої передумови – вільних виборів. За традицією чекають свободи від доброго царя з його військово-газовим менталітетом, а не на народ.
Путін почав війну, яку неодмінно програє. Великими грішми можна навіть купити право провести зимову Олімпіаду в кавказьких субтропіках. Але навряд чи можна перемогти клімат і ландшафт.
Продовжимо думку. «Солідарність» Каспарова, Немцова, Яшина, Буковського – це майже субтропічна альтернатива вічній політичній мерзлоті. Спроби «Яблока», «Демократического выбора России», «СПС», «Правого дела» та інших, пуповиною зв’язаних з владою та олігархією, результату не дали. Якщо в лібералів не вийде зараз – тоді всім буде холод...ець.