Літні трансферні кампанії ПСЖ проводить стабільно активно, витрачаючи багатомільйонні суми на оновлення та посилення власного складу. Це вже перетворюється на традицію і майже нікого не дивує. Проте через збитки, завдані пандемією Covid-19, більшість клубів зараз не можуть розгулятися на трансферному ринку. Навіть топкоманди з найбагатших ліг світу вимушені зменшити свої апетити, а дехто взагалі переходить на режим жорсткої економії. На цьому фоні придбання «парижан» виглядають ще більш яскраво і показово.
Перехід Ашраха Хакімі з «Інтера» обійшовся ПСЖ у 60 мільйонів євро, контракт Даніло Перейри був викуплений у «Порту» за 16 мільйонів. А от таких зірок сучасного футболу, як Ліонель Мессі, Серхіо Рамос, Джорджіньо Вейналдум і Джанлуїджі Доннарумма, «парижанам» вдалося підписати безкоштовно – в ролі вільних агентів. Тільки от це «безкоштовно» теж має свою ціну, далеко не кожен клуб готовий платити тому самому Мессі зарплатню в розмірі 40 мільйонів євро за сезон, Рамосу – 12, а Вейналдуму і Доннаруммі – по 10. Разом це 72 млн € чистими + 63 млн податків = 135 млн €.
Для порівняння, такі гранди європейського футболу, як «Ліверпуль», «Наполі», «Рома», «Мілан» чи «Арсенал», цього сезону витратять на зарплату всіх гравців менше, ніж ПСЖ тільки на оклади цих чотирьох новачків!
Якщо ви не надто ретельно слідкує за футбольним світом, пояснюємо, чому ПСЖ є гегемоном на трансферному ринку і звідки у клубу такі, майже безмежні фінансові можливості.
З моменту свого заснування «Парі Сен-Жермен» ніколи не хапав зірок з неба і був середняком французької Ліги 1. Але все змінилося 2011-го, коли ПСЖ придбав катарський фонд Qatar Sports Investments. Саме тоді клуб став одним із найбагатших у світі, що регулярно взявся доводити своїми космічними витратами на гравців та їхні контракти. Саме після цього вболівальники інших команд зненавиділи «парижан» і почали образливо називати «грошовим мішком».
За наступні дев'ять сезонів ПСЖ сім разів вигравав чемпіонат Франції. Проте головною метою, звичайно ж, була перемога у Лізі чемпіонів. У 2020-му парижани вперше в історії вийшли у фінал головного клубного турніру Європи, але поступилися там мюнхенській «Баварії». Можливо, саме ця прикра поразка, за крок до мети, мотивувала катарських власників укотре збільшити витрати на свій футбольний проєкт.
Звичайно, в такій ситуації логічно спитати: «Чому УЄФА з його правилом фінансового fair play ніяк не реагує на таку активність парижан?» (Якщо коротко, то правила фінансового fair play зводяться до того, що клуби не повинні витрачати за рік більше грошей, ніж вони заробили).
Відповідь банальна – ПСЖ постійно знаходить нові шпаринки в цьому правилі. Наприклад, трансфер Хакімі за 60 млн євро з контрактом на п'ять років оформлено так, що ПСЖ сплачуватиме суму частинами, по 12 мільйонів євро упродовж 5 років. А рекордне підписання Неймара кілька років тому взагалі виглядало як плювок в обличчя УЄФА. Тоді власники паризького клубу заплатили бразильцю 222 мільйони за участь у незначній рекламній кампанії, після чого він сам за ці гроші викупив у «Барселони» свій контракт і «безкоштовно» перебрався до столиці Франції. Активну боротьбу проти свавілля ПСЖ на ринку футбольні чиновники бояться починати через наближення Чемпіонату світу 2022 року, який пройде якраз у Катарі, тут паралелі провести неважко…
Але чи зможе такий зірковий склад нарешті зробити ПСЖ володарем кубка Ліги чемпіонів?
Звичайно, за іменами «парижани» тепер точно найсильніший клуб світу. Погляньте тільки на їхню лінію нападу: Мессі, Неймар, Ді Марія, Ікарді, Сарабія, Дракслер. Трансферна вартість тільки цих гравців атаки - 290 млн євро. Це більше, ніж сумарна вартість усіх гравців в інших клубах французької ліги, окрім «Монако» і «Ліона». І це ще без урахування найдорожчого гравця світу – Кіліана Мбаппе, чиє майбутнє в ПСЖ під питанням через його бажання перейти в мадридський «Реал». Але навіть якщо Мбаппе залишить Париж, рівень ротації та різноманіття складу все одно залишиться на найвищому рівні. Наприклад, після підписання найкращого гравця минулого Євро, воротаря Джанлуїджі Доннарумми, тренер «парижан» Маурісіо Почеттіно матиме вибір, кого поставити в рамку – молодого італійця чи досвідченого і титулованого Кейлора Наваса. І така варіативність у складі властива мало не кожній позиції.
Тому, ймовірно, у внутрішньому чемпіонаті проблем у «столичних» виникнути не повинно. А от щодо європейської арени сумніви виникають, адже навіть такий зірковий колектив не зможе з першого матчу заграти як згуртований механізм, якийсь час усе одно піде на те, щоб зігратися, а особливо це непросто, коли майже кожен гравець – лідер і прагне отримати роль першої скрипки.
Важко уявити розпач фанатів ПСЖ, якщо навіть з такими посиленнями та інвестиціями команда не зможе виграти Лігу чемпіонів у найближчі декілька сезонів. Бо інші зіркові колективи, як-от «Манчестер Сіті», «Челсі», «Баварія», чи дуже організовані та зіграні - «Ліверпуль» і «Атлетіко» - теж націлені на трофей. У будь-якому разі легкої прогулянки до «вухастого» кубка «парижанам» очікувати не варто, і через це наступний футбольний сезон точно буде дуже цікавим та епічним.