В березні з’явилися перші повідомлення про те, що для лікування коронавірусу можуть бути ефективними старі ліки від малярії - хлорохін та гідроксихлорохін. Запасистим українцям не треба повторювати двічі - за тиждень єдиного доступного нам препарату з цієї групи (Плаквеніл, що містить гідроксихлорохін) в аптеках вже не було. На складах теж. Купити його стало неможливо. І дуже скоро це зрозуміли люди, які живуть на Плаквенілі так, як, наприклад, діабетики на інсуліні. Це хворі на системний червоний вовчак, їх в Україні приблизно 14 тисяч.
-
Ти не знаєш, де можна купити Плаквеніл? - почали звертатися до мене хворі та їх родичі. Я не знала. Знала лише, що майже всі країни світу, охопленого коронавірусною панікою, заборонили експорт хлорохіна й гідроксихлорохіна. Додайте до цього закриті кордони - дістати ліки наразі неможливо.
Український уряд теж зацікавився гідроксихлорохіном. Не зважаючи на те, що його ефективність про коронавірусі ще не доведена і взагалі сумнівна, а побічні ефекти - реальні і серйозні, новий міністр охорони здоров’я зробив забезпечення країни Плаквенілом своїм першим досягненням на посаді. Хлорохін та гідроксихлорохін внесли до протоколу лікування хворих на коронавірусну інфекцію. І в Україну завезли 3 тисячі упаковок Плаквенілу. Втім, всі вони пішли в інфекційні лікарні для лікування хворих на Covid-19. Хворим на вовчак не дісталося нічого.
Міністр Максим Степанов, відповідаючи на питання журналістів про цих хворих, відповів, що не покине їх, і що свої ліки вони отримають. Це було 3 квітня. Сьогодні 23 квітня, і вгадайте, чи хворі отримали свої ліки. Втім, не можна сказати, що нічого не відбулося - дещо дивне все ж таки відбувається.
МОЗ прийняв екстравагантне рішення додати хлорохін та гідроксихлорохін до програми “Доступні ліки”, 15 квітня уряд прийняв відповідну постанову.
Чому це рішення екстравагантне та дивне? По-перше, і це головне, воно не вирішує проблему. Оскільки програма “Доступні ліки” передбачає, що пацієнт купує ліки в аптеці, а Плаквенілу або якогось іншого препарату з хлорохіном чи гідроксихлорохіном в аптеках нема, наразі він є лише в інфекційних лікарнях .
По-друге, “Доступні ліки” передбачають реімбурсацію, тобто, відшкодування вартості ліків. Пацієнт купує ліки в аптеці не за повну вартість, а за частину вартості. Іншу частину аптекам відшкодовує держава (конкретно - НСЗУ). Але вартість гідроксихлорохіну та хлорохіну відшкодовуватися не буде. Відповідно до постанови уряду, розмір відшкодування - 0. Тобто, це реімбурсація без реімбурсації.
По-третє, в “Доступні ліки” входять препарати для лікування найпоширеніших хвороб, до яких червоний вовчак, на щастя, не відноситься. І лікують пацієнтів з вовчаком не сімейні лікарі, а ревматологи. А тепер, після того, як нашого міністра відвідало натхнення, ними вже мають опікуватися сімейні, бо ж саме вони виписують електронні рецепти на “доступні” ліки.
Отже, ви зрозуміли. Ідеш до непрофільного лікаря і отримуєш рецепт на ліки, яких все одно немає, а держава тобі їх оплачує на 0%. Все просто.
Ліки від системного червоного вовчака мали б увійти в програму закупівель для хворих на орфанні (рідкісні) захворювання. Тоді, до речі, вони були б безкоштовними для пацієнтів. Це проект, на реалізацію якого потрібен час, але це можна почати робити вже зараз.
Найближчим часом, як обіцяє МОЗ, в Україну надійде ще 300 тисяч таблеток гідроксихлорохіну - гуманітарна допомога від компаній «Санофі» та «Сандоз». І всі вони, як повідомляє МОЗ, підуть в інфекційні лікарні для лікування хворих на Cоvid-19. Лікування, по суті, експериментального, оскільки, як ми вже писали, поки не зрозуміло, чи ці ліки допомагають при коронавірусі.
Ці 300 тисяч таблеток, як гуманітарна допомога, будуть розподілятися вручну. Розподілити частину для хворих на вовчак, в яких вже закінчилися препарати, це, вочевидь, єдиний спосіб допомогти їм. Оскільки продавати гуманітарну допомогу через аптеки, як ми розуміємо, неможливо.
Втім, ще два тижні тому здавалося, що неможливо вписати в програму “Доступні ліки” препарати для орфанників.