15 випадків дифтерії в Ужгороді та свіжий випадок у Києві - це початок великого спалаху, про який інфекціоністи попереджали раніше?
В Ужгороді ще не всі випадки підтвердженні як дифтерія. Є поняття носійства, є поняття хвороби. Людина може бути носієм збудника кілька місяців, але не захворіти.
Також у заражених бактерія може або виробляти токсин, або не виробляти. Дифтерія - це токсикоінфекція, бо саме токсин і є тим головним фактором, що ушкоджує клітини нашого організму. Перший випадок в Ужгороді - в людини були ознаки, що можуть бути при дифтерії, і аналіз підтвердив, що бактерія, яка була в даного пацієнта, може виділяти токсин.
В такому випадку визначається коло контактних осіб і проводиться обстеження. В Ужгороді під час обстеження були виявлені ті, хто має ознаки захворювання, які можуть бути і при дифтерії. Але по всіх п’ятнадцяти ще немає підтверджень, чи вони є носіями, чи хворими.
По Києву - я знаю поки що лише про один випадок. Але поодинокі випадки були і раніше, в в 2012 році, і в 2013-му. Хворіли не вакциновані діти. Торік були випадки в Київській і Чернігівській області.
Повідомлялося, що в Ужгороді захворіли іноземні студенти, громадяни Індії. Можна говорити про те, що дифтерія в Ужгороді не вийшла за межі цієї досить відокремленої групи?
Наскільки я знаю, захворіли не лише громадяни Індії, але разом з тим - не думаю, що захворювання вийшло за межі групи, бо дифтерія все ж важче передається, ніж кір. Для того, щоб заразитися, потрібен тісний контакт - фактично, фейс ту фейс, на відміну від кору (який може передаватися навіть через вентиляцію і залишається в повітрі дві години - Авт.).
Небезпека дифтерії саме в тому, що може бути носійство збудника без ознак захворювання. Тобто, людина тривалий час може бути заразною, і ніхто не про це не знатиме.
Чому деякі люди не хворіють, а стають носіями? Чи всі носії - вакциновані?
Виникає антагонізм між бактеріями. Носіями можуть бути вакциновані, але не обов’язково.
Вакцина захищає від дифтерії чи лише від ускладнень?
Якщо знати, що представляє собою вакцина, тоді буде зрозуміло, від чого вона захищає.
З вакциною ми отримуємо інактивований токсин, який виробляють бактерії-збудники дифтерії. За цим же принципом зроблена і вакцина від правця, який також є токсикобактерією. Отримавши щеплення, ваш організм виробляє антитіла, нейтралізуючі токсин. З часом рівень антитіл зменшується, і тому потрібно проводити ревакцинацію (кожні 10 років для дорослих), щоб бути готовим в той момент, коли в організм потрапить збудник дифтерії.
Тобто, сенс вакцинації в тому, щоб бути готовими нейтралізувати молекули токсину. Чим більше токсинів буде нейтралізовано - тим меншим буде ураження серця та інших внутрішніх органів. Тому рівень антитіл має значення і, як я вже говорив, кожні десять років в дорослому віці має проводитися ревакцинація для підтримання високого титру антитіл.
Тобто, дифтерія є вакцинокерованою інфекцією, оскільки від охоплення вакцинацією напряму залежить, скільки буде важких випадків дифтерії та смертей від неї. Якщо говорити про те, чи впливає колективний імунітет на поширення збудника дифтерії - то це дискутабильне питання. Я зустрічав дослідження, які доводили, що в країнах з високим рівнем охоплення вакцинацією та високим рівнем антитіл - менший рівень носійства. Це пояснювалося тим, що якщо ти маєш антитіла - бактерія не може ефективно прикріпитися до клітин організму. Але однозначних даних про це немає.
У вакцинованих не буває класичних проявів дифтерії - білої плівки на мигдаликах та піднебінні?
Не буває, якщо у вас є антитіла до токсину. Це нашарування утворюється через те, що токсин, який виділяє бактерія, починає руйнувати клітини, до яких вона прикріпилася. І вже з місця свого прикріплення токсин потрапляє в кров і досягає внутрішніх органів і зокрема серця. Якщо є антитіла - вони знешкоджують токсин.
Дорослим достатньо зробити одне щеплення від дифтерії? Знаю, що деякі лікарі радять три.
За рекомендаціями ВООЗ та CDC, дорослим достатньо однієї дози, якщо вони отримали принаймні три дози в дитинстві (зараз за календарем щеплень діти до 18 років отримують шість доз - Авт.) В таком випадку достатньо просто нагадати організму про цей токсин, і імунна пам’ять дуже швидко напрацює антитіла.
А у випадку, якщо дані про вакцинацію в дитинстві відсутні?
Якщо дані відсутні або ж ви точно знаєте, що з якихось причин вас не вакцинували, - дорослому робиться три щеплення. Друге через місяць після першого, третє - за півроку від другого.
В школі (в 90-ті) нам зазвичай не казали, який “укольчик” роблять, і довідок про щеплення не видавали. Всім, хто не впевнений в тому, що його тричі щепили в дитинстві, ви радите зараз зробити три щеплення по цьому графіку?
Так, в цьому немає проблеми.
Ще є варіант зробити в приватній лабораторії аналіз на антитіла. Він інформативний у випадку дифтерії?
Так. Але кількість антитіл з часом зменшується. Якщо вам робити ревакцинацію 15 років тому або ви навіть не пам’ятаєте, коли це було, то немає ніякого сенсу робити аналіз. Дуже маленькі шанси, що у вас є антитіла.
В 90-х в Україні був великий спалах дифтерії, тоді, мабуть, всіх вакцинували по максимуму?
Так, я пам’ятаю, що студентам ставили відмітку про щеплення прямо в заліковку, і без нього не допускали до іспитів. Незалежно від того, який був вакцинальний статус. Також ходили по квартирах і вакцинували дорослих. Це дозволило суттєво зменшити кількість тих, хто взагалі не був щеплений.
У якому випадку тим, хто захворів на дифтерію, вводиться антитоксин (сироватка)?
Коли мова йде про лікування, а не про профілактику, то говоримо про антитоксин. Слово співзвучне з анатоксином, і часто їх плутають. Антитоксин (сироватка) - препарат, що має готові антитіла проти токсину. Якщо попередній діагноз дифтерія і стан пацієнта важкий, то навіть до того, як буде виділено бактерію, визначено, чи виділяє бактерія токсин, лікарі мають розпочати специфічне лікування. Специфічне лікування - це введення сироватки. Відтермінування введення сироватки може допускатися, якщо стан пацієнта не важкий і є сумніви у вірності діагнозу.
В Україні вже давно проблеми з сироваткою, ми з вами говорили про це ще у 2014 році. Цього року було оголошено тендер на її закупівлю, але ніхто не взяв в ньому участь. Відповідно, закупленої сироватки нема. Нещодавно завезли 200 доз в якості гуманітарної допомоги. Що буде, якщо зараз розгорнеться спалах? На скільки хворих вистачить цих доз?
Справа в тому, що досить складно сказати, скільки буде хворих. Цих доз достатньо для ситуацій, яка була в 2016-му, 2017-му, 2018-му роках. Якщо буде така ситуація, як в 1995-ому році (тоді, до речі, на початку спалаху теж був дефіцит сироватки) - будемо звертатися до міжнародних організацій, уряду Індії та інших держав з проханням про гуманітарну допомогу.