Пошук живих на місці обвалу в Дрогобичі
Причини обвалу
Це вже не перша подібна історія в Україні. У грудні 2016-го в Чернігові обвалилась будівля гуртожитка: семеро людей отримало травми. Причина руйнування – тріщина, яка утворилася внаслідок відсутності надійної гідроізоляції під душовими. Взимку минулого року в центрі Львова обвалилась стіна трьохповерхового будинка; інцидент стався у нежитловій частині будинку, яка перебуває в приватній власності.
Три роки тому на вулиці Богдана Хмельницького обвалився будинок 19 століття, який збирались реконструювати під двадцятиповерхівку з саунами та басейном. Під завалами тоді опинилось восьмеро людей; двоє загинуло – орендар приміщення Ігор Шалигін і будівельник Юрій Хімінець. На останньому поверсі велись ремонтні роботи, попри те, що приміщення було визнане аварійним впродовж останніх 12-ти років.
Причин обвалення будинків безліч – просідання фундаменту, газові вибухи, навмисне доведення будинку до руйнування, щоб на його місці побудувати щось нове. Наприклад, торговий центр або новий житловий комплекс. Першими ознаками руйнування будинку, за словами начальник відділу по роботі зі стратегічними об’єктами ДСНС України Євгена Лінчевського, є раптово виниклі тріщини в стінах, підлозі та стелі, вібрація, сильне скрипіння конструкцій або відступлення фундаментів через прорив водопровідних мереж.
Як застерегтись
Євген Лінчевський зазначає, що найчастіше до обвалення будівель, окрім надзвичайних ситуацій, таких як землетрус чи теракт, призводять помилки, допущені під час проектування будівлі: навантаження на конструкції, неякісне виконання монтажу та будівництва, дешева якість використаних матеріалі.
Також поширена причина – через аварії водопровідних мереж та каналізації вода потрапляє на металеві конструкції, утворюється іржа. Також вода підмиває фундамент і підсилює “просідання” будинку. Для уникнення аварійного стану має проводитися системне оновлення мереж.
Фактори, які підвищують небезпеку в старих будинках: природне “старіння” конструкцій (осідання грунтів, вплив корозії, погодних умов); несвоєчасний ремонт будинку обслуговуючи організаціями (наприклад, ЖЕКом). Якщо в нових житлових комплексах продуктові магазини чи салони краси передбачені проектом, то в старих будинках дуже часто власники на власний розсуд вносять зміни в одній квартирі, що може становити загрозу для всього будинку.
Для того, щоб запобігти трагедії, варто спостерігати за станом будинку. Директор “Інституту міста” Олександр Сергієнко пояснює: якщо будинок дає тріщини, на них варто ставити спеціальні “маячки” – прикріпити шматочок паперу. Якщо папір рветься далі, значить тріщина продовжує розширюватись, тобто, йде процес посадки будинку. Це означає, що будинок у зоні ризику.
Аналітик Асоціації міст України (АМУ) Олег Гарник говорить, що найбільш негативним фактором, який ставить під загрозу життя мешканців будинку, є самовільне перепланування квартири.
– Будь-яке перепланування має відбуватись за наявності проекту і дозволів. Якщо людина в своєму житлі самовільно зробила перебудову, то в Бюро технічної інвентаризації (БТІ) та інші відповідні служби навіть не знають про це. Інші мешканці також можуть не знати, що відбувається в сусідній квартирі, – пояснює експерт. – Хтось може на власний розсуд поміняти систему опалення, бо йому не подобається розташування інженерних мереж або температура в квартирі.
Для того щоб перепланувати своє житло, потрібно звернутись до проектної організації, а згодом Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) та отримати відповідні дозволи. З метою захисту прав мешканців будинків діє Житловий кодекс України 1983-го року, який регулює відносини в сфері надання та використання житла; “Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання” 1984 року передбачає, що власник повинен проводити обстеження стану будинку раз на п’ять років і визначати придатність будинків для проживання.
Проблема на сьогодні полягає в тому, що законодавство досі орієнтоване на радянську житлову систему, коли власником була держава. Проте з 2015-го року діє Закон України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, який передбачає, що власники самостійно відповідають за те, що будуть робити в квартирі та будинку. Саме тому часто в аварійних ситуаціях важко знайти відповідального за стан будинку.
Зазначимо, що в Києві станом на 2018 рік було визнано в аварійному або непридатному для проживання стані 106 будинків: 89-ть названо старими, 3 – аварійними, 14 – непридатними для життя. Попри те, що новобудови часто супроводжують скандали, ще жоден новий будинок не обвалився. Мікротріщини на стінах в новобудовах у перші роки з'являються через те, що будинок “фіксується” та відбувається процес усадки. У таких випадках загроз для життя людей немає, проте з ремонтом у перші роки можна не поспішати.
Пам’ятати про загальні правила безпеки
Ще однією причиною руйнування будинків є вибух газу. У грудні минулого року в Фастові через вибух газу обвалилася частина п’ятиповерхівки. Дуже часто відбуваються вибухи побутового газу: наприклад, людина поставила гріти суп, пішла займатись своїми справами, а потім з’явилася іскра і дала вибух. Те саме може бути з газовими балонами – навесні на Куренівці (вул. Гомельська, 31) відбувся схожий вибух. Взимку минулого року 84-річна жителька Дніпра отримала черепно-мозкову травму через вибух газу в літній кухні.
Для того, щоб не стати жертвою газового вибуху, зокрема при користуванні газовими плитами, у плити має бути запобіжник, який перекриває газ, якщо немає горіння. Додатково в квартирі чи будинку необхідно встановлювати датчики витоку газу, які здатні попередити пожежу та врятувати, таким чином, життя людини. Два тижні тому під час пожежі в одеському готелі “Токіо Стар” загинуло восьмеро людей, найімовірніша причина трагедії, – коротке замикання та порушення правил протипожежної безпеки, зокрема, відсутність пожежної сигналізації.
***
Підготуватись до надзвичайних подій неможливо, однак варто пам’ятати загальні правила безпеки, які допоможуть врятуватись під час екстреної ситуації – почувши вибух або виявивши, що будівля втрачає свою стійкість, треба негайно покинути її. В офісній будівлі варто ознайомитися з планом евакуації, зокрема точно знати, де розташовані запасні виходи. У легкодоступному місці має бути повністю укомплектована аптечка і заправлений вогнегасник. Якщо відсутня можливість залишити будівлю, важливо зайняти безпечне місце – прорізи капітальних внутрішніх стін, кути, каркаси балконів (вони захищають від предметів і уламків, що падають). Відкрити двері з приміщення, щоб забезпечити вихід. У жодному разі не користуватись сірниками: можлива небезпека вибуху внаслідок витоку газу. Залишаючи приміщення, спускатися сходами, а не ліфтом: він у будь-який момент може зупинитися. І найголовніше, не влаштовувати тисняву в дверях при евакуації. Зупиняти тих, хто збирається стрибати з балконів чи з вікна.