Олег Крупа нині служить у Добровольчому українському корпусі. Пригадує, що в урядовий квартал 18 лютого прийшов вже після того, як почалося побоїще. «Беркутівці» наздогнали під час відступу з Банкової. Їх було дві шеренги: перша пройшлася гумовими кийками, вибили зуби, звалила з ніг і притисла до землі. «Беркутівці» у другій шерензі мали світлішу форму та були озброєні обрізками труб та арматурою, склеєною синьою ізолентою.
«Живий?», кажу: «Живий». «Відповзай, бо зараз будуть добивати»
- Двоє тримали, а двоє – били, били професійно. Роздягли до пояса (лишився в футболці) і почали «опрацьовувати». Витягували руку, ламали в двох місцях, піджимали коліно, вибивали колінні чашки, били в лице і по тілу, і, найголовніше, обрубували пальці. Ставили руку на бруківку і ударами труби обрубували пальці.
Олег Крупа запам’ятав особливість людей із цієї шеренги – вони не знімали забрал та говорили чистою російською мовою, обзивали «бендерою». Зробив висновок, що це або росіяни, або спецпризначенці зі східної чи південної України.
- Прийшов до тями від того, що мені пальцями перевіряли сонну артерію. Офіцер, старший лейтенант підняв забрало – голубі очі – і українською каже: «Живий?», кажу: «Живий». Каже: “Відповзай, бо зараз будуть добивати”.
Майданівець розповідає, як біля барикади волонтери-медики почали перев’язувати пальці та розбиту голову. Тоді він сказав медикам, що його планують добивати. «І, коли вони почали наближатися, хлопчик вибіг перед них і кричить: «Людина помирає, дайте якихось ліків!», і тоді вони відійшли, очевидно, справді подумали, що я вмираю».
Прокурор запитує, чи не бачив Олег, щоб беркутівці комусь надавали медичну допомогу. Потерпілий каже, що ні, хоча допоміг офіцер з голубими очима, який сказав, що треба відповзати. З залу лунає: «Друга хвиля «Беркуту» допомогла!».
Потерпілі зі залу, а їх у залі близько десяти, задають багато уточнюючих запитань. Вони говорять, що зачистку проводили харківський і львівський підрозділи «Беркуту». Потерпілий Олександр Тимошенко знімав усі ті події на камеру і має багато якісних фото, які показує Олегу. Зокрема, він вказує на різницю у формі двох груп «Беркуту» - одна світліша, одна темніша. З світлиною ознайомлюються і адвокат підсудного, і сам Шаповалов. На фото він нікого не впізнає і на питання чи це його підрозділ відповідає: «Без понятия».
Адвокат Євгенія Закревська підкреслює, що форма, про яку говорить потерпілий – це якраз кольори харківського «Беркуту». Суддя просить обвинуваченого ознайомитися з фотографією іще раз, але він відмовляється.
Наостанок ще один постраждалий задає питання:
- Вам відомо, що зараз лише одна людина реально сидить за злочини проти Майдану? Чи вірите Ви в таке «українське правосуддя»?
- Я дуже хочу вірити, - каже доброволець.
Біг 50 метрів і кричав: «Щити, щити!»
Віталій Василенко був на Кріпосному провулку з 10 ранку. Каже, що спочатку все було як завжди – мегафони, мітинг. Але в другій половині дня силовики почали кийками та гранатами відтісняти людей.
- Коли біжиш зі щитом, то ти або прикривай, або віддай: я один нічого не зможу зробити, але 10 людей вберегти від кулі в спину. Біг одним із останніх і метрів 50 кричав "Щити! Щити!". Єдине, про що міг думати – це де шукати захист і як прикрити людям спини. Коло мене зібралося близько десяти людей зі щитами, ми щільно у два ряди їх виставили, аби захистити тих, хто відступав від гумових куль і світлошумових гранат.
Василенко пригадує, що одну гранату кинули з даху, бо підірвалась прямо в нього під ногами. Тоді медики відвели пораненого в Будинок офіцерів.
- Чи правильно я розумію, попри те, що люди тікали, їм у спину стріляли гумовими кулями? – уточнює прокурор.
- Так, - говорить майданівець і додає, що у наплічнику свого друга, теж учасника тих подій, знайшов декілька гумових куль і 4-5 отворів від них.
Тим часом до Будинку офіцерів зносили поранених. За час, що потерпілий перебував там, він бачив близько 50 поранених та трьох загиблих. З уже оточеного силовиками Будинку офіцерів він зміг вийти, коли швидка приїхала забирати тіла загиблих.
- Вийшов з будинку офіцерів бочком-бочком під забором. Дійшов до Будинку профспілок, там мене ще раз перемотали, а потім разом із іншим пораненим автомайданівці повезли до лікарні. Він був поранений в голову, коли їхали, його голова лежала в мене на ногах, кровоточила. Всю дорогу його судомило. Тому завезли спочатку його в нейрохірургію, а потім мене до знайомого лікаря.
Коли Василенка запитали, чи бачив він, щоб силовики надали комусь допомогу, він сказав, що не бачив такого жодного разу за весь час перебування на Майдані.
Нагадаємо, Віктор Шаповалов обвинувачується в перевищенні влади та службових повноважень, що призвело до смерті трьох людей: Сергія Шаповала, Ігоря Сердюка та Володимира Кіщука, які загинули 18 лютого на Кріпосному провулку. Ще 110 осіб тоді зазнали травм різних ступенів тяжкості. У квітні 2016 Шаповалов частково визнав свою вину і назвав прізвища "беркутівців", які отримували бойові набої. Обвинувальний акт йому зачитали ще в березні 2016 року, з тих пір триває розгляд справи по суті.
Наступне засідання відбудеться 22 лютого.