ГлавнаяОбществоЖиття
Спецтема
Управление общим

Перемога: Житловий Кодекс відкладено в довгу шухляду

Голова Федерації роботодавців ЖКГ Олег Адамова визнав: Житловий Кодекс має чимало вад, тому його розгляд відкладено. Злив зараховано. Юрист Тетяна Монтян спеціально для LB.ua написала про значення цього зізнання. Редакція попереджає: текст як завжди жорсткий та емоційний.

Перемога: Житловий Кодекс відкладено в довгу шухляду

Крихітка Адамов, ідейний натхненник та палкий лобіст людоїдського проекту Житлового Кодексу, визнав свою (тимчасову?) поразку, відмазується та шукає крайніх. Його інтерв'ю про те, що нібито «в новом Жилищном кодексе не заинтересованы чиновники», є настільки феєричном, що важко утриматись від стьобу та нанесення йому «контрольного» удару.

Отже, Адамов скаржиться, що «...проект Закона вызвал огромное количество обоснованных нареканий и критики со стороны общественности, что и привело, в конечном счете, к решению о снятии его с рассмотрения и отправки на доработку». Ну що ж, така самокритичність, звісно, не може не тішити, але ... Ось що пише наш герой далі: «практически все нарекания касались норм, которые в принципе не должны быть предметом Кодекса». Що ж - дуже зворушливо. Не буду навіть чіплятись до безграмотного вислову «предмет Кодекса» (правильно – «предмет регулювання»), висловлюсь по суті: то навіщо ж невігласи-лобісти законопроекту запхали в ЖК норми, яким в ньому нема чого робити? Хто їх змусив? Вороги? Інтервенти?

Як з'ясувалося, так воно і є. Адамов скаржиться, що «законопроект был подан на рассмотрение Верховной Рады и принят в первом чтении за основу еще при Правительстве Тимошенко». Ось він, ворог, на якого можна повішати всіх здохлих цуциків! Всі знають, як ніжно я люблю БЮТ, але цього разу маю трішки вписатись за бідолашних: негайно після зміни влади ПР-івці відігнали їх від найсмачніших шкварок пінками. Не кажучи вже про те, що нещасний прожект ЖК дістався БЮТівцям від... ПР — я ще пам'ятаю часи, коли його лобіював Володимир Рибак. Висновок: прожект підтримували всі, хто жирує на ЖКГ завдяки роз'єднаності мешканців багатоквартирних будинків та неврегульованості майнових прав на них, незалежно від кольору прапорів.

А цей абзац я вважаю за необхідне зацитувати повністю:

«При подготовке документа ко второму чтению в соответствии с существующим регламентом невозможно изменить утвержденную структуру, полностью отказаться от тех или иных статей. Поэтому такие нормы, как принудительное выселение по ипотеке, выселение при реконструкции ЖФ (я не говорю о том, правильно или нет прописаны эти нормы, хотя должен отметить, что все страхи были преувеличены и раздуты самой же оппозицией, которая в свое время и навязала внесение этих вопросов в проект Кодекса) и многие другие должны быть удалены из этого проекта документа, поскольку эти вопросы регулируются либо Гражданским Кодексом, либо существующими и сегодня специальными законами. И сегодня именно эти вопросы создают вокруг Кодекса политические дискуссии и делают его рассмотрение и принятие невозможными».

Знаєте, мені це нагадало анекдот про горе-мисливця, у якого ведмідь відібрав рушницю та покохав неприродним способом, здивовано запитавши при цьому: «Я щось не розумію — ти мисливець чи, культурно кажучи, гомосексуаліст?» Тобто, Адамов як головний лобіст взнає, що проект ЖК — це абсурдне лайно, яке приймати неможливо в принципі, внаслідок наявності в ньому системних вад, але при цьому скорбіт, що завдяки непохитній позиції це лайно таки спустили в унітаз (хочеться вірити, що остаточно).

Ось ще прекрасна цитата:

«Мы уже пятнадцать лет пытаемся его принять – это уже, если не ошибаюсь, седьмой вариант Жилищного Кодекса (и первый который дошел до рассмотрения во втором чтении), но мы по-прежнему живем при Кодексе образца 1983 г. Украинской УССР.

- Но кто, по Вашему мнению, может быть настолько не заинтересован в принятии этого документа?

- На этот вопрос можно с уверенностью ответить – чиновники и еще раз чиновники».

Я ридаю взахльоб. Цікаво, скільки ж чиновників було серед тих, хто писав нищівну аналітику щодо безумного проекту ЖК; хто мітингував перед Верховною Радою, вимагаючи відмовитись від голосування по ЖК; «рубився» на різноманітних ток-шоу, доводячи, що цей проект — жахливий? Адамов, назви хоч одне чиновницьке прізвище!

Але повернемось до мега-інтерв'ю.

“- Почему [чиновники против ЖК]?

- Да очень просто! Основная задача Кодекса – дать населению возможность и механизмы самостоятельно управлять своими домами и соответственно теми деньгами, которые они платят на содержание своих домов…»

Я вже просто захлинаюсь риданнями — нагадую, що основною «фішкою» проекту ЖК, який натхненно лобіював Адамов, була віддача ВСІХ будинків у безальтернативне рабство управляючим компаніям! Але читаємо далі:

«…Вы только представьте, какие денежные потоки уйдут из-под контроля существующей коммунальной системы! И здесь речь идет не только и даже не сколько о деньгах, которые платит население, а об «освоении» денег, поступающих из различных бюджетов на проведение капитальных ремонтов, из которых, дай Бог, 30-40% доходит непосредственно до наших домов. Поэтому чиновники всегда будут искать причину отложить принятие этого закона в долгий ящик, как они делали это последние пятнадцать лет»

Так, потоки потихесеньку «упливають», бо, по-перше, бюджети всіх рівнів давно розграбовано, а по-друге — люди повільно, але починають прозрівати та створювати ОСББ, аби самостійно управляти власними будинками, і саме це непокоїть всіляких адамових.

Чиновники завжди знайдуть, яким чином вмочити клюва в будь-який розпил, відкат та занос - з якого переляку вони б чинили спротив прийняттю проекту ЖК, згідно якого саме вони мали примусово призначати управляючі компанії тим будинкам, які не спромоглися б укласти такий договір самостійно? Ась, Адамов? Вигадуй відмазку подостовірніше, а то як дитина, їй-бо.

Перейдемо до найсолодшого — до ОСББ. Підбірка цитат просто жжот:

«...обратите внимание, при всей агитационной работе у нас создано за пятнадцать лет и работает ОСМД не более чем в 10% жилого фонда»

Ще б пак — люди не мають доступу навіть до списку співвласників; не мають змоги поділити багатоквартирний будинок на ідеальні частки; зіштовхуються з рейдерством існуючих ЖЕКів та бєспрєдлом комунальних монополістів; не мають навичок керування спільним, а тим більше - у відповідності з недолугими алгоритмами, прописаних в діючому законодавстві, і так далі, і тому подібне. Було б дуже дивно, якщо б при таких умовах ОСББ створювались масово, а не лише тими, у кого є час, натхнення, воля, сила, моск та гроші.

«Чиновники всех уровней заняли позицию - «помогая, не помогай». Агитировать для галочки можно, а вот отдавать денежные потоки и решать другие вопросы, связанные с управлением нашими домами никто, поверьте, не торопится. И меня, я уверен, поддержат те, кто столкнулся с сегодняшней процедурой ухода в ОСМД»

Підтримую, чо. Тут Адамов істину глаголєт — всупереч розповсюдженій думці, це лише центральна влада жадає провести масову ОСББізацію країни, тому що нічого не отримує від неврегульованості цього питання, крім головного болю та звинувачень від населення в невмінні «розрулити ЖКГ». Всі грошові потоки, які спускаються з центральних бюджетів в місцеві, дійсно дерибаняться місцевими чинушами і до простої людини не доходять ВЗАГАЛІ. Зупинити процес цього дерибану центральна влада технічно нездатна — для цього у неї немає ані механізмів, ані ресурсів.

Натомість на місцях легше висмикнути шматок тухлого м'яса з пащі голодного крокодила, ніж забрати власний будинок у чи то комунальних, чи то у приватних ЖЕКів. Чиновники, які пригодовуються комунальними рейдерами, менти, прокуратори та суди, які сидять у цих рейдерів «на абонементі» - чинять настільки шалений спротив, що лише найнаполегливіші, найвпертіші, найбільш юридично просунуті та здатні до колективних дій українці здатні «відбити» свої будинки від цієї добре зграї ненажерливих шакалів.

Якщо хтось сумнівається у вищевикладеному, наводжу таку аналогію. Кожен колись робив ремонт, і кожен знає - якщо роботяг не пильнувати, не їздити з ними особисто за будівельними матеріалами та не стояти у них «над душею» постійно, кошторис неодмінно буде необгрунтовано роздуто, а якість роботи конкуруватиме з рівнем плінтусу. Тобто, лише власник здатен простежити за якістю робіт та не допустити перевищення кошторису, бо лише він ОСОБИСТО зацікавлений в цьому.

Жоден місцевий чиновник, отримавши з бюджету цільові кошти на ремонт, наприклад, дахів в якомусь мікрорайоні, не зацікавлений витратити ці кошти за призначенням та зробити якісний ремонт за реальну ціну. Адже чиновнику глибоко … на ті будинки - він в них не живе, і йому на голову не крапає, і тому єдина його мета — зкоммуніздити ці гроші, зимітувавши якийсь там ремонт. Безумовно, центральна влада прекрасно це розуміє, тому і хоче зробити з «людішок» ефективних колективних власників. Крім того, у чинуш центральної влади в більшості випадків немає особистої зацікавленості (чи, швидше, можливості) попилити таке бабло разом з мсцевими чинушами, то чому б їм і не поагітувати «за ОСББ»?

Тобто, якщо ви чуєте, що якийсь чиновник агітує «за ОСББ», знайте — він просто не має змоги брати участь в розпилі грошей ЖКГ, і його душить жаба. А якщо якийсь чиновник залякує людей страхіттями, пов'язаними з ОСББ — значить, він міцно сидить на баблопотоках ЖКГ, і зістрибувати з них не збирається. Особисто я виключень з цього правила ще ніколи не бачила — сюрприз! А на днях я особисто чула, як заступник голови Київської міської адміністрації Олександр Мазурчак погрожував заступникам голів райдержадміністрацій, що якщо пункти агітації за ОСББ у них будуть при ЖЕКах, то він розцінюватиме це як звичайнісіньке окозамилювання з відповідними наслідками ;)

А тепер — про «жидомарсіянську» змову:

«...существуют определенные силы, которые пытаются нам навязать несколько неприемлемую модель работы ОСМД. Я говорю о целом ряде общественных организаций и общественных деятелей, сотрудничающих с различными международными организациями, и полностью и всецело зависящих от различных грантов, и как следствие, защищающих интересы, прежде всего, наших западных партнеров.

Идея ОСМД (аналог ТСЖ в России) была навязана нам американскими идеологами. Задача этих организаций проста – создать большой новый рынок для своих финансовых и прочих продуктов в виде отдельно взятых домов. Главная их идея, которую они пытаются навязать нам, заключается в обязательности и безальтернативности создания ОСМД в каждом отдельно взятом доме и введении солидарной ответственности всех жильцов... нас хотят загнать в колхозы, в которых каждый собственник жилого и нежилого помещения будет отвечать не только за свои, но и за долги соседей. Вот она идея – без красивых буклетов и фраз, которые нам пытаются навязать коммунальные борцы».

Якщо списати примари «американських ідеологів» на істерику Адамова, викликану жорстоким обломом з проектом ЖК, то залишаються два питання — безальтернативність ОСББ та відповідальність — але не мешканців, а співвласників багатоквартирних будинків.

Що стосується безальтернативності, то слід зазначити, що насправді (теоретично) - згідно ст. 358 Цивільного Кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. При цьому форма висловлення та фіксації такої згоди не регламентується. Тобто, теоретично співвласники багатоквартирного будинку (особливо коли їх штук шістсот, ага) можуть прийняти рішення щодо того, який ЖЕК їх має обслуговувати, які саме послуги вони хочуть отримувати і по якій ціні - абсолютно в будь-якій формі. Цікаво, що саме пропонує з цього приводу геній ЖКГ Адамов? Спой, свєтік, нє стидісь!

Безумовно, механізми прийняття колективних рішень, прописані в діючому законодавстві щодо ОСББ, є безглуздими та невиправдано заплутаними. Але це означає лише одне — ці механізми слід негайно вдосконалити, адаптувавши найкращі зразки світового досвіду. Альтернативи цьому дійсно немає, так. Вірніше, є, але навряд чи на неї хтось поведеться — це розприватизація та передача всього будинку одному власнику — державі, місцевим органам влади, управляючим компаніям... правда, Адамов? ;)

Що ж стосується солідарної відповідальності, то тут, як то кажуть, є нюанси. Відповідальність за загальний технічний стан будинку не може бути ніякою іншою, крім як солідарною, бо якщо будинок розвалиться від старості та/або занедбаності, від цього постраждають абсолютно всі. Що ж стосується відповідальності за сплату окремих послуг, то вона цілком має бути індивідуальною — встановлюються окремі лічильники на все, на що тільки технічно можливо, і вперед! То яку саме відповідальність і за що саме має на увазі параноїк Адамов?

«...Верить сказкам о том, что придет западный инвестор и вложит в наши дома деньги при такой системе работы, не правильно. Ни один инвестор не принесет в эту отрасль ресурсы на основании договора с ОСМД, которое, по сути, является неприбыльной общественной организацией и ничем по своим обязательствам ответить не сможет ни перед инвестором, ни перед поставщиком каких-либо жилищно-коммунальных услуг, потому что кроме общего для жильцов расчетного счета у нее ничего нет. Но этот вопрос их и не интересует. Никто и не собирается решать наши проблемы, - задача Запада заработать на коротких деньгах, продав нам счетчики, котлы и прочие товары»

«І опять пошла морока про коварний Зарубєж», як співав Висоцький. Адамову вже час якось визначитись — чи то ОСББ таки є колгоспом з безальтернативною солідарною колективною відповідальністю, чи «шарашкіною конторою», з якої нічого не візьмеш, крім аналізів. А то пересічний читач його інтерв'ю цілком може поїхати дахом від когнітивного дисонансу.

«...в своем ОСМД вам придется платить в разы больше за текущее содержание, чем при системе, как их сейчас принято называть, «колхозов», доставшейся нам по наследству от СССР, и которую сегодня полностью пускают под нож»

Цікаво, з якого б це переляку, га, Адамов? Яким чином, ліквідувавши зажерливих посередників в особі ЖЕКів, можна примудритись збільшити витрати на утримання будинків, та ще й «в рази»?!

«Муссируется идея передачи в собственность ОСМД придомовых территорий, тем самым превращая наши дворы в товар. При этом, как будто, никто и не задается вопросом, что все проблемы с содержанием и внутридомовых проездов, и коммуникаций под землей лягут на плечи населения, как и проблемы определения границ самих участков, поскольку они сегодня практически нигде четко не определены, а документация отсутствует».

Ага, зараз українці просто повмирають з переляку від того, що зможуть нарешті стати повноправними власниками своїх прибудинкових територій, після чого сміливо зможуть відстрілювати ущілювальних забудовників, які спробують зазіхнути на їхню землю, як скажених собак; зможуть нарешті виділити в натурі та перетворити свої землі на квітучі сади. Українці і зараз витрачають дикі гроші на хабарі, виготовлення документації та т.і., аби тільки розставити межові знаки та встановити паркани — та точно знати, де ЇХНЯ земля, а де — вже не їхня. Що ж стосується комунікацій, то люди і так їх утримують за свій рахунок — сплачуючи гроші монополістам, які ті комунікації ремонтують лише тоді, коли вони рвуться. Якщо це все не так, то я уважно слухаю Адамова — хто ж ремонтує наші комунікації зараз, і за чий рахунок? Ась, Адамов?

Ну і нарешті — обіцяний «контрольний» удар.

«...нельзя наделять государство контрольными функциями. Любая сертификация, аккредитация предприятий участников рынка должна носить исключительно добровольный характер, - собственники домов должны самостоятельно определиться с выбором способа управления своим домом. Задача государства – создать информационную поддержку рынка, а также критерии стандартов качества, которые помогут собственникам принять взвешенное решение»

І це заявляє людина, яка зовсім нещодавно з піною у рота відстоювала обов'язковість управляючих компаній для ВСІХ будинків, і не просто управляючих компаній, а тільки таких, які «відповідають критеріям, встановленим Кабміном»!!! Це злив, таваріщі — повний і абсолютний злив, який ми охоче зараховуємо Адамову в повному обсязі!!!

...А мораль сєй басні такова. Не було ЖОДНОЇ людини, яка вірила б, що вдасться завалити проект ЖК. Люди, які зливали нам інфу щодо підкилимних процесів проходження цього проекту, казали дружно, що нічого у нас не вийде — тіпо, рішення вже прийнято «на найвищому рівні», боротись марно. Але ми ж не з тих, хто здається без бою, і тому ми вирішили докласти всіх зусиль, аби пояснити суспільству людоїдську сутність нового ЖК.

Більше того- я та мої однодумці провели роботу серед окремих членів провладної команди, намагаючись пояснити їм, що від прийняття цього проекту виграють:

1. Адамов та Прутнік.

2. Місцеві чинуші та ЖЕКи, у яких вони «на підсосі».

3. Забудовники, серед яких більшість — члени БЮТ.

4. Чинуші в Кабміні, які торгуватимуть дозволами на ведення діяльності управляючими компаніями.

А програють — всі решта, все суспільство і навіть найвпливовіші його члени. Причому особисто Віктор Федорович та його найближче коло, які самі не мають ніяких фінансових інтересів в ЖКГ, можуть програти найбільше — маргіналізований «реформаторами ЖКГ» народ цілком ймовірно може влаштувати «ночі довгих ножів» недолугим правителям.

Я рада, що нас почули потрібні люди, які донесли до оточення Януковича, як паскудно підставляють його Адамов та Прутнік.

Я рада, що прислів'я “І один в полі воїн” таки інколи діє.

Всіх вітаю! :)

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram