Про «10 соток» політики, як правило, згадують під вибори, гарантуючи вирішити це питання для всіх – аби за них голосували. На практиці процедура настільки складна і коштовна, що без лобізму і хабарів її мало кому вдається пройти.
Шукайте ділянку
Перший крок – знайти вільну ділянку. Можна піти простим шляхом – написати типову заяву на ім’я мера і чекати, доки відділи землеустрою та містобудування і архітектури знайдуть час виділити вам 10 соток на полі за містом в порядку живої черги.
Практика невеликих містечок під Києвом показує, що минає 10, а то й 20 років очікування без результату.
Інший шлях – знайти вільну ділянку і, запросивши землемірів, самостійно визначити її межі. Це вам коштуватиме 800–1000 грн і ще кілька десятків гривень «віддяки» безпосереднім виконавцям, але дещо наблизить до омріяної мети.
Виміряна ділянка – підстава винести вашу заяву на розгляд депутатів сесії міської ради. Не знаю, як де, а під Києвом за підготовку такого рішення беруть плату – 300–400 грн до міської скарбниці. Це попередній висновок міської влади про те, що ділянка є вільною, а значить, може бути приватизованою.
Щоб депутати не мали заперечень, їх потрібно переконувати. Хтось це робить грішми, хтось користується добрими стосунками, хтось підключає «важку артилерію» – впливових друзів з району чи області.
Золоті погодження
Перше рішення міської ради є попереднім – це лише згода на розробку «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність». Воно відкриває ворота у світ обраних, даючи шанс на безоплатні 10 соток.
Сам проект – пакет геодезичних документів – виготовляють землеміри, приватні чи комунальні підприємства, що мають відповідну ліцензію. Розцінки у кожної фірми свої, але в середньому робота коштує від 1500 до 4000 тис. грн.
До нього потрібно зібрати щонайменше шість висновків.
Перший – з міського відділу Держкомзему. Це довідки про грошову оцінку земельної ділянки та про правовий статус земельної ділянки. У різних міськрадах цей пакет документів оцінюється від 55 до 100 грн.
Другий – висновок відділу містобудування та архітектури міськради, який коштує від 50 до 300 грн.
Третій – висновок обласного Центру з охорони пам’яток історії, археології та мистецтв. Обійдеться вам приблизно у 50 грн.
Четвертий – висновок Обласної санітарно-епідеміологічної станції, коштує від 100 до 1000 грн, в залежності від регіону.
П’ятий – акт обстеження зелених насаджень від управління комунального господарства, потягне на 400–500 грн.
Шостий – висновок обласного державного управління екології та природних ресурсів, коштує 350–600 грн.
Готовий пакет документів, тобто проект рішення з усіма висновками-погодженнями, знову потрапляє на сесію міської ради. Тільки після цього депутати приймають рішення – виділяють в приватну власність 10 чи скільки там у вас вийшло соток. Це вже є підставою для початку будівництва, але якщо ви захочете продати ділянку, доведеться платити ще кілька тисяч гривень – за виготовлення Державного акту на право приватної власності на землю.
Хвіст тіні
Усі вказані вище суми ви зобов’язані сплатити офіційно. Це при тому, що в Україні продовжує діяти постанова Кабінету міністрів № 844 від серпня 2009 року «Про деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України», яка забороняє стягувати «з громадян України плати за оформлення та видачу … державних актів на право власності на земельні ділянки та надання додаткових і супутніх послуг з розроблення документації із землеустрою, а також будь-яких інших платежів, зокрема внесків до благодійних та інших фондів».
Щоб безоплатну приватизацію зробити справді безкоштовною, уряд Тимошенко виділяв зі Стабілізаційного фонду понад 500 млн. грн. Але місцеві ради збирати гроші з претендентів на землю за погоджувальну документацію не припинили. При цьому постанова не скасована. А доля виділених коштів – до кінця не відома.
Зате точно відомо інше. За всі землевпорядні роботи українці платять сьогодні з власних кишень. У підсумку «безплатні» 10 соток обходяться в понад $1000, що часто дорівнює державній оціночній вартості ділянки, що приватизується. Описані витрати – це верхівка айсбергу. Суми, що ходять в тіньовому обігу поміж причетними до землевідведення та погодження документів, можуть бути на порядок вищі.