ГлавнаяПолитика

«Зона відродження». Влада і екологи обіцяють фантастичне майбутнє Чорнобиля

«На території зони понад 800 захоронень, які нам відомі. Періодично під час досліджень ми виявляємо нові, а що там, не знає ніхто. Проводити ці дослідження дуже дорого. Хтось буде копати там колодязь і знайде урановмісні матеріали чи гарячі частини, що вивільнилися під час аварії. Що людина може з ним робити – невідомо».

На одне з найбільш небезпечних і водночас відомих на весь світ і цікавих місць в УкраїніЧорнобильську зону – у найближчі десятиліття чекають величезні зміни. Принаймні це обіцяє президент України Володимир Зеленський. Глава держави видав уже три укази щодо трансформації зони, а окремі депутати з його фракції в парламенті просувають законопроєкти, пов'язані з трансформацією зони відчуження. Політики запевняють: Чорнобильська зона повинна перетворитись на «зону відродження».

 

Зона безумовного відселення
Фото: Андрій Оленін
Зона безумовного відселення

За 35 років після трагедії в зоні змінилося багато, але життя триває. Там і досі живуть люди, які повернулись у рідні села після вимушеного відселення. Це територіальні громади, які живуть по сусідству із зоною. Поряд з їхніми городами нерідко розташовані забруднені території. У селах не можна будувати нові інфраструктурні об'єкти, роботи майже немає.

Щоб змінити життя в цих громадах і залучати інвестиції в саму зону, вже розроблені проєкти трансформації Чорнобильської зони. Вони проходять затвердження в Міністерстві екології та природних ресурсів. Кореспондент LB.ua дізнався, що чекає на Чорнобильську зону, чи безпечно там жити і працювати.

Статус Чорнобильської зони відчуження

Чорнобильська зона утворилась у 1986 році після аварії на АЕС. Вона поділяється на зону відчуження та зону обов'язкового відселення. Займає площу 2,6 тисячі квадратних кілометрів у Київській, Чернігівській і Житомирській областях.

Загалом ця територія розділена на три зони. Перша – це 10 кілометрів навколо ЧАЕС, де сталася катастрофа. Там розташовані об'єкт «Укриття» і місто Прип’ять. Цю територію називають назавжди втраченою, бо радіоактивні елементи, які там накопичились, будуть розкладатися наступні 20-30 тисяч років.

Карта зони відчуження
Фото: ДАЗВ
Карта зони відчуження

Друга зона є буферною та зоною безумовного (обов'язкового) відселення. Тамтешні села евакуювали, будівництво та вирощування сільськогосподарських культур, риболовля, збір ягід і полювання там заборонені.

Третя зона належить до гарантованого добровільного відселення. У ній ті самі заборони, що й у другій зоні, але там живуть люди – місцеві, а також ті, хто вахтовим методом працює в зоні. Жителі громад зони не можуть нічого перебудувати у власній хаті, саджати овочі, отримати землю та вступити у спадщину.

Життя впритул до зони

У Житомирській, Київській, Волинській, Рівненській і Чернігівській областях є громади, які потрапляють у третю, а іноді навіть у другу зону. Загалом, територія гарантованого добровільного відселення включає 800 населених пунктів. Тут практично немає роботи, бізнес-активність нульова. Відповідно, податки і збори не наповнюють місцеві бюджети, тому місцеві йдуть на хитрощі, щоб хоч якось утримати громади на плаву.

У Народицькій громаді, що на Житомирщині, 10 тисяч гектарів непридатних земель. Але на частині з них вирощують врожай. Це незаконно та шкідливо для здоров'я, і голова громади Лідія Бученко про це знає, але продовжує здавати ці землі в оренду неназваним підприємцям. За даними Держекоінспекції, лише в Житомирській області таких п'ять тисяч гектарів із 33 тисяч.

 

Народичі
Фото: Андрій Оленін
Народичі

«У нас є багато таких земельних ділянок. Хмара незрозуміло як ішла. Тому в нас є забруднені ділянки, а через кілька метрів нормальні. Час минає, і природа робить свою справу. Ці землі можуть бути повернені до сільського господарства. Для нас оренда цих земель – суть існування громади. Коли створювали ОТГ, для нашої спроможності розраховувались усі ці ділянки, а по факту ми можемо використовувати не всі. До того ж ці ділянки часто вже заліснені. Якщо не здавати в оренду, громада втратить шість мільйонів гривень», – каже Лідія Бученко.

 

Лідія Бученко
Фото: Укрінформ
Лідія Бученко

Зупинити це непросто. Схема проста: угода з орендарем укладається на 11 місяців, потім рада громади її автоматично продовжує. Звичайно, прокуратура подає через це до суду, але справи тягнуться довго. А коли суд скасовує рішення ради про передачу цих земель в оренду, місцеві депутати знову голосують за це. І так по колу.

Підприємці ж отримують землю за ціною оренди, яка в рази менша, ніж у середньому по Україні, через статус забрудненості. Лідія Бученко каже, що орендарі платять на рік 12% від нормативно-грошової оцінки. Але для місцевої громади навіть це значні кошти.

 

Забруднене радіацією поле в Народицькій громаді
Фото: Андрій Оленін
Забруднене радіацією поле в Народицькій громаді

Свої дії очільники громад пояснюють так: забруднені ці ділянки чи ні, вони не знають, бо відповідних карт у них немає. Щоб знати напевно, просять провести дослідження. За словами в.о. голови Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Андрія Пляцка, щоб дослідити всі забруднені землі, не вистачить і трильйона доларів.

«На території зони понад 800 захоронень, які нам відомі. Де вони знаходяться, ми знаємо, а що там – не знає ніхто. Періодично під час досліджень ми виявляємо нові. Провести дослідження дуже дорого. Хтось буде копати там колодязь і знайде урановмісні матеріали чи гарячі частини, що вивільнилися під час аварії. Що людина може з ним робити – невідомо. До того ж тут досить великі ризики», – каже в.о. голови ДАЗВ.

День роботи пересувної лабораторії, яка перевіряє ґрунт на місці, коштує 30 тисяч доларів. До слова, дослідження обіцяють проводити орендарі. І проводять, але зовсім на інші показники. Коли ми були в полі, дозиметр показав п’ятиразове перевищення радіації у ґрунті.

 

Пересувна лабораторія
Фото: Андрій Оленін
Пересувна лабораторія

Крім вирощування овочів на забрудненій землі, у зоні відчуження збирають ягоди, гриби, рибалять, займаються браконьєрством і незаконною вирубкою лісів. За словами голови Держекоінспекції Андрія Мальованого, збитки держави становлять мільйони гривень.

«Врожай із цих земель може загрожувати здоров'ю населення. У ґрунті знаходяться цезій і стронцій. Якщо зафіксовано факт забруднення, ми проводимо експертизу та звертаємося до поліції. Вони можуть кваліфікувати це за 441 статтею Кримінального кодексу «Екоцид», що загрожує від восьми до 15 років позбавлення волі. Проте за рибальство, збір ягід і грибів лише адміністративна відповідальність. Такі випадки ми фіксуємо регулярно, і вони непоодинокі», – каже Андрій Мальований.

 

Зона безумовного відселення
Фото: Андрій Оленін
Зона безумовного відселення

За словами начальника Держекоінспекції, на ринках столиці фіксували радіоактивні ягоди та гриби, які були зібрані в зоні відчуження. Місцеві кажуть, що ці ягоди навіть потрапляють за кордон. Їх змішують зі звичайними, щоб пройти радіологічну перевірку. Найкраще ситуацію ілюструють жінки, які продають ягоди на узбіччі траси, що веде із зони відчуження.

Законопроєкт №5379

Про трансформацію зони відчуження та зони безумовного відселення ще у 2015 році говорив тодішній міністр екології Ігор Шевченко, але далі слів справа не пішла. До питання повернулись у 2019-му, після обрання президентом Володимира Зеленського. Він видав три укази, пов'язані з трансформацією зони.

У квітні 2021 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 5379 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Його мета – дозволити облдержадміністраціям надавати дозволи на використання нині забруднених земель – після експертизи, будувати нові інфраструктурні об’єкти та розширювати вже наявні.

«Це необхідно змінити для того, щоб тамтешні громади вижили. На тих територіях могли будувати нові об'єкти. Нам потрібен розвиток туризму та економіки. Туристи, які їдуть у Чорнобильську зону, повинні мати де поїсти чи заправити авто. Рішення краще передати облдержадміністраціям, бо це зменшить час прийняття рішень і прибере бюрократичну тяганину. Це все одно вертикаль президента», – каже одна з авторів законопроєкту, народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк («Слуга народу»).

 

Ольга Василевська-Смаглюк (у центрі)
Фото: facebook/ Ольга Василевська-Смаглюк - Округ 96
Ольга Василевська-Смаглюк (у центрі)

Законопроєкт повністю підтримує в.о. голови ДАЗВ Андрій Пляцко. До початку роботи в агенції він був помічником Василевської-Смаглюк.

Натомість Головне науково-експертне управління парламенту дало негативний висновок  законопроєкту №5379. Експерти вважають, що «встановлення загального порядку використання земельних ділянок, розташованих у зоні гарантованого добровільного відселення, та наділення обласних державних адміністрацій можливістю визначення такого порядку, фактично на власний розсуд створюватиме підґрунтя для корупційних ризиків» та «може призвести до неконтрольованого будівництва нових підприємств на радіоактивно забруднених землях, що може мати негативне значення, зокрема, для збереження здоров’я населення, яке працюватиме на цих підприємствах».

Битва проєктів

Плани трансформації зони відчуження розробили в ДАЗВ (до 2030 року, – LB.ua) і Професійній асоціації екологів України (до 2070 року, – LB.ua). Обидва вивчають у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів. На їхній основі буде прийнято національну стратегію трансформації Чорнобильської зони.

За словами Андрія Пляцка, проєкт, який розробили в ДАЗВ, пройшов усі експертні висновки та громадські обговорення, з незрозумілих причин не подають на затвердження Кабміну.

«У 2021-му проєкт стратегії пройшов усі необхідні для документів державного планування процедури. Подали його в міністерство більше ніж два місяці тому і на сьогодні не отримали жодних дій з боку міністерства. Але минулого тижня з цього приводу засідала комісія в міністерстві і вже розглядала проєкт екологів», – каже чиновник.

 

Андрій Пляцко, в.о. начальника ДАЗВ (ліворуч)
Фото: Facebook Андрій Пляцко
Андрій Пляцко, в.о. начальника ДАЗВ (ліворуч)

Проєкт, поданий екологами, має право на життя, каже він, але не містить жодних економічних, логістичних і маркетингових досліджень та обґрунтувань. Пляцко вбачає в ньому лобізм «зацікавлених сторін».

«До нас приходив один бізнесмен з планом. Ми йому сказали, що це цікаво як ідея, але потрібно глибоко опрацювати і зважити нюанси, які є в зоні. А потім бачу: цей самий план публікує асоціація екологів. До нас постійно хтось так приходить з нібито екологічними проєктами, а потім просто намагається вилучити собі землю на 40-50 років за копійки. Таких випадків багато», – розповів Пляцко.

Президентка Професійної асоціації екологів України (ПАЕУ) Людмила Циганюк такі звинувачення відкидає.

«Проєкт Концепції обговорено із зацікавленими органами виконавчої влади, науковими установами та громадськістю, зокрема: Міндовкілля, ДАЗВ, Національною комісією з радіаційного захисту населення України, профільними академічними науковими закладами НАН України. ПАЕУ активно бере участь у діяльності створеної Міндовкілля Робочої групи, з виїздом до Зони», – каже вона.

 

Людмила Циганюк
Фото: Обозреватель
Людмила Циганюк

За словами Людмили Циганюк, держава вітає участь бізнесу в реалізації таких проєктів – відповідно до Закону «Про державно-приватне партнерство».

«Стосовно участі бізнесу в реалізації Концепції. Відповідно до Закону України “Про державно-приватне партнерство”, вітається участь бізнесу в реалізації частини проєкту. Наразі за дорученням Міндовкілля розробляється проєкт державно-приватного партнерства з відновлення деградованих екосистем ЧЗВ як частина практичних заходів з реалізації Концепції. Однак цей механізм, на жаль, на сьогодні не можна реалізувати, оскільки цей проєкт не включено до Переліку перспективних проєктно-інвестиційних пропозицій у розробленому ДАЗВ документі з назвою "Стратегія розвитку територій в зоні відчуження на 2021-2030 роки», - стверджує президентка ПАЕУ.

Проєкт ПАЕУ 2021-2070

Проєкт від асоціації екологів розділено три етапи.

Перший триватиме з 2021 по 2030 рік і передбачає відновлення деградованої екосистеми в межах 30-кілометрової зони навколо ЧАЕС і відновлення бар'єрної природної функції.

За цей час потрібно ліквідувати сухостій і згарища лісу, які складають 30% від усієї площі зони, насадження нових дерев і переведення водойм у природоохоронну зону. Усі земельні ділянки мають отримати кадастрові номери.

 

Фото: Макс Требухов

Відновлювати водойми будуть за рахунок води з Київського моря. Відновлять гідротехнічні споруди для меліорації земель.

На території, яка довічно не зможе використовуватися, запроєктують промислову зону, створять промисловий кластер для будівництва об'єктів «зеленої промисловості». Там утилізуватимуть забруднену деревину, які заберуть із 30-кілометрової зони, ядерні відходи.

«Можна ще альтернативну енергетику (сонце-вітер) розвивати – це також промислове використання. У ПАЕУ така позиція: ці землі не повинні бути джерелом розповсюдження (міграції) радіонуклідів, тобто основна функція в них – бар'єрна, утримання радіонуклідів», – каже Людмила Циганюк.

Особливу увагу вона пропонує приділити об’єкту «Укриття».

«Перетворити його на екологічно безпечну систему неможливо. Зробити безпечнішим можна. Під цим красивим блискучим дахом – зруйнований четвертий блок, який продовжує руйнуватись, і ніхто не знає, що далі з цим робити. По-хорошому його потрібно розібрати і захоронити, поки він не почав руйнуватись у непередбачуваних місцях і з непрогнозованими масштабами. А до цього все йде. Напівзаходами відбутися не вийде», – каже президентка ПАЕУ.

 

Укриття
Фото: epravda.com.ua
Укриття

Другий етап триватиме з 2031 по 2050 рік. Зону, що довічно непридатна для життя, необхідно перетворити на відкриту економічну зону, зокрема, збудувати інфраструктуру для ядерного палива компанії Westinghouse (постачає паливо на ряд українських АЕС, – LB.ua).

У 30-кілометровій зоні слід рекультивувати забруднені землі та відновити погорілий у 2020 році ліс.

«Ці землі можна зробити знову придатними, однак втрачено багато часу – радіонукліди пройшли ґрунтовим профілем на значну глибину. Частково питання вирішується дезактивацією біологічними методами – цілеспрямованим вирощуванням рослин із високими потребами в життєвому циклі кальцію і калію, які будуть замість цих речовин засвоювати цезій і стронцій, накопичувати їх у біомасі. За 5 років можна значною мірою дезактивувати земельну ділянку. Ще є хімічний спосіб, наприклад – вапнування ґрунтів, яке блокує надходження до рослин радіонуклідів і важких металів. Але ґрунт усе-таки залишається забрудненим», – пояснює Людмила Циганюк.

Також у другий період екологи пропонують розвивати туризм, створити музей-архів народної культури українського Полісся, сформувати регіональний Чорнобильський науково-інформаційний фонд етнокультурної спадщини.

 

Будинок у зоні
Фото: Андрій Оленін
Будинок у зоні

Третій етап триватиме з 2051 по 2071 рік. За цей час планують передати відновлені земельні ділянки для господарського використання, повністю вивести з експлуатації три блоки ЧАЕС і створити екологічно чисті та безвідходні ядерні технології.

План ДАЗВ

У проєкті, які розробили в ДАЗВ, майже ті самі принципи, що й у асоціації екологів. Проте вивести з експлуатації три енергоблоки ЧАЕС у відомстві пропонують якомога швидше – за 10-20 років. Замість них ДАЗВ пропонує встановити 12 модульних реакторів NuScale Power потужністю 50 МВт. Сама технологія модульних реакторів малої потужності перебуває на стадії випробувань. Перший такий реактор у світі планують запустити 2026 року у штаті Айдахо. Також на базі ЧАЕС може бути створено багатофункціональний навчальний атомний реактор для досліджень науковців.

За 10-20 років також необхідно зробити безпечним об'єкт «Укриття». Усі приміщення станції, за планом, повинні перетворити на сховища ядерного палива.

На місці водойми охолоджувача, що поряд із ЧАЕС, може бути створена «зелена» електростанція площею 23 квадратні кілометри. Також у зоні відчуження науковці пропонують збудувати завод з утилізації іонно-літієвих двигунів і виробництва водневої енергетики.

 

Сонячна електростанція у Чорнобильській зоні
Фото: dw.com
Сонячна електростанція у Чорнобильській зоні

Для розвитку туризму в зоні ДАЗВ пропонує відкрити «Open ecological space», який включав би краєзнавчий, еколого-просвітницький і науково-дослідний майданчики, релакс-зону.

Також план передбачає створення нових і розвиток старих заповідників, музеїв, удосконалення чинних і запровадження нових маршрутів відвідування зони відчуження, створення VR/AR зони, яка відтворювала б момент катастрофи, побудову оглядового колеса в Прип’яті, підйомника і оглядового майданчика на Чорнобилі-2, канатної дороги Лелів-Прип’ять-Чорнобиль-2, ігрових зон і локацій для страйкболу та відпрацювання бойових елементів у місті для військових, поліції, загонів територіальної самооборони.

Задля розвитку науки проєкт ДАЗВ пропонує створити мережу сучасних науково-дослідних, багатоцільових полігонів для вітчизняних та іноземних учених, забезпечити комфортні умови роботи для науковців шляхом заснування інноваційного парку «Chornobyl. Science» та міжнародного інтелектуального центру науки та інновацій «Valley».

 

Туризм у Чорнобильській зоні
Фото: veterdoit.com
Туризм у Чорнобильській зоні

Щоб покращити транспортний потенціал, чиновники пропонують реалізувати проєкт водного шляху з Гданська до Херсона. Для цього на українській ділянці річки Прип’ять необхідно виконати днопоглиблювальні роботи обсягом 100 тисяч кубічних метрів. Поява нової транспортної артерії підштовхне розвиток супутньої інфраструктури: АЗС, СТО, пункти харчування та торгівлі, логістичні послуги тощо. Це дозволить створити додаткові робочі місця для мешканців прилеглих районів і міста Славутич, переконані в ДАЗВ.

Схема шляху Е-40
Фото: ДАЗВ
Схема шляху Е-40

***

А поки урядовці вирішують, який проєкт обрати, Чорнобильська зона продовжує занепадати. Люди, які там живуть, змушені свідомо порушувати закон – задля виживання свого і своїх кволих громад. Не чекаючи обіцяної вільної економічної зони, розвивається тіньовий бізнес. Чи здатна держава змінити такий стан справ і реалізувати проєкти відродження зони, нехай і не надто масштабні чи фантастичні? Відповіді на це запитання поки що немає.

Андрій ОленінАндрій Оленін, кореспондент LB.ua
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram