На загальних підставах прокурора можна звільнити: за станом здоров’я, порушення вимог несумісності, набрання законної сили вироку суду, неможливість перевести його на іншу посаду через підпорядкування близькій особі, припинення громадянства України, подання заяви про звільнення за власним бажання, неможливість перебування на тимчасово вакантній посаді та у випадку ліквідації чи реорганізації органу прокуратури.
Рекомендацію звільнити прокурора може надати Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокуратури (КДКП) і Рада прокурорів. Остаточне рішення прийматиме керівник органу прокуратури. В даному випадку – Юрій Луценко.
№1 – скарга в КДКП
КДКП розглядає дисциплінарні скарги на прокурорів і накладає дисциплінарні стягнення (догану, звільнення з посади або не переведення на посаду до вищого органу впродовж року). Щодо Холодницького можуть бути застосовані перші два стягнення, адже вищого антикорупційного органу, ніж САП, в Україні немає.
До дисциплінарної відповідальності прокурора можна притягнути за:
1) невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків;
2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення;
3) розголошення таємниці;
4) порушення порядку подання декларації про майно;
5) дії, що можуть викликати сумнів в об’єктивності, неупередженості та незалежності прокурора;
6) грубе порушення правил прокурорської етики;
7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку;
8) вплив прокурора на службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів;
9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості (ст. 43 Закону «Про прокуратуру»).
КДКП не має повноважень втручатися в дії прокурора в кримінально-процесуальному провадженні. Визнати прокурорську бездіяльність чи інше порушення під час досудового розслідування можна лише через суд. Після цього КДКП може відкрити провадження, оскільки суд дав оцінку діям прокурора в кримінальному провадженні.
Дехто з юристів вважає, що КДКП не має повноважень розглядати скарги на військових прокурорів і прокурорів спеціальної антикорупційної прокуратури. Утім, заступник голови комісії Віктор Шемчук ще в інтерв’ю LB.ua пояснював, що законом «Про прокуратуру» передбачено, що КДКП проводить дисциплінарні провадження щодо всіх прокурорів. Оскільки і генпрокурор, і військовий прокурор, і прокурори спеціалізованої антикорупційної прокуратури є прокурорами. Відповідно щодо них КДКП може проводити дисциплінарну перевірку.
За даними LB.ua, до КДКП надійшли дві ідентичні за змістом скарги від генпрокурора Юрія Луценка і директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника. Жодних аудіофайлів їй не надали. У скаргах йдеться про порушення Холодницьким пунктів 1, 3, 5, 6, 8 ст. 43 Закону «Про прокуратуру» (див. вище перелік підстав для дисциплінарної відповідальності).
Член КДКП, на якого розподілені скарги, повинен прийняти рішення про відкриття/невідкриття провадження (зважаючи на те, чи відповідає скарга вимогам закону, чи відноситься її розгляд до компетенції КДКП тощо). Формально відкриття провадження може бути більш доречнішим, адже лише після цього комісія може запросити сторони для пояснення, отримати додаткові підтвердження чи спростування порушення.
Разом з тим, КДКП не може брати до уваги матеріали, отримані внаслідок проведення негласних слідчо-розшукових дій (спостереження за особою, прослуховування її телефонів, інших засобів зв’язку). Ці матеріали, згідно зі ст. 255 Кримінально-процесуального кодексу, можуть використовуватись виключно в кримінальних провадженнях.
Для розгляду дисциплінарного провадження комісія має два місяці (плюс може продовжити цей термін ще на місяць). Однак, впродовж цього часу особа, якої стосується скарга, не може бути звільнена з посади за власним бажанням.
№2 – скарга в Раду прокурорів
Посада Холодницького відноситься до так званих адмінпосад в системі прокуратури, повноваження щодо яких належать Раді прокурорів.
Рада прокурорів може рекомендувати Генпрокурору звільнити особу з адмінпосади у трьох випадках:
- за власним бажанням прокурора;
- переведення на іншу посаду;
- неналежне виконання посадових обов’язків.
До посадових обов’язків керівника САП належить, зокрема, розподіл обов’язків між заступниками, визначення прокурора для конкретного кримінального провадження, призначення та звільнення прокурорів після проведення конкурсів тощо.
Таким чином, направлення скарги в КДКП чи в Раду прокурорів залежить від кваліфікації дій прокурора. У випадку, якщо КДКП встановить таки порушення Холодницьким посадових обов’язків, вона може направити скарги Ситника і Луценка до Ради прокурорів.
Різниця між рішеннями Ради прокурорів і КДКП полягає також у тому, що Рада прокурорів звільняє прокурора з адміністративної посади, але не з органів прокуратури. КДКП може взагалі позбавити особу статусу прокурора.
№3 – кримінальне провадження
Притягнення до кримінальної відповідальності – найбільш швидкий спосіб позбавлення повноважень прокурора, не враховуючи, звісно, заяви про звільнення за власним бажанням.
За словами Луценка і Ситника, ГПУ розслідує справу щодо Холодницького. «Матеріали передано слідчій групі ГПУ на предмет оцінки достатності доказів для повідомлення про підозру. Йдеться, по-перше, про злив інформації про підготовку обшуків тим людям, у котрих ці обшуки мали проводитися. По-друге, про тиск на певних посадових осіб для прийняття ними певних рішень... По-третє, у записах ідеться про тиск на суд для прийняття незаконних рішень. Зокрема, тиск на суд робиться з метою, щоб суд не розглядав клопотання детективів НАБУ про проведення обшуку в особи, котра є другом Холодницького. По-четверте, зафіксовано підбурювання свідка до дачі неправдивих свідчень. Це лише стислий перелік того, що зафіксовано на цих записах», – сказав Ситник в інтерв’ю «Дзеркалу тижня».
За його словами, мова йде про справу про розкрадання коштів чиновниками мерії Одеси; справу за заявою в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун за фактом пропонування їй неправомірної вигоди; справу, що стосується фірми «Золотий мандарин», яку пов'язують із народним депутатом Логвинським; розслідування, пов'язані з е-деклараціями вищих посадових осіб; розслідування, пов'язані з бізнес-інтересами власника великого агрохолдингу (за даними DT.UA, у двох останніх випадках ідеться про Н.Корчак і О.Бахматюка).
Такий перелік звинувачень і справ викликає здивування, чому Ситник і Луценко звертались в КДКП, якщо мають вагомі підстави говорити про кримінальні правопорушення Холодницького? Більш того, за аналогією до найбільш скандальних справ (Мосійчука, Савченко тощо) ГПУ не оприлюднила записи, отримані в кабінеті Холодницького.
У випадку пред’явлення матеріалів розслідування суду його можна було б оперативно відсторонити від посади, а згодом притягнути до відповідальності. Щоправда, такий сценарій можливий лише у випадку: а) достатності та достовірності доказів, б) їх допустимості (отримання законним шляхом).
Прослуховування та стеження за особою можливе лише в рамках розслідування важких та особливо важких справ (тобто ті, що передбачають покарання від 10 років до довічного і штраф від 425 тис грн.). У випадку встановлення його незаконності будь-які дані (навіть якщо вони свідчать про кримінальний злочин особи) суд не може брати до уваги.
№4 – звільнення за власним бажанням
«Заява про звільнення лежить у мене в сейфі з другого дня роботи. Там тільки не вказано ім’я генпрокурора і дата. Це своєрідне свідчення для себе того, що я не тримаюся за цю посаду, це крісло. Не подобається – можна піти. Піти завжди легше і потім кричати по ТБ і в Фейсбук, що хтось заважав. Але ми прийшли сюди не для того, щоб почепити на себе лаври героя, якому не дали працювати», – сказав Холодницький в інтерв’ю «Главкому» у грудні 2016 року.
Сьогодні він не готовий добровільно піти з посади. «Є бажання відправити мене у відставку, то будемо показувати і доводити свою позицію. Якщо є помилки в нашій діяльності. Будемо їх виправляти. Але наскільки ці помилки можуть призвести до відставки, я вважаю, нехай вирішить дисциплінарна комісія. Головне: я не ховаюсь, я не боюсь», – заявив він в коментарі LB.ua у березні цього року.
Окремі депутати та співрозмовники LB.ua в органах прокуратури вважають, що дії Луценка і Ситника спрямовані на те, щоб покласти на Холодницького відповідальність за провальні справи, розслідувані НАБУ. Мовляв, міжнародні експерти повинні побачити «винуватця» провалу боротьби з корупцією в Україні. Тим паче, що питання створення Вищого антикорупційного суду наразі «зависло» в парламенті.
З іншого боку, контроль над «антикорупційною» діяльністю, особливо напередодні виборів, дає значні важелі впливу. І не важливо, хто формально виконуватися повноваження керівника САП – генпрокурор чи лояльна до нього людина.
Законодавство чітко не передбачає, хто повинен виконувати обов’язки антикорупційного прокурора у випадку його звільнення. Зважаючи на те, що він, як йшлось вище, є заступником генпрокурора, то ці повноваження міг би перебрати на себе керівник ГПУ. Разом з тим, САП не є підрозділом ГПУ, тому за аналогією до інших посад функції антикорупційного прокурора міг би виконувати його заступник.
«Не зможе Луценко встановити контроль над процесами в САП. У нього немає для цього повноважень. У керівника САП є два заступники. Перший заступник на період проведення конкурсу на посаду керівника виконуватиме його обов'язки», – сказав Ситник в інтерв’ю.
Однак, наказ про призначення в.о. антикорупційного прокурора (як і нового антикорупційного прокурора) повинен підписати (або не підписувати) таки генпрокурор.
І хоч процесуальне керівництво за розподілом справ між прокурорами САП, можливо, не дає серйозного впливу на сам процес розслідування, але дозволяє бути поінформованим про всі справи, що розслідуються НАБУ, та знайти підхід до окремих прокурорів САП, вважає один із депутатів БПП.