Сьогодні є дві процедури проведення конкурсів у ДБР. Перша стосується посад керівників підрозділів центрального апарату, директорів територіальних органів, керівників та працівників підрозділів внутрішнього контролю. Відповідні конкурси проводить зовнішня комісія, сформована за квотами Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України – так визначено у профільному законі.
До речі, ця комісія обирає навіть державних службовців (наприклад, керівника сектору транспортного забезпечення). Але важливо звернути увагу, що саме зовнішня комісія вирішує, хто очолить слідчі та оперативні підрозділи ДБР, в той час, коли директор Бюро може лише підписати подання на призначення.
Від того, чи матимуть майбутні керівники цих підрозділів амбіції ламати злочинні схеми, в тому числі, серед топ-керівництва держави, здатність організувати роботу підлеглих залежить, з чим ДБР звітуватиме перед суспільством через два роки – вироками у судах або статисткою відкритих проваджень. Відповідає за це не зовнішня комісія, а директор Державного бюро розслідувань.
Також звертаю увагу, що керівництво Бюро не може впливати на початок проведення конкурсів чи їх тривалість у часі (нагадаю, конкурс на посади директора ДБР та його заступників тривав 1,5 роки).
Сьогодні є декілька законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань», якими повноваження проведення конкурсів на посади в ДБР передаються від зовнішньої комісії до внутрішніх. Буду переконувати депутатів підтримати ці зміни.
Водночас з повагою відношусь до членів зовнішньої конкурсної комісії та розраховую на всебічну підтримку Бюро, оперативне оголошення та проведення конкурсів з дотриманням стандартів прозорості, рівних можливостей та відкритості.
На всі інші посади в ДБР конкурси проводять внутрішні комісії відповідно до затвердженого директором Порядку. При цьому є обов’язковим дотримання принципів прозорості та відкритості. Тому до складу конкурсних комісій мають бути залучені представники громадських об’єднань, які є визнаними фахівцями у сфері правоохоронної діяльності або експертами з питань права. Вони мають не лише завдяки своїм знанням та досвіду посилити роботу комісій, але й стати комунікатором між ДБР та громадськістю.
Логічно, щоб представниками громадськості у складі конкурсних комісій Бюро були члени Ради громадського контролю. На сьогодні це не передбачено ані Законом України «Про Державне бюро розслідувань», ані положенням Кабінету Міністрів про РГК (хоча в Порядку проведення конкурсів ми цю норму врахували). Вважаю, що ці зміни має бути внесено. На формування Ради також потрібен час. До тих пір звертаюсь до громадських об’єднань з проханням делегувати своїх кандидатів до складу конкурсних комісій при ДБР. Оголошення з вимогами до кандидатів вже розміщено на сайті Кабінету Міністрів та на нашій сторінці у Facebook.
Сформувати професійну команду, яка пройде «сканування» громадськістю, та якнайшвидше запустити ДБР – наше завдання. І ми його виконаємо.