Терещенко Володимир Андрійович живе в місті Чигирин. Тут він провів дитинство і сюди приїхав на старість – після десятка років роботи вчителем біології у Смілянській школі №3. Він дуже пишається тим, що родом саме з «міста гетьманів».
– На цій землі надзвичайна енергетика, – говорить нам Володимир Андрійович у своїй скромній сільській хаті на дві кімнатки.
«Кабінет», де ми розмовляємо, завалений коробками та книжками, а в куточку світиться комп’ютер з увімкненим скайпом.
– Перша національно-визвольна війна Богдана Хмельницького, друга національно-визвольна війна Максима Залізняка почалися з Чигирина, тут була Українська Народна Холодноярська Республіка! Кругом була більшовицька окупація, а тут – незалежна Україна! Осьо холодноярський прапор, який потім став прапором УНА-УНСО! – Терещенко вказує на килим, що вкриває стіну – до нього прикріплено червоно-чорний стяг, два фотопортрети і картину, на якій зображені дві берези біля ріки. – І ось цей край засрати, перепрошую, курниками?!!
Володимир Андрійович називає себе одним з найбільший «бунтарів» села. Він публічно виступає проти будівництва величезної фабрики ДП «Перемога Нова», що входить у холдинг «Миронівський хлібопродукт» (МХП).
Голову холдингу Юрія Косюка, одного з найбагатших громадян України (№3 у рейтингу українських мільярдерів Forbes), називають другом Петра Порошенка. В липні 2014-го його призначили першим заступником голови Адміністрації Президента із силових питань, але вже 9 грудня він звільнився, повернувся в бізнес і став позаштатним радником президента.
За січень-червень 2017 року МХП Юрія Косюка отримав левову частку бюджетних дотацій, які держава виділила аграрним підприємствам, – 809 млн грн, або 42% всіх дотацій. Тоді Косюк заявив, що дотаціями МХП повернула собі частину податків, що заплатила у бюджет, а оскільки агрохолдинг заплатив багато, то й отримав багато. Також він запевнив, що повернення 809 млн ніяк не пов'язане з колишньою роботою в АП.
У Черкаській області вже є дві птахофабрики МХП: Миронівська птахофабрика в Канівському районі і Каневі та птахофабрика «Перемога Нова» в селі Будище Черкаського району.
У 2015 році компанія висловила наміри збудувати ще одну велику птахофабрику в Черкаській області. Цього разу – у Чигиринському районі. Згідно з планом території будівництва, птахоферму хочуть звести на полях між містом Чигирин, який є частиною історико-культурного заповідника, та селом Рацеве цього ж району – всього 9 ділянок по 10 курників на кожній. Там будуть вирощувати батьківські поголів’я курей для виробництва харчових яєць.
Володимир Андрійович і частина жителів прилеглих сіл вважають, що після будівництва птахоферми дихати в Чигирині та навколишніх селах (Тіньки, Рацеве, Вітове) не буде чим – мовляв, від виробництва надто сильно тхнутиме. Також люди переконані, що хімічні речовини, які використовують для потреб ферми, виливатимуть на поля, що може погіршити екологічну ситуацію.
Побоювання місцевих жителів поділяє експерт міжнародної благодійної організації «Екологія-право-людина» Олексій Василюк.
– Будь-які тваринні комплекси – це колосальне навантаження на довкілля: накопичення відходів, виснаження ґрунту, адже сам по собі птахокомплекс займає багато місця, але ще більше місця займають його посіви. Громада може навіть не усвідомлювати, наскільки це не в її інтересах. Зараз Черкащина – епіцентр «Нашої Ряби», і я дуже боюся, що коли знімуть мораторій на землю, то жителі Черкащини залишаться в резервації своїх населених пунктів з правом їздити дорогами, а все інше буде належати МХП.
Пани скубуться, а у мужиків чуби болять
Про конфлікт LB.ua дізнався від жительки села Тіньки (жінка бажає залишитись анонімною). Вона коротко розповіла про проблему та порадила звернутися за докладною інформацією до свого сусіда – головного активіста всього Чигиринського району, який вже два роки бореться проти будівництва птахоферми – Павла Романенка. З активістом ми зв’язалися по телефону, ще перебуваючи в Києві, і домовилися про зустріч «на місці».
Павлу Романенку 63 роки. Він кілька разів намагався стати депутатом, був членом партії «Батьківщина», а у 2014-му спробував балотуватися від Радикальної партії Олега Ляшка, але пройти в місцеву Раду йому так і не вдалося. Приблизно тоді ж Романенко створив Громадську організацію «Чигиринська Народна Рада», членом якої є і Володимир Терещенко. Романенко періодично видає газету «Гетьманська булава» тиражем 3 тисячі примірників, де пише про екологічну катастрофу, яка чекатиме на Чигиринщину, якщо ферму таки побудують, та їздить сусідніми селами агітувати проти «Нашої Ряби».
– Уже так глибоко зайшло протистояння, що ніяких компромісів з «Нашою Рябою» не може бути. Компроміс єдиний – вони підуть і все. На перших етапах ми ще могли знаходити спільну мову, зараз же ми побачили, ми маємо справу з непорядними людьми, бо вони постійно брешуть, – категорично рубає він.
Водночас сам Романенко на питання про те, звідки ж у нього гроші на видання газети, відмахується – мовляв, це все кошти, зібрані небайдужими жителями району.
Представники місцевої влади зовсім іншої думки про походження його фінансів. Голова села Рацеве Лариса Постригань вважає активіста людиною гендиректора Чигиринського консервного заводу, а за сумісництвом депутата місцевої ради Олександра Демиденка.
– На акції протесту людей звозять автобусами Демиденка, – говорить вона. – У Рацівської сільської ради 30 600 га землі. На них зареєстровано кілька підприємств і шість великих фермерських господарств, які ці (в основному пайові) землі розділили між собою. Усі ці фермерські господарства проти заходження інвестора, оскільки їм доведеться піднімати орендну плату і оформляти договори відповідно до законодавства.
Голова Чигиринської районної державної адміністрації Володимир Клименко, також упевнений, що за Романенком стоять набагато серйозніші фігури з власними інтересами.
Павло Романенко, у свою чергу, називає Володимира Клименка і Ларису Постригань людьми, які відстоюють інтереси Юрія Косюка. Ті заперечують, кажуть: вони віддані виключно інтересам району.
– Підприємства, які на сьогодні активно фінансують акції протесту, – це, у тому числі, «Нібулон», Чигиринський консервний завод, Чигиринська аграрна компанія. Усе через легенду, що коли Косюк заходить у район, він «віджимає» всі землі. Я знаю, що пан Олексій Вадатурський особисто два рази приїжджав до голови Черкаської обласної державної адміністрації Ткаченка Юрія Валерійовича і казав: «Юрій Валерійович, щоб ви знали мою позицію – я категорично проти будівництва МХП в Чигиринському районі і зроблю все для того, щоб вони там не побудувались», – стверджує Клименко.
У відповіді на запит LB.ua генеральний директор «Нібулону» Олексій Вадатурський (№7 у рейтингу українських мільярдерів Forbes) заперечує, що фінансує протестні акції в Чигиринському районі, а також те, що він мав зустрічі з Юрієм Ткаченком з цього приводу. Водночас гендиректор «Нібулону» підтвердив, що перспективою будівництва птахофабрики він «занепокоєний».
«Ні люди, ні ми не знаємо точне місце можливого будівництва екологічно небезпечного об’єкту! Це грубе порушення. І якщо будівництво пташника планується, наприклад, поряд з нашим підприємством, що займається прийманням, відвантаженням та зберіганням зернових та олійних культур, це недопустимо. Адже весь той неприємний запах пошириться і на нашу продукцію і зіпсує її», – написав він у письмовій відповіді на запит LB.ua. Варто, однак, зазначити, що детальний план території будівництва насправді існує і його представляли на громадських слуханнях.
Також Олексій Вадатурський заявив, що «Нібулон» у 2018-2019 роках планує розпочати річкові пасажирські перевезення в Чигиринський район, для чого вже збудували причал, тож «найближчим часом актуальним стане питання створення додаткової туристичної інфраструктури в цьому районі. Я належним чином поінформував обласне та районне керівництво про наші ініціативи. Очевидно, що при будівництві такого об’єкту (птахофабрики – LB.ua.) мови про розвиток туристичної галузі не буде. Тож не дивно, що нас непокоїть і цей факт», – йдеться у його заяві.
Представник МХП Ігор Лещенко натомість вважає, що протестувальники насправді не піклуються про екологічну ситуацію і за їхніми діями криється конкурентна боротьба.
– В наших противників для досягнення мети всі методи хороші, – констатує він.
На його думку, протистояння генерують люди, що «обробляють землю» у районі, тобто фермери та фермерські підприємства, але конкретні прізвища Лещенко назвати відмовився.
– Нам все одно потрібно знаходити консенсус, – пояснив.
– В цих селах ми провели збори. З різницею 2 до 1 нас підтримало місцеве населення. Зараз генерують (протести, – LB.ua) ті, хто був проти, та навколишнє населення пункту, де нами не проводилась роз’яснювальна робота. Але коли людей питають, чи хочете ви вмерти від екологічного лиха, будь-яка людина скаже, що ні. Тому вони приєднуються до цього (протесту, – LB.ua). До того ж у нас в районі зараз високі протестні настрої. Настільки високі, що керівництво МХП ставить собі за мету не розпочати там зараз будівництво, а досягти більшого рівня злагоди, і лише після цього розглянути питання можливості будівництва, – продовжує Лещенко.
LB.ua намагався сконтактувати з Чигиринською аграрною компанією, щоб дізнатися її позицію з цього приводу, але на дзвінки ніхто не відповів. Чигиринському консервному заводу LB.ua відправив запит з проханням прокоментувати свою позицію. Коли кореспондент LB.ua зателефонував ЧКЗ, щоб упевнитися, що лист отримали, співрозмовниця почала сердито кричати, що «взагалі відповідати вони не зобов’язані». Жінка, яка відповіла на дзвінок, не назвалася. Під кінець нашого діалогу вона злісно випалила, що нам дадуть відповідь на запит, і кинула слухавку. На момент публікації матеріалу відповідь так і не надійшла.
***
Об 11:00 у п’ятницю, 12 січня, коли кореспонденти LB.ua спілкувалися з Клименком, під РДА зібрався мітинг проти будівництва птахофабрики.
Побачивши активістів із вікна адміністрації, ми спускаємося на подвір’я. Серед мітингувальників – люди з Тіньок, Рацевого, Вітового. Більшість із них – однолітки Павла Романенка, який саме говорить про шкоду птахофабрики в гучномовець.
Вони вірять Романенку і не допускають, що він може діяти в бізнес-інтересах інших осіб.
– Подивіться на його мешти, хто ж йому платить! – вказує рукою на старе взуття активіста одна з учасниць акції.
Підходимо до Романенка, щоб познайомитись особисто, адже про зустріч з ним ми домовлялись ще за тиждень до поїздки. Побачивши камеру, він починає поводити себе ще активніше. Підбурює людей заявами про екологічну катастрофу та її страшні наслідки.
У нас виникає підозра, що людей могли зібрати спеціально «під київських журналістів», тому ми вирішуємо зачекати у найближчій кав’ярні, коли мітинг закінчиться, і тоді особисто поспілкуватись з «головним активістом».
Поки ми п’ємо каву в кафе, опоненти «Нашої Ряби» намагаються прорватись у кабінет голови РДА, а після невдачі йдуть блокувати дорогу, що веде до Черкас.
Старші жінки і чоловіки зі стягами топчуться головною дорогою міста. Перед ними вже збираються фури. Збоку за усім цим видовищем спостерігає поліція.
Увесь цей час кореспонденту LB.ua періодично телефонує Романенко з вимогою «вийти до людей». Зрештою, ми таки вмовляємо його прийти до нас.
Романенко приходить не сам – з кількома найближчими соратниками. За кілька хвилин у кафе підтягуються й інші мітингувальники. Вони обступають наш столик з прапорами в руках і агресивно дорікають нам у тому, що ми не хочемо висвітлювати їхню акцію.
Побиття і підкуп
У селі Рацеве люди по-різному дивляться на конфлікт навколо птахоферми. Ба більше, кожен, кого ми зустріли у центрі села, стверджував, що «гравці протилежного табору» поводять себе нечесно і навіть злочинно.
Люди доволі перелякані, не хочуть називати свої прізвища, кажуть тільки імена і з острахом погоджуються фотографуватися. Гнітючої атмосфери додає й напівспалений знак «Рацеве» з логотипом «Нашої Ряби» на в’їзді в село.
– Голосування (йдеться про громадські слухання у селах, де селяни голосували, чи потрібне будівництво птахоферми, – LB.ua) було сфальсифіковане, – говорить нам чоловік, який представився Петром, його першим зустрічаємо в пустинному центрі Рацевого. Він з односельчанами саме варить металеву хвіртку за магазином.
Громадські слухання відбулися наприкінці грудня 2017 року. Більша частина жителів сіл Рацеве і Вітове тоді проголосували за будівництво птахофабрики (у Рацевому за проголосували 400 людей, а 315 були проти, у Вітовому свої голоси за віддали 237 осіб, а проти було 3 людини).
– Голова сільради заінтересована в курниках, і вона провела так збори, що вроді більша половина громади за курники. Спочатку голосували папірцями. Коли вона побачила, що червоних папірців більше, вона давай поіменно проводить голосування. Люди тоді злякались. А перед зборами було, що – отута – приїхала фура «Нашої ряби», і вони всім, хто буде за курей голосувать, давали безкоштовно по дві курки, – продовжує він.
З паном Петром погоджується й пані Інна – продавщиця місцевого продуктового магазину.
– Все розвалять, розтягнуть і поїдуть. Наживуться на нас, і не буде у нас нічого. Серед моїх знайомих більшість проти. Результати голосування підтасували, реєстрували більше 900 чоловік тоді, а в результаті получилось, шо тільки 700 проголосувало. А ще курей роздавали тут тим людям, які проголосували за, – каже вона.
У МХП LB.ua пізніше заявили, що безкоштовну курятину рацівцям дійсно роздавали. Щоправда, начебто вже після голосування і незалежно від того, яку позицію (за чи проти) займала людина.
Голова сільради Лариса Постригань додала, що МХП кожного місяця продає м’ясо курятини у селі за пільговими цінами. Окрім того, дійсно, за її словами, кілька разів підприємство безкоштовно роздавало м’ясо: на День Незалежності – багатодітним сім’ям, а до новорічних свят такий подарунок дістався тим, хто уклав або хоче укласти договори на оренду землі з МХП.
А що ж до голосування, то Постригань переконана – підтасувати його було неможливо, оскільки люди голосували особисто, а в лічильній комісії були і противники, і прихильники МХП.
Ще з двома жінками знайомимося біля входу в офіс «Нашої Ряби». Одна з них називається Валентиною, каже, вона в «Нашій Рябі» не працює, а просто зайшла погрітись. Пані Валентина стверджує, що люди активіста Романенка платять односельчанам за їхню позицію, залякують їх і б’ють.
– Це війна між фермерами і «Нашою Рябою», вони всіх інвесторів не хотять признавать, бо інвестори приходять – предлагають робочі місця, більшу заробітню плату, соотвєтствєнно більшу плату за паї. «Наша Ряба» буде платити 8 тисяч за паї, тепер і фермери почали піднімать плату. Спочатку платили 2, потім 4, тепер 5 тисяч, – розповідає вона.
– У нас в селі немає роботи. Молодьож їде по Польщам, по Чехіям, ламаються сім’ї. Чого ж в нас не можна працювать? Тільки вересень-жовтень виїхало 60 дітей в Чехію на такі самі курники робить. Це Романенко підбурює людей, платить їм, щоб вони були проти. Ті, шо за, нікого не трогають, ті, шо проти – залякують, кажуть: «Ми вам хати попалимо», б’ють людей, – підтакує її подруга, що відмовляється називати ім’я. І додає: – На початку і з тієї сторони (тих, хто проти, – LB.ua) били.
Кореспонденту LB.ua стало відомо, що семеро людей заявляли про побиття на фоні цього конфлікту. За словами голови РДА Клименка, з них п’ятеро були побиті стороною, яка виступає проти будівництва птахоферм. Ще двоє заявляли про побиття через свою позицію проти «Нашої Ряби».
LB.ua надіслав у місцеву поліцію запит щодо того, чи були відкриті кримінальні провадження за фактом побиття усіх цих осіб, але на момент виходу матеріалу відповіді не отримав.
***
Покласти край конфліктам селян, як виявилось, можна досить просто. Для цього достатньо провести оцінку впливу на довкілля, яка й визначить, чи може погіршити екологічну ситуацію будівництво цієї птахоферми.
У відповіді на запит LB.ua Міністерство екології вказало, що, згідно з Законом “Про оцінку впливу на довкілля”, птахофабрика вважається об'єктом, який може мати на довкілля значний вплив. Тому перед тим, як проводити "планову діяльність" такого об'єкту, потрібно провести оцінку впливу. Саме ця перевірка повинна визначити, допустимим чи недопустимим є будівництво, і які мають бути екологічні умови цього будівництва. Усі заявки щодо проведення такої оцінки є у Єдиному реєстрі. У Мінекології стверджують, що процедура оцінки впливу на довкілля цієї птахофабрики наразі не розпочата.
В той же час, конфлікт триває вже два роки. Розроблено детальний план території будівництва птахоферми. У цьому плані, за словами Лещенка, написано, що "обмежень щодо даної території немає". Ба більше, голова сільради заявила, що деякі селяни вже навіть встигли поукладати договори на оренду землі з МХП.
Та на думку голови РДА, детальний план – не більше, ніж “попередні наміри”. Він стверджує, що ОВД проведуть перед розробкою робочого проекту будівництва, а після результатів цієї перевірки, за словами Клименка, будуть проведені ще одні громадські слухання у селах.
– 18 грудня минулого року відбулися зміни в законодавстві. Раніше було ОВНС, тепер це називається “оцінкою впливу на довкілля”, тому екологи ще самі вивчають, на що треба звертати увагу. Сьогодні ще рано говорити про екологічні викиди, на мою думку, бо в детальний план ще можна вносити корегування, якщо щось не врахували. Коли вже буде замовлятись робочий проект безпосереднього будівництва, тоді вже будуть проводити ОВД.
Як усе ж таки живуть люди поблизу птахоферм
Щоб зрозуміти, чи дійсно життя людей поблизу птахофабрики настільки страхітливе, як про це заявляє Романенко, ми вирушаємо в село Будище, що розташоване неподалік Чигирина.
Тут уже давно працює птахоферма ДП «Перемога Нова». Ба більше, як повідомили нам місцеві жителі, зараз підприємство саме розширюється – будують нові корпуси.
Місцеві, яких ми зустріли, розповідають і про плюси, і про мінуси життя біля птахоферми.
З плюсів називають робочі місця. Також говорять, що «Наша Ряба» вкладає гроші в село – ремонтує дороги, школи, садочки, допомогла з ремонтом церкви.
Водночас серед людей є й ті, що нарікають. Зокрема, кажуть, що влітку біля курників стоїть сильний запах, а від фур «Нашої Ряби», які постійно їздять дорогами, по хатах йдуть тріщини. Говорять також, що питна вода стала непридатною до вживання.
Ми вирішуємо пройтися безпосередньо до курників. Провести нас зголошується місцева жителька пані Марія. Вона розповідає, що народилася тут, а потім переїхала в Черкаси. Зараз усе ж таки планує повернутись у рідне село – будує з чоловіком дачу.
«Ви подивіться, які тут гори, маленькі Карпати у нас. Де ви таку красу знайдете? Але чоловік каже, якби знав, шо тут будуть ці курники, в жизні б не вкладав гроші в хату», – обурюється вона.
Поки йдемо, дійсно помічаємо багато потрісканих хат. Минаємо невеликий ліс і дістаємось до одного з курників. Запаху жодного тут не відчутно, втім виявляється, що корпус не працює. Одразу за курником бачимо гори гною, а під ним маленьке озерце – це, ймовірно, відстійник, куди зливають нечистоти.
Коли вже повертаємось у центр села, на дорозі біля нас раптово зупиняється машина. Водій опускає скло:
– Ви журналісти?
Пані Марія, зачувши недобре, швидко тікає геть. Навіть не прощається.
– Сідайте, я вас підвезу,– наполягає водій машини. Виявляється, він працівник служби безпеки «Нашої Ряби» Володимир Ляшков. Він розпитує кореспондента LB.ua, що ж ми робили поряд із птахофермою, бере наші контакти і прощається.
Однак уже за 10 хвилин нас наздоганяє інша машина. З неї вистрибує чоловік, який представляється директором підприємства ДП «Перемога Нова» Віктором Гринюком.
– Ти хто такий? – напирає він на фотокора LB.ua замість привітання.
Поки ми намагаємося прояснити ситуацію з директором підприємства, до нас під’їжджають ще дві машини. З них виходить уже знайомий нам працівник служби безпеки «Нашої Ряби», а також голова сільради Григорій Приходько.
Чоловіки поводять себе агресивно і допитуються, чому ми ходили поряд з курниками.
Поки вони наполегливо вимагають, щоб ми проїхали з ними у сільраду «поговорити», кореспондент LB.ua розпитує у Гринюка, чому ж, на його думку, люди скаржаться на тріщини у стінах і погану воду.
Віктор Гринюк стверджує, що вода тут завжди була брудною, нібито через те, що село стоїть на болоті. А стіни хат, за його словами, тріскають через погано закладений фундамент.
Після близько 20-ти хвилин спілкування та кількох дзвінків чоловіки сідають у свої машини і їдуть геть.
Ми добираємось до центру села. Над хатами височіє синя церква. Тут пусто. Тільки двоє робітників курять біля магазину. Повз нас розбитою дорогою проїжджає чергова фура – везе будівельні матеріали для нового корпусу курників.