Млява, соціальна, конфліктна, утікаюча від своїх цінностей, ослаблена кризами Європа має унікальний шанс довести, що вона все ще має мужність ставити перед собою серйозні завдання, що вона все ще є потугою, з якою потрібно рахуватися. Що вона все ще генерує великі ідеї і наділена магнетизмом, який притягує людей до Старого континенту.
Тестом на спроможність Європи – хоч, може, цього не знають поки що завсідники брюссельських салонів, – є сьогодні її ставлення до України. Члени ЄС повинні рішуче підтримати проєвропейські устремління громадян цієї країни. Якщо Європа не здасть цей іспит, це матиме непоправні наслідки для усіх нас. Європейський союз закриється на Схід і на багато років втратить довіру.
На цьому політичному перехресті роль Польщі має вирішальне значення. Ми повинні, як через солідарність з українським народом, який пробує – як ми колись – вирватися з-під контролю Москви, так і через наш власний – польський – інтерес, вимагати від керівників Європейського Союзу рішучих кроків. Першим повинна стати декларація про скасування віз для українців. Ми повинні дати їм можливість більш легко подорожувати країнами ЄС.
Хтось скаже, що в епоху масової міграції з країн Африки до Європи, це відкриття чергової скриньки Пандори, що це небезпечно для соціального спокою у ЄС. У нас немає сумнівів, що це помилкова позиція. Українці були і є європейцями. Те, що їхня країна не є членом ЄС, це тільки наслідок трагічної історії цієї країни. Сьогодні у нас є шанс, щоб усунути цю несправедливість, допомогти їм здобути незалежність.
Всупереч побоюванням, скасування віз для громадян України не означатиме якусь революцію на кордонах ЄС. Польща – як країна на кордонах ЄС – гарантуватиме їх надійність, і в той же час це звільнить народ України від принизливої процедури отримання віз до кращого світу.
Такий жест був би чітким сигналом для українців, доводячи їм щирість намірів Брюсселя у справі майбутнього приєднання України до ЄС. Він зміцнив би переконаних, і переконав тих, хто не визначився. Бо самих запевнень про солідарність чи поваги до українського народу не вистачає. Пам’ятаймо, що з іншого боку – амбіційна потуга з далекосяжними планами. Власне, зараз дуже чітко видно, що Росія зробить багато чого, щоб не випустити східного сусіда Польщі з-під свого впливу.
Ось чому цей момент має вирішальне значення. Якщо Захід програє битву за Україну, то підтвердить свою геополітичну слабкість і заперечить свої власні запевнення про моральну силу Європи.
Звичайно, мають рацію і ті, хто каже, що Україна за власним бажанням віддалилася від Заходу. Але зараз не час на пошук винних та ворожнечу. Ситуація, яка склалася, стосується принципових моментів: нашого авторитету, солідарності, дружби і вірності. І – можливо, найголовніше – нашої безпеки.
Тому польські політики в ці дні повинні об'єднати свої зусилля, підтримуючи європейські прагнення українців. Оптимістичними в цьому сенсі є слова прем'єр-міністра Дональда Туска, який закликав до єдності і подякував Ярославу Качинському за візит до Києва. Це також наш іспит. Якщо ми його здамо добре, то зміцнимо позиції Польщі у Європі і додамо в очах партнерів зі Сходу.
Редакція "Rzeczpospolita"