ГлавнаяПолитика

Кабмін пішов – обіцянки залишились

3 грудня Віктор Янукович прийняв відставку прем’єр-міністра Миколи Азарова, що згідно з новою Конституцією означає і «перезапуск» всього Кабміну. Сталося це за лічені дні до знакового рубежу – у 1000 днів роботи уряду, що припадає на 5 грудня.

Втім, навряд чи міністри образилися на Януковича за зіпсоване свято. По-перше, з проголосованого Верховною Радою складу Кабміну за два з половиною роки посади зберегли лише 8 з 29 міністрів, отже, більшості й святкувати було нічого. По-друге, всі міністри залишились на посадах у ранзі виконуючих обов’язків, а деякі мають чудові шанси продовжити свою роботу у наступному складі уряду.

«Владометр» вирішив пригадати обіцянки ключових осіб Кабміну, що можуть втратити шанс бути виконаними.

Яким буде новий Кабмін?
Фото: Макс Левин
Яким буде новий Кабмін?

Борис Колесніков, Віце-прем'єр-міністр України— Міністр інфраструктури України

Здається, саме Колеснікову належить остання виконана обіцянка уряду Азарова – з 1 грудня туалети в усіх вокзалах країни стали безкоштовними. Тим не менш, за Борисом Вікторовичем тягнеться шлейф обіцянок з невизначеною долею. Ще навесні ми писали про обіцянку здешевлення авіаквитків. «Відкрите небо» над Україною відкрили й одразу ж після Євро-2012 закрили, і відтоді жодних знижень тарифів українці не спостерігали.

Посилаючись на власні джерела, чимало ЗМІ повідомляли про те, що Колеснікова на посаді Міністра інфраструктури, найвірогідніше, змінить хтось інший. А це означає, що впроваджувати електронний квиток для всіх потягів, віддавати дороги у власність місцевим адміністраціям та будувати метро у Донецьку доведеться комусь іншому.

Петро Порошенко, Міністр економічного розвитку і торгівлі

Петро Порошенко був міністром в уряді Азарова найменше за всіх. Його 9 місяців на посаді запам’ятались передусім бойкотом українських сирів у Росії та парафуванням угоди з ЄС. Особисту програму дій Порошенко опублікував у Facebook ще до початку роботи міністром, однак що неї врешті-решт було виконано – судіть самі. Очевидно, що до задекларованих прозорих офісів та держзакупівель нам іще далеко, як і до «ліквідації можливостей безпідставного втручання правоохоронних органів у господарську діяльність».

Жодних заяв про те, чим займатиметься після відставки, Порошенко не робив. Втім, можна сподіватися, що в ранзі депутата йому буде трохи простіше дотримати обіцянку «ніколи не стати бюрократом».

Олександр Лавринович, Міністр юстиції;

Олександра Лавриновича точно не назвеш публічним міністром. Востаннє його обіцянку «Владометр» фіксував ще влітку 2011: Міністр юстиції пообіцяв виконати усі рішення Європейського суду з прав людини стосовно позовів Юлії Тимошенко та Юрія Луценка проти України. В контексті цієї обіцянки відставка уряду видається особливо невчасною – саме наближався час переходити від слова до діла.

Сергій Тігіпко, Віце-прем’єр-міністр – Міністр соціальної політики

Чи готовий Тігіпко відповідати за свої слова?
Фото: Макс Левин
Чи готовий Тігіпко відповідати за свої слова?

На противагу Лавриновичу, Сергій Тігіпко був одним з найактивніших «спікерів» команди Азарова. Що вдієш – така посада: постійно доводилось то заспокоювати чорнобильців, то захищати Пенсійну реформу, то запевняти у стабільності гривні.Тігіпко полюбляв монументальні обіцянки з серйозним часовим розмахом: знайти сім’ї для всіх сиріт до 2020 року, знизити безробіття на 1,5% до 2017-го тощо. Плани далекоглядні, однак відставка настала значно раніше. Будемо сподіватися, що хто б не обійняв посаду Тігіпка в новому уряді, він не покине гарні справи на півдорозі.

А в разі неповернення Сергія Леонідовича до уряду, Владометр пропонує йому взятися за виконання своєї обіцянки «зробити все, аби стати лідером Партії Регіонів». Можливо, саме під куполом Верховної Ради, в осередку міжпартійної боротьби, і міститься шлях до цієї амбітної мети?

Дмитро Табачник, Міністр освіти

«Головний освітянин країни» Дмитро Табачник нерідко опинявся у ролі громовідводу для Кабміну Азарова, фокусуючи на собі незадоволення діями уряду у галузі освіти й науки. Один з останніх скандалів – сумнозвісні шкільні автобуси (за 33 мільйони бюджетних грошей!), які не відповідали стандартам ДСТУ, загоралися, а врешті-решт і взагалі опинилися під заставою.

Відставка уряду остаточно позбавляє Табачника можливості «повністю вирішити проблему доставки дітей у школи в сільській місцевості». А разом з цією обіцянкою у глухий кут заходить також ідея студентського квитка-банківської картки та благородний намір навчити усіх українських вчителів володінню комп’ютером.

Однак маємо і приємні новини для екс-міністра. Нарешті в нього з’явиться змога виконати свою давню обіцянку …пересісти на велосипед! «Піду у відставку і їздитиму тільки на велосипеді», - заявив Табачник 31-го серпня 2011 року. А Владометр взяв і не забув.

Тож, Дмитре Володимировичу, час крутити педалі. Продемонструйте українцям, чого варте слово міністра.

Микола Азаров, Прем’єр-міністр

Азаров обіцяв більше, ніж інші представники Уряду
Фото: Макс Левин
Азаров обіцяв більше, ніж інші представники Уряду

Микола Янович, мабуть, дав обіцянок більше, ніж усі члени Кабміну вкупі. Особливо «плідним» був період перед виборами. Об’їзна дорога навколо Дніпропетровська, траса першої категорії Луганськ-Донецьк, Подільський мостовий перехід через ріку Дніпро у Києві та початок спорудження метро на Троєщині, завершення будівництва системи перинатальних центрів – ось лише неповний перелік того, що пообіцяв спорудити Микола Янович за час передвиборчої кампанії.

Але не тільки це має мотивувати Азарова поборотися за збереження прем’єрського крісла. Залишитися в ньому - значить відрапортувати і про довгоочікувану перемогу народжуваності над смертністю, і про остаточне зникнення черг у дитсадки - це ще два «покращення», призначені Азаровим на 2013 рік.

Підуть ці обіцянки у небуття, чи їх вдасться виконати навіть швидше від запланованих термінів – це залежить від складу майбутнього Кабміну та особи прем’єр-міністра. А доки ключові посади виконавчої влади, хай навіть у статусі «в.о.», обіймають звичні нам особи, можливо, саме час довиконувати обіцяне? Інакше у стінах парламенту доводити виборцям свою компетентність буде значно складніше.

Стаття написана в рамках проекту Владометр, який виконується за підтримки "Українського медійного проекту" (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз Нетворк за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Всі думки та висновки цієї публікації є виключно відповідальністю ГО "Центр UA" та не обов’язково відображають точку зору USAID, уряду США та Інтерньюз.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram