Свого часу актуалізувавши це питання, багато хто заробив серйозний політичний капітал, але розмови залишилися розмовами. Напередодні перегонів, лідери зі своїх партійних шаф почали діставати різноманітні пострадянські скелети на зразок «другої державної мови» та «федералізації». Розмова про те, що поділивши країну на кілька «адміністративних шматків» дасть необхідний ефект, на мою думку, - спекулятивна та міфічна. Розглянемо кілька аспектів.
Політична федералізація призведе до монополізації та остаточного консервування влади «родинами» які захопили окремі регіони. Їм вигідно досягти максимального контролю на місцях, скерувавши там у «вірному» руслі правосуддя, податкову політику, забезпечивши необхідну корумпогенність законодавства.
Україна розділиться на кілька автономних політико-кримінальних резервацій, де остаточно укоріняться різноманітні українські мафії. Фактор великої соборної української держави більше не зможе впливати на політичну культуру всередині країни: важливі історичні дискусії будуть згорнуті, політична конкуренція нівельована, людину як соціальну та моральну цінність буде знищено, а інститути громадянського суспільства трансформують у зручну яскраву фальш панель яка прикрашатиме умовний громадянський фасад діючого регіонального режиму. Уявіть собі регіональні податкові майдани, помаранчеві революції, протести афганців та чорнобильців. Вони вже не матимуть необхідного резонансу та змісту, активісти апелюючи до місцевої влади ніколи не будуть почуті та прийняті.
Сегодня не время для федерализации. Может быть, когда-нибудь, когда нашей независимости исполнится лет 40, мы сможем вспомнить об этой идее, которую озвучивал еще Вячеслав Чорновил, ведь Украина - очень разная. Но сегодня этот процесс означал бы потерю государственности, потерю Украины, потерю соборности
— Анна Герман
Федералізація зручна для діючої влади через можливість серйозно змінити повістку дня у національній політиці, це відверне увагу від серйозних економічних проблем та викликів, змінить градус у зовнішній політиці держави. Європа зрозуміє, що остаточно втрачає Україну, Росія - побачить можливість отримати її добру половину. І в результаті, між правим і лівим берегом Дніпра буде прокладено навіть не фатальний для України мур, а небезпечний для усього євро-азійського простору зовнішньополітичний кордон. Звідти будуть генеруватися конфлікти, там народжуватиметься протистояння між двома геополітичними полюсами. Україна може перетворитися в епіцентр немислимої боротьби.
Економічні аргументи на користь федералізації теж дуже примарні. В межах кордонів нашої держави ніколи не існуватимуть «дві України». Немає чого реформувати та «покращувати» через регіональні самостійні утворення. Держава вже немає сконцентрованих в її руках продуктивних активів, вони належать декільком українським сім'ям і керуються іноземними менеджерами. Швидше відбудеться економічна федералізація групи Приват чи СКМ ніж України. Більше того, такі ініціативи суперечать загальносвітовим тенденціям: більшість економічних зон навпаки намагаються сконцентруватися на єдиних завданнях, об'єднати своїх суб'єктів в один та разом відповідати на складні економічні виклики.
Я не бачу доцільності у черговому знущанні над людьми через надумані маніпулятивні дискусії. Більше того, жодні посилання на Грушевського чи актуалізація розмов про подібні ініціативи покійного Кушнарьова не дасть необхідного ефекту політикам які хочуть розіграти карту федералізації. Суспільство привите від подібних речей вибухом сепаратизму кількарічної давнини, сєверодонецьким з'їздом. Те, що політики знов намагаються воскресити ці дискусії тільки підтверджує той факт, що вони далекі від народу і не знайомі з його життям та поглядами.