Если рядом воробей, мы готовим пушку
Если муха, муху бей. Взять, ее на мушку
На прес-конференції Віктора Януковича журналісти поцікавилися, чому Віктор Федорович такий переляканий, чи існує велика загроза життю Президента.
Приводом для таких питань послужили гіперболізовані заходи охорони нового Президента, які вже здивували представників ЗМІ за перші сто днів Януковича.
Наприклад, під час кожної події за участю Віктора Януковича приміщення, де він з’являється, оточується кільцем правоохоронців, потім прихильниками Віктора Федоровича, а нечисленну опозицію відтісняють Беркутом геть на манівці.
Зокрема, так було під час приїзду Віктора Федоровича до Львова, коли десяток прихильників Президента міліція пропустила під саму браму, а студентів «Львівської політехніки» та партійців «Свободи» відтіснила по сусідніх вуличках.
Хоча в цьому випадку Януковича ще можна зрозуміти, він до сих пір важко переживає яєчний теракт, який йому влаштував один студент в Івано-Франківську в 2004 році.
Але важко зрозуміти, чого йому боятися купки мітингуючих в Києві.
Це вже справжня патологія, яка проявилася, зокрема, під час послання Президента до народу в четвер біля «Палацу Україна», коли міліція взяла в кільце …три десятка опозиціонерів. А також під час прес-конференції, присвяченої ста дням, коли … 20 протестувальників оточили ще на підходах до Європейської площі, біля стадіону Динамо ... 200 співробітників "Беркуту" та "Титану".
Крім того, правоохоронці обмежили рух транспорту в центрі Києва, а в попередній день навіть рух пішоходів біля «Палацу Україна», де виступав Янукович.
Нові правила роботи поблизу Президента нав’язуються і журналістам. Зокрема, коли автор разом з журналістом СТБ Османом Пашаєвим вийшли перед прес-конференцією Януковича купити водичку, представник державної охорони вирішив, що це ми зібралися знімати приїзд колони Януковича, і суворо попередив: «Тепер цього не можна робити. За це тепер адміністративна відповідальність, нам доведеться викликати міліцію».
Так чого так боїться Янукович?
Щоб не гадати, журналісти спитали Віктора Федоровича про це прямо.
Відповіді здивували. Виявляється, Янукович боїться не за себе, а за опозицію. «Міліція, як кажуть, вчасно уберігає їх від неприємностей", - пояснив Президент.
Щодо себе Янукович заявив: «Я особисто нічого не боюся і я завжди йшов до людей, завжди був відкритий. Але так як мені повідомляють органи державної охорони, ті загрози, які існують сьогодні, вони зобов´язані на них реагувати. Є серйозні задокументовані факти, серйозні...Є застереження, на яке УДО має реагувати. Я їх відмінити не можу. Хоча мені вони неприємні… " - заявив Президент.
Отже це не Янукович боїться, це УДО примушує його виглядати переляканим в очах суспільства.
Хоча така відповідь не є чесною.
Безпосередньо Президент,а не хтось інший, встановлює жорсткість режиму своєї охорони. Можна, звісно, розповідати, що є інструкції УДО, які вище бажань охоронюваної особи.
Але практика поведінки попередніх Президентів показує, що для УДО в першу чергу закон слово самого Президента.
Візьмемо, наприклад, попередника Віктора Ющенка.
Він пережив замах на своє життя куди більш серйозніший, ніж одиноке яйце – отруєння діоксином. Але не зважаючи на це, куди легковажніше ставився до власної безпеки, ніж Янукович. Хоча Ющенку також, за його словами, надходили постійні погрози. «Якби я реагував на ці погрози, я б не мав нормального життя. Те ж стосується й моєї родини. Я не стану виходити на журналіста й розповідати, які обставини супроводжують мій кожний візит будь-куди, які дзвінки, які записки, які натяки. Я розумію, що це не жарти. Хоча треба сказати, мене "заводить", коли починається метушня", -якось Ющенко відповідав на питання автора в Каневі.
Отже Ющенко працював в такій саме загрозливій атмосфері, на яку скаржиться Янукович.
Разом з тим Віктор Ющенко мав сміливість з невеликою охороною затісуватися просто в людський натовп на всіляких Сорочинських ярмарках. Неакредитовані журналісти і просто чужі люди при цьому бігали за ним слідом отарою, знімаючи різні побутові сценки.
Навіть під час вояжів на Схід України він не особливо перестраховувався.
Наприклад, під час візиту Ющенка в Донецьк, автор не встигла, по власній халатності, оформити акредитацію, але все-таки потрапила на заходи в місцевій ОДА просто за журналістським посвідченням.
Натомість, нині у Львові, автор, хоч і акредитований, мав проблеми потрапити на засідання Ради Регіонів в «Львівській політехніці». Не менш, як пів години, я стояла під дощем за зовнішньою лінією парканів університету, де охорона ще й придавлювала мене залізними воротами.
Що стосується інструкцій УДО, на які посилається нинішній Президент, то Віктор Ющенко ігнорував навіть ключові правила.
Наприклад, сам сідав за кермо машини в кортежі, хоч це заборонено. Інколи навіть робив це на …підпитку. Існують фоторепортажі, де він сідає за кермо після того, як розпив сто фронтових грам під час частування ветеранів Великої Вітчизняної війни.
Попередній Президент Леонід Кучма також мало зважав на всілякі обмеження з боку УДО.
Наприклад, працівники Залісся розповідали автору, як працівники державної охорони мали головний біль, коли Леонід Данилович і Віктор Чорномирдін добре попиячивши всю ніч виявили бажання постріляти кабанів. І що, УДО їх зупинило? Аж ніяк, взяли зброю і стріляли.
Хтось може зауважити, що це видумка. Тоді можу навести інший приклад відчайдушності Леонід Даниловича, якому УДО не змогла заборонити ризикувати власною головою.
Це було в самий розпал протестної акції «Україна без Кучми». Під час святкування нового року, опозиція зібралася біля ялинки на Майдані. Серед активних опозиціонерів тоді була і автор. Годинник саме відбивав Новий Рік, я спішила відкрити пляшку шампанського, коли раптом побачила просто перед собою Кучму, що тягнувся обніматися.
Виявляється, Леоніду Даниловичу раптом в голову стрельнула думка продемонструвати, що він готовий помиритися з опозицією. Отож лише з двома охоронцями, він рушив на Майдан, переліз через парапет, що відділяв опозицію, і пішов просто в її лави.
Кучма насправді ризикував. Не заперечую, у мене, на той час юної революціонерки, тоді пролетіла думка, а може за допомогою важкої пляшечки шампанського реалізувати гасло «Україна без Кучми».
Руденька маківочка голови низькорослого Президента якраз була на лінії миттєвого удару…
Яким же боягузом на фоні цих двох попередніх керівників країни виглядає нинішній Президент. Звичайно добре, що він безумно не ризикує, що він п’яним не стріляє кабанів і не сідає напідпитку за кермо. Але зовсім непогано було би, якби він не обмежував громадськість заходами особистої охорони. Не дратував киян перекриттям вулиць, не використовував великі сили міліції, щоб пасти 20 опозиціонерів, замість того, щоб їм ловити злочинців. Зрештою заради прав і свобод громадян шляхетно трохи і ризикувати.
І ясно, що обмеження УДО нині не заважають Президенту це робити. А що тоді? Або Янукович просто боягуз, або упивається своєю недоторканістю, можливо йому просто приносить насолоду відчуття сили. Тоді звідки ці комплекси?
Можливо вони з його минулого, з яким громадськість не дуже обізнана.
А може таким він просто народився.
Відомий факт лише в тому, що ми маємо не дуже сміливого Президента. Залишається лише сподіватися, що це не переросте в маніакальний переляк за власну безпеку, і не перетворить країну в поліцейську державу.