Та, щиро зізнаюся, не думав, що так швидко прийде розуміння : помилився у своїх сподіваннях. Десь з місяць тому я написав невелику замітку на «Лівий берег», в якій висловив задоволення від переходу БЮТ у опозицію.
Тоді здавалося, що при такому розкладі в країні можливий розквіт демократії. Адже Юлія Тимошенко, маючи загартовану у парламенті фракцію, потужний ресурс виборців та вірних соратників у радах всіх рівнів зможе стати дійсно тим дієвим і результативним фактором стримування для влади. Не так сталося, як гадалося. Протягом останніх двох місяців Юлія Тимошенко відпочивала, а потім оголосила про чистку своїх парламентських рядів, довідавшись про наміри окремих «бійців» змінити командирів. Потім був безславний програш судів і парламентських комітетів, ляпас від міністра Табачника і створення «по приколу» тіньового уряду до якого екс-прем»єр не увійшла. Одним словом, опозиції не видно і не чути! Хоча роботи їй кожного дня – греблю гати. Нинішня влада ще за звичкою поводиться ,як слон у магазині мисок ,даючи опонентам приводи критикувати і пропонувати альтернативи. Але – мовчок. Колишній команді Тимошенко натякнули запрошенням до Генпрокуратури – сидіти тихо, інакше за себе не ручаємось. І вона сидить, значить є чого боятися? Значить наслідили-натупали , що … порожній Держрезерв – так, дрібничка ? А контракти на газ – щастя і перемога? Ау! Опозиція, націонал-патріоти, ви де?
Коли ваші соратники здавали національні інтереси – ви обрамляли це у переможні реляції і подавали суспільству як цукерку, то чому ж мовчите, коли сьогодні здаються залишки цих інтересів!
Щойно Президент Янукович погодився ще на 25 років лишити у Криму російську базу! Чому ви, Арсеній Яценюк, Вячеслав Кириленко вкупі із Тягнибоком і Корчинським ще не під стінами Адміністрації і Кабміну. Чому ваш соратник пан Фельдман не кинувся під колеса президентського кортежу на знак протесту проти наруги над Конституцією? А, чого суєтіться, вибори ж не скоро. Де ж ви, захисники національних інтересів? Чому ви змовчали, коли українські видання не змогли потрапити на зустріч глав держав, а російським на правах господ віддали ледь не всі місця? Чому змовчали, коли хвіст президентського кортежу забирає життя звичайних людей. Вкотре переконуюсь, що в Україні політиків навалом, а державників – немає. Зрештою, ціна на газ для підприємств, якими переважно володіють спонсори обох лідерів і Тимошенко і Януковича, куди важливіша за національні інтереси. Але саме ними і будуть прикриватися владоможці, пояснюючи такий крок. Референдуму, схоже, про долю Чорноморського флоту не буде! Все й так вирішено.