Митниця в Мінздоров`я
В новому уряді міністром, що піклуватиметься здоров’ям українців, призначений Зіновій Митник, людина, що перед цим працювала в кабміні Тимошенко на високій посаді заступника міністра в тому самому міністерстві.
Пригадаємо однин скандал тих часів, в якому засвітилося колоритне прізвище нового міністра. Йдеться про скандал, який розгорівся наприкінці епідемії грипу, коли стало відомо, що уряд закупав медикаменти та медобладнання у посередників за завищеними цінами.
Особливо суспільство обурювалось, що апарат Таміфлю був куплений не у виробника, хоча той пропонував прямі поставки, а через посередника у компанії «Ганза». Звісно, за куди вищою ціною.
Так само через посередника, за гіперціною закупалися апарати для штучної вентиляції легень. Марлеві маски, незважаючи на неймовірно велику партію замовлення (10 млн. штук), міністерство закупило по ціні дорожчій, ніж вони продавалися в роздрібній мережі.
І що нам особливо цікаво – на урядових документах про закупівлю медичного обладнання та ліків за завищеними цінами під час епідемії стоять підписи двох заступників міністра Валерія Бідного і нашого…Зіновія Митника.
А тепер учасник скандалу Зіновій Митник – міністр нового уряду!
За неофіційною інформацією автора, Зіновій Митник в уряді Тимошенко якраз курував тему медичних закупівель, яка завжди викликала багато нарікань, не лише під час епідемії.
Директор однієї компанії, що торгує медичним обладнанням, на умовах анонімності, розповів автору цікаву історію часів попереднього уряду.
Коли до влади прийшов уряд Тимошенко, директор компанії Х пішов на прийом до нового складу міністерства, щоб засвідчити своє бажання приймати участь в конкурсах Мінздоров’я.
Традиційно на цьому етапі директор повідомляв новим господарям кабінетів в міністерстві, що готовий бути вдячним за перемогу в тендерах.
На цей раз його направили в кабінет Зіни Таможні. Розмова була коротка, бо Зіна Таможня йому з ходу заявила: «Давай мільйон! Будемо говорити». Тобто мова йшла навіть не про традиційний для нашої країни відкат з тендеру, з бізнесмена хотіли взяти кошти лише, так би мовити, за встановлення контакту.
Директора це обурило, він вирішив скаржитися в секретаріат Президента. Там його розписали на прийом до заступника Балоги Ігоря Пукшика. Наступна картина: відкриває наш директор двері у кабінет, а там за столом сидять і на нього дивляться та усміхаються двоє – Пукшик і Таможня. «А тепер, - кажуть, - два мільйона».
"Феофанія" - чудове місце не лише для поправлення здоров´я, але й для налагодження знайомств із сильними світу цього
Хрещений батько тендерної мафії
Останнім часом візитери в лоно міністерства економіки з жахом розповідають автору, що там завівся Антон Яценко. Мовляв, Яценко розвів діяльність з намаганням замкнути на себе всі контакти нового міністра, аргументуючи свої права тим, що міністр - ставленик лівих сил, а він - «смотрящій» за міністром від тих самих лівих сил, конкретно від Олександра Ткаченка, свого давнього партнера по Тендерній палаті.
Отже, сірим кардиналом міністерства намагається стати депутат-бютівець Антон Яценко, відомий, як хрещений батько тендерної палати.
Фото: www.umoloda.kiev.ua
Нагадаємо історію карколомного злету відомого «спеціаліста по хитромудрим схемам». Яценко прославився і збагатів на тендерних закупівлях. Він створив таку систему, коли сотні створених ним фірм, мов павутина, обплутали весь механізм державних закупівель. За будь-яку послугу, документ, висновок експерта, допущення до торгів чи розміщення інформації про закупки треба було платити грубі гроші на рахунки приватних фірм. Засновниками цих фірм-паразитів, особливо в перші роки, були батько Антона Яценка, його мати, дружина, сестра, чоловік сестри Яценка, його сусід, родичі сусіда тощо.
Згодом родичі та друзі Яценка утворили СГО "Тендерна палата України", яка начебто виконувала функції суспільного контролю над порядком в держзакупівлях. І нарешті в середині 2005 року Верховна Рада в законі закріпила схему, створену Антоном Яценком.
Скасований цей закон був лише в 2008 році. Експерти підрахували, що за цей час приватні фірми-паразити всмоктали в себе близько 2 мільярдів доларів.
Хоча з юридичного боку синдикат Яценка діяв законно, у пресі він отримав стійку неофіційну назву – "тендерна мафія". Адже трималася павутина Яценка лише на матеріальному зацікавленні впливових представників всіх без винятку політичних сил. Яценко дружив з усіма.
Хоча останні роки він вважався бютівцем і старанно поповнював своїми схемами партійну касу. Щоправда в 2009-тому, після скасування тендерного закону справи Яценка пішли набагато гірше, тим паче, він не зміг знайти спільну мову з міністром економіки Богданом Данилишиним.
Намагався він реалізувати одну схемку через Державну податкову інспекцію (ідея була збирати побори з підприємців, що здають електронну звітність), однак вона накрилася через вчасну реакцію журналістів.
Тепер влада помінялася і здавалось би Яценку зовсім кінець. Але його зірка вперто не бажає зникати з небосхилу...
Люди Хмельницького - при кожній владі в шоколаді
І нарешті не можна не згадати про ще одну команду талановитих спеціалістів по хитромудрих схемах. В уряді Юлії Тимошенко ця команда жирувала на закупівлях в «Укрзалізниці» і у справах відчуження земель в Держкомземі. Нині апетити цієї команди безумовно зростуть, адже йдеться про людей депутата Партії Регіонів Василя Хмельницького. В уряд Тимошенко вони пролізли через Литвина, нині їм відкритий і парадний вхід.
Що стосується конкретних прикладів діяльності цієї команди, то можна зупинити увагу на «Укрзалізниці» часів уряду Тимошенко, де команда Хмельницького була представлена гласно, в особі Вадима Гривковського.
В усіх мільярдних закупівлях «Укрзалізниці», народний депутат Блоку Литвина Гривковський, а також давній партнер Василя Хмельницького, офіційно фігурував, як заступник голови тендерного комітету. По суті, він вирішував переможця тендеру.
І як показує практика, далеко не завжди цей переможець давав найкращу пропозицію. Наприклад, одного разу тендерний комітет присудив перемогу в конкурсі на закупівлю дизельного палива для залізниці товариству «Передзвін», хоча паливо, яке пропонували інші учасники конкурсу, було дешевше, подекуди на цілу гривню. Контракт передбачав закупку на півмільярда грн. Отже на цій одній гривні держава втратила близько 100 млн. грн.
Зате добре заробили відомі в країні люди, адже, як виявив автор, ТОВ «Передзвін» - структура, близька до тодішнього керівника «Укралізниці» Михайла Костюка, а також до залізничного генерала БЮТ Миколи Ковзеля.
В іншому випадку в аналогічному конкурсі на аналогічну суму переміг непрацюючий!!! Херсонський Нафтопереробний завод, що належить колишньому головному спонсору Литвина Ігорю Єрємєєву.
Ось так в «Укрзалізниці» під наглядом людини Хмельницького проходили тендери. Нині в «Укрзалізниці» той самий наглядач. Так що зміниться? Хіба що список потенційних переможців підкорегується…
***
Наведений автором перелік «спеціалістів по схемах», що працювали за старої влади і нині працевлаштовуються в новій, далеко не повний. Просто автор розповіла про ті постаті, які знайомі їй з власних журналістських розслідувань.
Але вже цей перелік свідчить: ситуація насправді катастрофічна. Якщо команда Януковича, в рамках програми боротьби з корупцією, буде працевлаштовувати старих «спеціалістів зі схем», а до них додадуться свої доморощені «донецькі» таланти, то це до добра не доведе. В такому випадку гельмінти ризикують виснажити до краю державний організм.