Петр Павел
Президент Чехії
Місце народження
Народився 1 листопада 1961 року в Плані
неподалік від Маріанських Лазень. Його батько Йозеф Павел був
професійним військовим, перебував у різних бригадах та на різних посадах
у Чехословацькій народній армії, наприкінці 1980-х був полковником.
Освіта
Закінчив
початкову школу в Кладно. Після цього навчався у військовій гімназії
імені Яна Жижки в Опаві з 1975 до 1979 року. З 1979 до 1983 року — у
Військовому коледжі сухопутних військ у Вишкові за фахом «розвідка». З
1988 до 1991 року здобував післядипломну освіту у Військовій академії у
Брно, напрям командно-штабної розвідки. 1992 року проходив двомісячний
курс стратегічної розвідки у Вашингтоні, округ Колумбія, США. 1995 року
пройшов бригадний командно-штабний курс у Штабному коледжі у Камберлі.
2005 року навчався в Королівському коледжі оборонних досліджень у
Лондоні, а в 2005—2006 роках — у Королівському коледжі Лондона, де
здобув ступінь магістра гуманітарних наук у галузі міжнародних відносин.
Військова кар'єра
Військова
кар'єра Павела в Чехословацькій армії почалася 1983 року, коли його
було призначено командиром розвідувального парашутно-десантного взводу
особливого призначення. За два роки його призначили командиром роти,
якою він командував до 1988 року. У 1991 році Павел перейшов на службу в
чеську військову розвідку, а в 1993—1994 роках був заступником
військового і військово-повітряного аташе Чеської Республіки в Бельгії. У
лютому 1982 подав заяву на вступ до Комуністичної партії
Чехословаччини, членом якої став 13 лютого 1985 року і з якої вийшов у
грудні 1989 року після Оксамитової революції. З 1985 до 1988 року —
командир роти десантної розвідки спеціального призначення. З 1991 до
1993 року — офіцер військової розвідки.
У січні 1993 року у
складі миротворчої місії UNPROFOR його підрозділ допоміг урятувати 53
французьких солдатів, заблокованих між сербами і хорватами. За цю
операцію отримав Хрест військової доблесті від міністра оборони Франції
Франсуа Леотара. Крім того, Павлу було вручено державну нагороду Чехії —
медаль «За героїзм».
1996 року Павел став військовим помічником
директора Військової розвідки Чехії і через рік був призначений
командиром бригади спецназу в Простейові. З 1996 до 1997 року —
військовий заступник директора військової розвідки Чехії. Командир
бригади спеціального призначення з 1997 до 1999 року. У 1999—2002 роках
обіймав посаду військового помічника директора з керівництва операціями у
союзницькому регіональному командуванні «Північ» у Брюнсюмі,
Нідерланди. У грудні 2002 року отримав звання бригадного генерала і
посаду командувача спеціальними військами Армії Чеської Республіки.
Із січня до квітня 2003 року — національний представник у Центральному командуванні Збройних сил США у Тампі, США та в Катарі.
З
2003 до 2005 року — заступник командувача об'єднаних сил. З 2005 до
2007 року — заступник начальника відділу міністерства оборони —
начальник оперативного департаменту. У 2007—2009 рр. — заступник
військового представника Чехії у ЄС, Брюссель, Бельгія. У 2010—2011 рр. —
військовий представник Чехії у Штабі Верховного головнокомандувача ОЗС
НАТО в Європі у Монсі, Бельгія.
З липня 2011 до червня 2012 був
заступником начальника Генерального штабу Чехії Властимила Чипека, якого
змінив на посаді 1 липня 2012 року. Призначений на цю посаду
президентом Чехії Вацлавом Клаусом 29 червня 2012 року. 3 липня посол
Франції в Чехії П'єр Леві вручив Павлу офіцерський хрест Ордена
Почесного легіону.
21 липня 2014 року уряд Богуслава Соботки
висунув його кандидатуру на посаду голови військового комітету НАТО. У
вересні цього ж року обраний головою на засіданні комітету у Вільнюсі,
отримавши 20 голосів і випередивши кандидатів з Італії та Греції. Його
термін завершився 29 червня 2018 року.
Президент Чехії
Пішов
у відставку з армії в листопаді 2018 року. 2019 року лідери
Громадянської демократичної партії, KDU-ČSL, ТОП 09, Mayors and
Independents та Чеської піратської партії зустрілися для обговорення
потенційних кандидатів на президентських виборах, і Павел був одним із
кандидатів.
29 червня 2022 року Павел оголосив про свій намір
балотуватися на наступних президентських виборах. Павел почав свою
кампанію 6 вересня 2022 року. 4 жовтня 2022 року він став одним із трьох
кандидатів, яких підтримав виборчий альянс «Разом» (чеськ. SPOLU;
Громадянська демократична партія, KDU-ČSL, ТОП 09). У першому турі
президентських виборів 13–14 січня 2023 року набрав 35,39 % голосів,
випередивши Андрея Бабіша з 35 %.
У січні 2023 року Павел у
другому турі виборів переміг проросійського мільярдера Андрея Бабіша, що
також претендував на посаду президента.
Офіційно вступив на посаду 9 березеня 2023 року, після складання Павелом присяги.
Однією з перших заяв після обрання Петера став намір з президентом Словаччини
Зузаною Чапутовою відвідати Україну.
Приватне життя
Володіє
чеською, французькою, англійською, та російською мовами, має вчений
ступінь інженера. Має двох синів від першої дружини Гани — Яна та Петра.
Удруге одружений із Євою, полковником авіації.
09.03.2023