НАЗК направило припис голові наглядової ради НАК «Нафтогаз України» Клер Споттісвуд з вимогою розірвати контракт із главою правління НАК Юрієм Вітренком, оскільки вважає його підписання незаконним. Але ж НАЗК може згідно закону виносити припис лише керівнику органу, в якому працює особа. У наглядовій раді цей припис можуть просто викинути у смітник і будуть праві?
Хто вам таке сказав?
Так кажуть деякі експерти.
Парламент, прийнявши Закон «Про запобігання корупції», визначив, що органом, який дає роз’яснення і застосовує закон «Про запобігання корупції» є лише один орган в Україні – це Національне агентство з питань запобігання корупції. Тепер з приводу того органу, кому вносити припис. Є частина 6 статті 12 цього закону, де написано, що у випадках виявлення корупції, припис про усунення цього порушення вноситься керівнику відповідного органу. Але там ще є підприємства, установи, організації і так далі. Тобто, закон чітко розрізняє орган і організацію, установу, підприємство. В статуті Нафтогазу, це 44, 61 пункти, прямо написано, що наглядова рада є органом управління компанією НАК «Нафтогаз України». Тобто, ми діємо чітко, відповідно до закону. Експерти, про яких ви кажете, мабуть просто погано читають закон «Про запобігання корупції» і статут «Нафтогазу».
Наскільки пов’язана ваша поїздка у США на початку червня з кроками НАЗК щодо призначення Вітренка?
В Сполучених Штатах я перебував за розпорядженням президента України у складі делегації України на Генеральній асамблеї ООН, присвячений імплементації Україною конвенції ООН проти корупції. І ці питання ніяким чином взагалі не пов’язані.
Погодьтесь, дуже складно повірити, що ці дві події не пов’язані. У першій декаді червня ви у США обговорюєте питання боротьби з корупцією, а у другій НАЗК починає видавати приписи щодо Вітренка.
На всіх зустрічах у Вашингтоні були присутні представники нашого представництва України при ООН, посольства України. Нашою метою було показати успіхи в Україні по запобіганню корупції. І на жодних цих зустрічах питання «Нафтогазу» не обговорювалося і не піднімалося. НАЗК – надійний союзник і президента, і парламенту в гарантуванні виконання законів і Конституції України.
18 червня ОАСК призупинив ваш перший припис до уряду до ухвалення рішення у цій справі. Засідання суду мало відбутися 29 червня. Який результат? Я поки його не бачив.
Я також не знаю результати, але я впевнений, що розгляд цього припису фактично є питанням збереження Окружного адміністративного суду міста Києва, а отже, він буде розглядатись стільки, скільки буде потрібно для того, щоб цей суд зберігся. Ми не будемо бачити результатів поки що, тому що суд зацікавлений в тому, щоб цей припис розглядався якомога довше.
Чому?
Тому що зараз в парламенті знаходиться закон «Про ліквідацію ОАСК», який мають ухвалити депутати і підписати президент.
Ви вважаєте, що суд саме через це буде затягувати з рішенням щодо припису?
Суд в даному випадку не суб’єкт, а скажемо, учасник спору, який ініційований Кабміном. Тобто, не було б цього спору, не було такої зачіпки у ОАСК.
Чи буде НАЗК звертатися до суду за невиконання першого припису, який зобов’язував уряд змінити постанову про призначення Вітренка та вирішити питання про розірвання контракту з ним?
Риторика Вищої ради правосуддя, і всього суддівського корпусу пов’язана з тим, що суди, особливо адміністративні перевантажені справами. Адміністративна юстиція розглядає якраз тільки спори з органами виконавчої влади практично, а органи виконавчої влади не виконують закон. Наша позиція полягає в тому, що судам є чим займатися, а виконавча влада в країні має бути прикладом виконання законів і поваги до законів. Тому що невиконання закону – це неповага і до парламенту, і до судової влади, оскільки судова влада змушена потім розглядати спори з виконавчою владою. Ми позавчора отримали пояснення Кабінету міністрів на наш припис. Там зазначено, по-перше, що мало би бути рішення Наглядової ради. Саме чому нам і довелося видати припис Наглядовій раді, щоб вони змогли розглянути ці питання. І, по-друге, Кабінет міністрів зазначив, що припис мав розглядатись на засіданні Кабміну. Тому я хочу ще раз зазначити, що взагалі позов про зупинення і про скасування припису НАЗК є незаконним, оскільки сам уряд в своєму поясненні сказав, що цей припис міг розглядати тільки колегіальний орган – Кабінет міністрів. Тому ми звернемося до суду тільки після того, як Кабмін колегіально, в повному складі прийме рішення щодо нашого припису. Поки Кабінет міністрів, фактично, його не розглянув.
Тобто, Кабмін зараз чекає рішення Наглядової ради, а ви – рішення Кабміну?
Ну так принаймні нам написав уряд у своєму поясненні. Так, уряд чекає рішення наглядової Ради.
А можна розглянути два варіанти розвитку подій? Перший: Наглядова рада дає згоду. Тоді, зрозуміло, Вітренка можуть звільнити. А якщо згоди не буде?
Відповіді на ці питання фактично є в нашому приписі. Є два види органів, які можуть усунути порушення закону в даному випадку. Це можуть зробити самостійно загальні збори – це засідання Кабінету міністрів в даному випадку. Також є альтернатива – незалежно від загальних зборів, Наглядова рада. Вони можуть самостійно, один орган або інший усунути це порушення закону.
Кабмін самостійно, без Наглядової ради, може ухвалити таке рішення?
Звичайно. Це повноваження загальних зборів, що прямо передбачено по-перше статутом НАК, стаття 90 мені здається. А, по-друге, це загальні положення законодавства про акціонерне товариство. Тобто, є різні опції, може і Кабмін самостійно, і Наглядова рада самостійно прийняти рішення.
Дивіться, я просто хочу пояснити в чому різниця. Є дві різних процедури – припинення дії контракту і звільнення голови правління. Це різні процедури. Припинити контракт, відповідно до вимог закону «Про запобігання корупції» може як Наглядова рада, так і Кабінет міністрів, який є загальним зборами.
Згодом, якщо НАЗК зафіксує серйозне порушення закону головою якоїсь іншої державноъ компанії, то механізм його звільнення буде дуже складним – враховуючи непорозуміння, які виникли зараз з «Нафтогазом»?
Насправді він дуже простий. Це просто вимога 26 статті закону України «Про запобігання корупції». І я хочу пояснити, що це не просто якась видумана в українському законодавстві норма. Є стаття 12 Конвенції проти корупції ООН, де написано, що для запобігання виникнення конфлікту інтересів для державних посадовців встановлюються обмеження професійної діяльності на обґрунтований строк. У нас в приписі конкретно написано – дії, які вчиняв пан Вітренко щодо «Нафтогазу» перешкоджають упродовж року займати йому керівну посаду цього підприємства. У нас немає конфлікту ні з урядом, ні з «Нафтогазом», ні з Президентом, ні з Міністерством енергетики або економіки. Є просто ситуація, в якій дійсно всі професійні особи, які були залучені до прийняття цього рішення, трошки не додивились, мабуть, норми закону «Про запобігання корупції» і Конвенцію ООН проти корупції.
У вас були якісь контакти з Офісом президента щодо ситуації з призначенням Вітренка?
Не було, але я в будь який час готовий пояснити нашу позицію.
Запитів від ОП з цього приводу ще не було?
Не було. Взагалі, це не питання Офісу президента, відповідно до Конституції України. Органи в нас мають власні повноваження і повноваження стосовно НАК «Нафтогаз» це повноваження уряду безпосередньо.
Тим не менше, ОП цим питанням переймається.
Мені невідомо. Я не спілкувався на цю тему. Якщо переймається, ми готові будь якому суб’єкту в цій країні пояснити свою позицію.