ГлавнаяЭкономикаДержава

​Стягнення боргів без суду і подорожчання алкоголю. Що готують українцям у 2021 році?

Бюджетний процес цього року буде непростим. Уряд нав'язує Україні життя в борг, а також пропонує податкові зміни, які сподобаються не всім. Серед них – підвищення окремих податків, можливість стягнення боргу з підприємців без рішення суду, обмеження банківської таємниці і скасування мораторію на податкові перевірки.

Законопроект №4101 пропонує цілий ряд змін до Податкового кодексу. Заявлена мета – збільшити надходження до бюджету, зменшити податкові борги і стимулювати бізнес-активність в умовах економічної кризи.

Фото: ckp.in.ua

Податковий борг. Уряд пропонує дозволити розкриття банківської таємниці на письмову вимогу контролюючого органу. Податкова, маючи на руках рішення суду про стягнення коштів з боржника, зможе дізнатися про стан його рахунків, залишок на них, наявність банківського сейфу тощо.

І не просто дізнатися – але й стягнути борг без звернення до суду. Це стосується тієї суми, яку платник самостійно визначив у податковій декларації (зобов'язання, донараховані податковою, як і раніше, повинні стягувати через суд). Ця норма існує з 2017 року, але зараз вона майже нівелюється обмеженнями по сумі боргу (до 5 млн гривень не можна), тривалості його виникнення (не раніше 90 днів просрочки) і відсутності зустрічних зобов'язань з боку бюджету. Законопроєкт ці умови скасовує.

Водночас уряд пропонує списати штрафи та пені, якщо податковий борг, на який вони нараховані, буде повністю погашено протягом шести місяців з дня набрання чинності цього закону. Міністерство фінансів порахувало, що цей механізм може дати бюджету 29,3 млрд гривень. Ще 12,7 млрд доведеться пробачити.

Також податковій більше не доведеться шукати платників податків – фізичних осіб. Документи (наприклад, повідомлення-рішення з податку на майно) можна буде надсилати за місцем реєстрації, а не місцем проживання.

Податкові перевірки. З 18 березня в Україні діє мораторій на проведення документальних і фактичних перевірок. Голова Податкової Олексій Любченко в інтерв'ю LB.ua казав, що це нонсенс. Його підлеглі ще навесні знайшли 2,5 тисячі фірм, які, ймовірно, махлювали з податком на додану вартість, але досі їх не можуть перевірити. Уряд пропонує скасувати цей мораторій. В той же час планові перевірки на 2020 рік, які податкова не провела через карантин, відмінять.

Фото: yuzhny.info

Акцизи, екологічний податок, рента. Ставки акцизного податку на алкогольні напої, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом збільшуються на 11,6%. Щорічна індексація акцизів на рівень інфляції (а 11,6% – це офіційний прогноз Кабінету міністрів) передбачена Податковим кодексом. Але проблема в тому, що фактична інфляція зараз знаходиться на рівні 2.5% і навряд чи перевищить 5% до кінця року.

Екологічний податок уряд Шмигаля також хоче підвищити на 11,6%. При цьому ставка податку на викиди вуглекислого газу (CO₂) збільшиться у 2021 році в півтора рази – з 10 до 15 гривень. У 2022 році планується збільшення вже до 20 гривень, у 2023 році – до 25 гривень, а в 2024 році – до нового цільового рівня у 30 гривень. Мінфін пояснює це наближенням до мінімальної ставки в країнах ЄС, а саме в Польщі, де вона становить 1 євро за тонну. Ще сильніше піднімають податок за скиди в річки та озера забруднюючих речовин, таких як нітрати, фосфати, нафтопродукти і т.д. Його будуть щорічно підвищувати, поки він не збільшиться у 10 раз в порівнянні з нинішніми показниками. Вже у 2021 році ставки можуть збільшитися вдвічі.

Ставки рентної плати за користування надрами (не для добування корисних копалин) та спеціальне використання води і лісу пропонують підняти на 12% – прогнозний індекс цін виробників промислової продукції. При цьому міняється диференціація ставок рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод. Наприклад, якщо зараз є окрема ставка для вод Пруту і його приток, то тепер цю річку віднесуть до басейну Дунаю з такою ж ставкою.

Транспортний податок. Поріг вартості автомобілів, за які потрібно платити податок, уряд хоче зменшити. Це пов'язано з планами підняти мінімалку до 6 тис. гривень з початку року. Якщо зараз транспортний податок повинні платити власники новин машин (не більше 5 років з дати випуску) вартістю від 1,8 млн гривень (375 мінімальних зарплат), то з нового року цю суму Кабмін пропонує зменшити до 1,2 млн гривень (200 мінімальних зарплат). Якшо поріг не зменшать, то транспортний податок залишиться тільки для найдорожчих автомобілів – від 2,25 млн гривень.

Фото: topgir.com.ua

Тютюн. Уряд пропонує визнати, що електронні пристрої для нагрівання тютюну, які виробниками позиціонуються як альтернатива сигаретам, є такими ж тютюновими виробами. Вони матимуть власне визначення – «вироби із вмістом промислово обробленого тютюну, які [...] використовуються для генерування аерозолю шляхом нагрівання тютюну [...] до температури, за якої не відбувається процесу горіння (згорання) виробу та виділення тютюнового диму». Рідини для електронних сигарет з 1 січня 2021 року стануть підакцизним товаром, але старі запаси без марок ще півроку можна буде продавати без штрафів.

Податок на прибуток підприємств. Мінфін хоче обмежити перенесення минулих збитків п'ятьма роками. Також бюджетні установи як неприбуткові організації повинні будуть звітувати про використання доходів тільки у разі виявлення порушення вимог Податкового кодексу. В той же час держава вимагатиме від компаній з управління активами фінансову звітність та декларації з податку на прибуток корпоративних та пайових інвестиційних фондів, які не мають статусу юрособи і знаходяться під їх управлінням.

Серед іншого Мінфін пропонує:

  • продовжити термін списання заборгованості з ЄСВ для так званих «сплячих ФОПів» (які не здійснюють підприємницьку діяльність) на два місяці;
  • відмінити НДС для фермерів у випадку форс-мажору, який знищив урожай чи поголів'я;
  • не оподатковувати гранти від Фонду розвитку підприємництва і Фонду розвитку інновацій;
  • ввести «тверду» дату виплати державних дивідендів – не пізніше 1 липня;
  • та інші нішові зміни.

Зміни в Бюджетний кодекс (законопроект №4100) в основному пов'язані з адміністративно-територіального устрою України – створенням громад та об'єднанням районів. Наприклад, стаття про склад доходів місцевих бюджетів розділена на дві частини. Основні дохідні джерела та видаткові повноваження переходять на рівень громад, тому доходи загального фонду районних бюджетів виписали в окремій статті.

Фото: facebook/Чернівецька обласна державна адміністрація

Також ці поправки дозволяють фінансувати касові розриви загального фонду державного бюджету за рахунок тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку. Ця практика не нова. У 2019 році через невиконання плану надходжень для фінансування витрат держбюджету вже довелося залучати кошти ЄКС, що не прописано в законодавстві. Рахункова палата пізніше рекомендувала унормувати таку можливість.

На рівні кодексу уряд також пропонує закріпити портфельні гарантії – інструмент державної підтримки малого і середнього бізнесу, який фактично є забезпеченням за кредитом. Держава пропонуватиме банками розділити ризики та зобов'язується повернути банку до 80% від кредиту, якщо позичальник не зможе розрахуватися.

Також Кабмін пропонує прописати в кодексі право Міністерства фінансів здійснювати операції з ВВП-варрантами, які Україна випустила в 2015 році в рамках реструктуризації державного боргу. Виплати по них залежать від темпів ВВП і почнуться вже в 2021 році. Поки що кредитори отримають $40 млн за підсумками скромного росту ВВП у 2019 році на 3,2%. Але враховуючи, що в майбутньому темпи росту ВВП можуть бути вищими (і набагато), потенційні виплати за варрантами можуть бути набагато більші. Якщо наступного року економіка відновиться на 4,6%, як планує уряд, то в 2023 році кредиторам довелося би заплатити $600 млн. В цілому, як порахувало Міністерство фінансів, «при помірному зростанні ВВП» виплати за цими цінними паперами можуть сягнути $22 млрд. Тому уже в цьому році Мінфін почав викуповувати варранти з ринку. Пропоновані зміни дозволять продовжити цю практику, для цього можна буде навіть перевищувати прописаний в бюджеті борговий ліміт.

Андрій ВодянийАндрій Водяний, Редактор відділу "Економіка"
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram