Ярославе Ярославовичу, як ви бачите перспективи геологічної галузі? Яке місце НАК «Надра України» у цих перспективах?
На сьогоднішній день геологи-розвідники створили достатню базу природних копалин, яка забезпечує роботу промислового та нафтогазовидобувного комплексу. Геологічні перспективи на сьогодні знаходяться в ресурсній базі, яка складає 4,7 трл. м3 газу , 706 млн. т нафти та науковообгрунтованих ресурсів газу — 32 трл. м3 (газ нетрадиційних покладів).
Але ці значні цифри повинні не заспокоювати, а навпаки мотивувати на величезні за обсягом геологорозвідувальні роботи.
Наше бачення перспектив таке: у державі треба змінювати підхід до фінансування у геологічній галузі. Передусім тому, що на сьогодні вже практично вичерпаний ресурс, який був вивчений, прирощений у минулі роки. За ці кошти, на які фінансується сьогодні галузь, неможливо дати вагомий приріст матеріально-сировинної бази, зокрема нафти й газу, на чому ми найбільше спеціалізуємося. Тому розвиток зазначених напрямків та проведення масштабних робіт можливий у разі залучення іноземних і вітчизняних інвесторів та державного фінансування.
Без відновлення геологічної галузі та її підприємств я не бачу розвитку нафтогазовидобувного комплексу взагалі.
На сьогодні підприємства НАК «Надра України» активно співпрацюють з приватними підприємствами. Зокрема, лише ДП «УКРНАУКАГЕОЦЕНТР» співпрацює з близько 70 приватними підприємствами. Серед яких — «Смарт Енерджі», група компаній «Гео Альянс», ДТЕК «Нафтогаз», СП ПГНК, ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» та інші. Для них виконуються значні обсяги робіт: супровід буріння свердловин, дослідження свердловин, лабораторні дослідження керну, пластових флюїдів, моніторинг навколишнього середовища; на високому науковому рівні визначаються напрямки геологорозвідувальних робіт та обґрунтування перспективних ділянок для геологічного вивчення надр із складанням бізнес-проектів, геологічних та технічних проектів на буріння свердловин.
І це є тим вкладом компанії, який спрямований на збільшенню видобутку нафти і газу та виконання «Програми 20/20».
Як ви вважаєте, чи варто сподіватись на збільшення замовлень на геологорозвідку від приватних інвесторів, які мають намір видобувати енергоресурси в Україні?
Останнім часом значно скоротилася кількість інвесторів, що бажали б вкладати кошти у видобуток енергоресурсів в Україні. І для цього існує ряд об’єктивних причин: це і воєнні дії на Сході - основному нафтогазовидобувному регіоні України, і відсутність законодавчих та економічних гарантій для вкладення коштів, і політична нестабільність.
Зрозуміло, що без радикальних змін збільшити видобуток нафти і газу не можливо. Тому галузь в даний час знаходиться у стадії реформування: проводиться удосконалення нормативної бази, спрощено систему надання спеціальних дозволів. Розроблена система проведення електронних аукціонів з продажу спецдозволів через систему Прозоро.продажі. Зменшено рентну плату за користування надрами. Зменшено ставки рентної плати для нових свердловин.
Також привабити потенційних інвесторів може наявність якісно підготовлених перспективних геологічних об’єктів геофізичними, буровими та тематично-аналітичними роботами.
Зважаючи на сучасні умови та стан надр (виснаженість та високу розвіданність), найбільшим інвестором для проведення масштабних геологорозвідувальних робіт із виявлення перспективних об’єктів є держава та вітчизняний інвестор.
Тому розвиток енергетичного комплексу, незважаючи на очікування інвесторів, не можливий без державного фінансування геологічної галузі.
У яких інвестиційних проектах НАК «Надра України» безпосередньо бере участь?
У нас кілька інвестпроектів, в яких ми беремо участь та в які могли б інвестувати. Проте не всі вони дали очікувані результати.
Наприклад «Надра України» прийняла рішення про зміну взаємин з ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ із часткою в статутному капіталі 33%. Наразі ми бачимо більші можливості для «Надра України» в концентрації уваги на власних ліцензійних ділянках та проектах. Це можливість для отримання доходу, що для компанії із державним акціонерним капіталом є критичним. Наше бачення перспектив базується на висновках аудиторів, які ми не можемо ігнорувати. Активи групи ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ мають великий потенціал, проте вимагають великих капіталовкладень. Тому участь в ІЮП на даний момент не раціональна для НАК «Надра України». При цьому, ми не виключаємо питання участі в інших нових проектах.
Інвестиційна діяльність Національної акціонерної компанії «Надра України» та її дочірніх підприємств реалізується також на засадах Угод про розподіл продукції з найбільшими іноземними інвесторами по проектах, які мають бути довготривалими та бюджети яких складають сотні мільйонів гривень. Мова йде про ТОВ «Надра Юзівська» та ТОВ «Надра Олеська».
А яка наразі ситуація з цими проектами, про які ви згадали?
Щодо Юзівської угоди про розподіл продукції, то наразі НАК «Надра України» очікує оприлюднення рішення Кабінету Міністрів України щодо надання згоди на відступлення частки участі в проекті новому інвестору, який допоможе його реалізовувати.
Нагадаю, що після виходу компанії Шелл з Юзівської угоди про розподіл продукції (УРП) ТОВ «Надра Юзівська» оголосило конкурс на залучення нового інвестора-оператора для реалізації проекту. За результатами відкритого конкурсу до Юзівської угоди в якості оператора увійде нідерландська компанія Юзгаз Бі.Ві., яка запропонувала найкращу інвестиційну програму пошукових робіт.
Технічним оператором Юзівської угоди, який відповідатиме за організацію виконання робіт з пошуку і видобутку газу і нафти, буде словацька NAFTA — дочірня компанія 100-відсоткового власника Юзгаз Бі.Ві. центрально-європейського енергетичного холдингу ЕРН.
NAFTA вже більше 100 років видобуває газ в Європі, Азії та на Близькому сході, застосовує сучасні технології та дотримується екологічних стандартів. Компанією енергетичного холдингу ЕРН (EP Power Europe a.s., загальна вартість активів 3,9 млрд євро) було надано гарантію Уряду щодо повного і своєчасного виконання програми робіт за Юзівською угодою.
Після укладення Юзівської Угоди вже найближчим часом NAFTA планує якнайшвидше розпочати роботи з метою видобутку газу вже наступного року. Паралельно із зазначеною програмою «раннього видобутку» буде проводитися комплексне геологічне вивчення Юзівської ділянки.
Щодо Олеської угоди про розподіл продукції, то зазначу, що на сьогоднішній день ми разом з ТОВ «Надра Олеська» активно працюємо над залученням нового інвестора для подальшої реалізації проекту після виходу з нього компанії Шеврон в односторонньому порядку. При цьому зауважу, що є потенційні інвестори, які проявляють інтерес до Олеської площі.
Також НАК «Надра України» працює і над залученням інвестицій для реалізації проекту з розвідки та видобутку вуглеводнів в межах Ортиницької площі на Львівщині. Наразі ми вже ведемо переговори з потенційними інвесторами, які зацікавлені спільно з нами реалізовувати робочу програму на цій ділянці надр.