ГлавнаяЭкономикаДержава

Пристрасті української економіки

Україна платить жорстку економічну ціну за патологічні мрії російського президента Володимира Путіна відновити СРСР через захоплення українських територій, Донбасу і Криму. Колишні очільники України також винні у тому, що наша країна переживає складні часи. Але минуло більше року з того часу, як Віктор Янукович втік до Росії, і більше 100 днів з дати формування нового коаліційного уряду. За цей час уряд мав усі шанси усвідомити складність економічного становища країни.

Минулого року українська економіка впала майже на 7% - на 6,7% за оцінками Національного банку та на 6,9% за оцінками Міжнародного валютного фонду. Цього року очікується падіння на 5.5%, хоча прем'єр-міністр Арсеній Яценюк сподівається, що вже у 2016-му економіка повернеться до зростання.

Фото: Макс Требухов

МВФ 11 березня затвердив чотирирічну програму розміром 17,5 мільярдів доларів для макроекономічної стабілізації в Україні. Насамперед гроші будуть витрачені на обслуговування боргу та оплату російського газу. Перший транш у 5 мільярдів доларів вже надійшов на рахунки України: половина - Нацбанку, інша половина - Міністерству фінансів.

Лише цього року Україна має виплатити 11 мільярдів доларів за міжнародними зобов'язаннями, в той час як до 2019-го, коли закінчиться програма МВФ, лише за євробондами доведеться виплатити майже 9,5 мільярда доларів, не враховуючи борг у 3 мільярди доларів перед Росією, що викупила євробонди на цю суму в 2013 році під час фінансової кризи режиму Віктора Януковича.

Борг перед Росією може бути визнаний "одіозним", оскільки залучався корумпованим урядом і був політичним інструментом. Якщо буде рішення Британської судової системи, під юрисдикцію якої віддано випуск євробондів 2013-го року, цей борг можна буде не сплачувати. Більше про можливість не сплачувати гроші Росії можна почитати у статті Анни Гельперн (Anna Gelpern) для Інституту міжнародної економіки ім. Петерсона (стаття англійською у pdf, коротка версія - онлайн за цим посиланням). Але станом на сьогодні Україна не подала судовий позов щодо цієї справи, а міністр фінансів Наталія Яресько висловлювала готовність обслуговувати весь зовнішній борг України, незалежно від того, яка країна його утримує.

Мінфін припускає можливість реструктуризації боргу на суму до 15 мільярдів доларів, щоб полегшити календар виплат. Загальна суму державного боргу сягає майже 70 мільярдів доларів. Враховуючи, що ВВП у 2015 році очікується на рівні 1,75 трильйона гривень, співвідношення держборгу до ВВП, за нинішнім курсом гривні до долара, сягає 86%. У Греції, через борги якої довго боліла голова у єврозони, цей показник складає 175%, але у міжнародних кредиторів набагато більше мотивації надавати фінансову допомогу Греції, бо вона є частиною Європейського Союзу.

В той же час, великі проблеми є в українського банківського сектору. Девальвація гривні, інфляція та відплив депозитів напружують систему. НБУ був змушений підвищити ключову ставку з 19.5% до 30%. "Дельта", банк Миколи Лагуна та Cargill, що є четвертим найбільшим у країні, був визнаний неплатоспроможним. Це прямий результат агресивної купівлі банком проблемних боргових портфелів, починаючи за 2009-го року.

Протестуючі вкладники під НБУ
Фото: EPA/UPG
Протестуючі вкладники під НБУ

Продовжується активна критика голови НБУ Валерії Гонтаревої у ЗМІ, у Раді та навіть в Уряді. Заявивши про необхідність очищення банківського сектору від фіктивних банків та про відсутність фундаментальних причин для девальвації гривні, Гонтарева заробила собі чимало опонентів, часом доволі агресивних. Депутат парламенту Олег Ляшко емоційно обсипав її фальшивими доларовими купюрами під час виступу з трибуни Верховної Ради. Телевізійні програми наповнені експертами, що не жаліють гострих слів для критики голови НБУ.

Верховна Рада прийняла резонансний законопроект про особисту фінансову відповідальність акціонерів банків за неплатоспроможність їхніх інституцій. Багато критики чується і на адресу податкової реформи, що наче б то мала спростити процес сплати податків. Бізнеси продовжують жалітися на ставку податку на прибуток підприємств у 18%, в той час як у сусідній Польщі ця ставка складає 19%, що не заважає економіці зростати більш ніж на 3% на рік.

Міністр економіки Айварас Абромавічус поки що запам'ятався лише довгими промовами про необхідність реформ та дерегуляції бізнесового середовища, а також наміром звільнити половину працівників міністерства цього року. Схоже, функція загального нагляду над економічним розвитком цілковито відходить до НБУ, в той час як Міністерство економіки залишається апаратом видачі дозволів та ліцензій.

Досягнення міністра фінансів Наталії Яресько суттєвіші. Вона змогла домовитися з урядом США про гарантування українського боргу на суму 2 мільярди доларів, що є прямим результатом її гарного розуміння фінансової філософії США. Яресько знала, що потрібно сказати її американському колезі Джейкобу Лью, щоб отримати ці гарантії.

Фото: EPA/UPG

Під тиском можливості звільнення працює міністр енергетики Володимир Демчишин. Собі в актив він може записати досягнення домовленості з Китаєм про позику в 3,6 мільярда доларів для проектів в енергетичному секторі, але відсутність довгострокової стратегії щодо виходу з вугільної кризи грає не на його користь.

Україна сьогодні постійно присутня в заголовках світових медіа. Війна цікавить усіх. Але на цьому теж потрібно вигравати дивіденди, доносячи українське бачення політичних реалій у регіоні. Навіть прем'єр-міністр Швеції Стефан Левен під час візиту до Києва у березні сказав, що Україні слід думати про вступ до Євросоюзу. А це зовсім інші стандарти життя та інші реалії.

Іван ВерстюкІван Верстюк, журналіст
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram