Ця майже неймовірна історія розпочалась з банальної «години запитань до уряду» у Верховній Раді. 22 березня, слухаючи міністра соціальної політики України, депутат Андрій Павловський заявляє, що на кордоні стоїть 519 гуманітарних вантажів, нерозмитнених з початку року. Наталія Юріївна Королевська підвищила тон і знервовано відповіла, що кабріолети і кішчачий корм корм не пройдуть контрабандою через кордон:
«Шановні народні депутати, якщо вас хвилює питання, коли буде ауді кабріолєт червоного цвєта доставлений до ветерана 85-ти річного, то він не буде доставлений. Якщо вас турбує питання оті автівки, які ви виставили на кордоні для того, щоб вони потрапили сьогодні на тінєвой ринок країни, то вони не потраплять…Кантрабанда в Україну через гуманітарку нє прідєт, ясна!»
Поки пів-України сміялося над «кішчачими магазинами», мер Сум Геннадій Мінаєв зробив перший крок у всенародному розслідуванні розмитнення «кабріолєта червоного цвєта». У Фейсбуці мер навіть створив демотивар і вказав, що червоний не лише кабріолет, а і його ймовірний отримувач – інвалід, комуніст, голова районної ветеранської організації.
Тимчасом на публікації в пресі реагують місцеві сумські комуністи – вони заявляють, що голова районної організації ветеранів війни та праці – насправді є ліквідатором-чорнобильцем, а комуністом не був ніколи. Його звуть Гончаров Станіслав Анатолійович, 76 років, мешканець райцентру Середина-Буда, Сумської області, на самому кордоні з Росією. І як з’ясувалося, отримує авто, як гуманітарну допомогу.
Тут слід детальніше роз’яснити правила ввезення «гуманітарки» в Україну. У жовтні 2012 року були внесені зміни до законів, які це регулюють. А саме: Мінсоцполітики було визначене як спеціальний уповноважений орган з питань гуманітарної допомоги, однак приймає рішення не одноосібно, а з сімома центральними органами виконавчої влади (ст. 4 Закону України «Про гуманітарну допомогу») :
- Міністерство економічного розвитку і торгівлі України;
- Міністерство фінансів України;
- Міністерство охорони здоров’я України;
- Національний банк України;
- Міністерство доходів і зборів України;
- Міністерство оборони України;
- Міністерство внутрішніх справ України
На сьогодні запроваджено три режими проходження вантажів, які умовно поділяються на «зелений», «жовтий», «червоний» коридори.
- По «зеленому» коридору йде вантаж, який не викликає зауважень у інших міністерств. Він проходить з мінімальними формальностями у максимально оперативному режимі. У першу чергу – це вантажі призначені для державних установ, які займаються соціальним обслуговуванням вразливих категорій громадян, для лікарень, дитячих будинків, тощо. Оформлення таких вантажів займає не більше десяти днів.
- По «жовтому» коридору йдуть вантажі, які викликають певні сумніви. Наприклад, відсутній перелік кінцевих отримувачів допомоги, або документи не оформлені належним чином. По таких вантажах ситуацію детально вивчають МВС та Міндоходів і дають свої висновки.
- «Червоний» коридо для вантажів . які не містять ознак гуманітарної допомоги або призначені для отримувачів, які раніше мали проблеми з законом.
Як «гуманітарку» в Україну часто стараються завезти і дорогі автомобілі. Зараз на остаточне рішення Мінсоцполітики очікують 24 автівки марки Фольксваген, 11 – Мерседес, 6 –Ауді, 1- Лексус. Через регіональні відділи праці та соцзахисту дійсно може йти адресна допомога бідним інвалідам, проте заявку подає конкретна людина. В головному управлінні праці та соціального захисту населення Сумської облдержадміністрації заступник начальника Валентина Пікіна роз’яснила особливості застосування закону:
«Закон України про гуманітарну допомогу визначає два параметри – автомобіль має бути не старшим восьми років і об’ємом двигуна не більше 1800 кубічних сантиметрів».
За її словами пенсіонер-інвалід Станіслав Гончаров і справді з 2010 року чекав у місцевому управлінні соцзахисту на автомобіль:
«Станіслав Гончаров з 21 листопада 2010 року перебуває на черзі. У нього в документах є посвідчення, що він є інвалід першої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи. Є у нього довідка про те, що він придатен до керування, тобто є пакет документів».
Автомобіль прийшов як гуманітарна допомога з Німеччини. Однак, ним є не червоний кабріолет, як озвучила Наталія Королевська, а Ауді А5, coupe, чорного кольору, 2009 року виробництва. Його оцінили у 180 тисяч гривень, але інвалід не повинен платити, бо машина є подарунком.
З’ясувалося, що красуня від німецького автопрому зі шкіряним салоном заїхала до Сум взимку і є дарчою українському пенсіонеру від жителя Потсдаму – Володимира Панасюка. В соціальній мережі однокласники він вказує, що закінчував школу в Києві. Свій благородний вчинок дарування недешевої машини навіть за мірками Німеччини, виходець з України не зміг пояснити:
- Вы действительно дарили Станиславу Анатолиевичу Гончарову машину Ауди А5 2009 года?
- Я не в курсе.
- То есть вы не дарили этот автомобиль господину Гончарову?
- Сейчас я ничего не могу сказать.
- А вы знаете Станислава Анатолиевича Гончарова?
- Знаю.
- То есть вы его знаете, но вы ничего не дарили и вы считаете, что ваше имя здесь всплыло непонятным образом?
- Я вообще не хочу с вами разговаривать.
А от на Сумській митниці від машини відхрестилися. Прес-секретар відомства Олена Охотник взагалі заперечила перебування Ауді на території митниці, хоча вона вже другий місяць знаходиться там в опломбованому боксі:
«Ні, у нас цього авто немає. Вона не затримувалась Сумською митницею, в вас невірна інформація. Я вам ще раз повторюю, в нас немає цього автомобіля, у вас невірна інформація».
До речі, митниця підпорядкована міністерству доходів та зборів, і як ми вже зауважували є одним із семи органів виконавчої влади, що погоджує з мінсоцполітики рішення щодо визнання вантажів гуманітарними.
Отримувача дорогої Ауді А5 coupe в п’ятитисячному містечку Середина-Буда вдома не застали. Він проживає в квартирі в невеличкому двоповерховому будиночку на вулиці Гастелло, 5 разом з дружиною. Дружина чорнобильця так і не змогла чітко відповісти на запитання, що робитиме з таким недешевим автомобілем:
- А Станислав Анатолиевич будет на ней ездить?
- Ну откуда я знаю, а какая вам разница будет ли он на ней ездить или поставит и будет смотреть на нее. Ну какая разница.
- А зачем ему тогда машину дарили?
- Ну может смотреть будет на неё.
- И куда он будет ездить на ней?
- Ну, в туалет.
У самій схемі отримання гуманітарного авто немає нічого протизаконного. Однак, до кінця неможливо з’ясувати, чи справді дорогим автомобілем користуватиметься інвалід-чорнобилець чи якийсь місцевий багатій, який просто не хоче сплачувати митних зборів до бюджету України.
Схожу Ауді А5 coupe до тієї, на яку очікує Станіслав Гончаров, нам пообіцяли привезти з Німеччину з усіма документами «під ключ» за 47 тисяч доларів. Як бачимо, різниця між розмитненим і «гуманітарним» авто інваліда-чорнобильця суттєва – 350 тисяч гривень проти 180. Однак, такі сумнівні «гуманітарні» Ауді і далі пробуватимуть завезти, поки в Україні автомобіль коштуватиме в два, а то й три рази дорожче, ніж в країнах Європейського Союзу, незважаючи на те, що рівень доходів і життя там набагато вищий, ніж в пересічного українця.