ГлавнаяЭкономикаБізнес
Спецтема

Бахматюк: "В Європі немає аграрного сектору". Ч.2

"Кукурудзяний король" Олег Бахматюк розповів журналістам про свій бізнес. Першу частину його розповіді ми оприлюднили на минулому тижні. Читайте другу частину: про вихід компанії UkrLandFarming на нові ринки, банкрутство підприємства Бахматюка у США та відносини з українською владою.

Фото: Макс Левин

- Чи цікавить вас покупка землі в інших країнах?

- Не цікавить однозначно. Коли об’єднався UkrLandFarming, він склався з п’яти різних компаній, шоста – "Авангард"... Цей елемент росту є надзвичайно важким. Це треба пережити, і ризик був доволі високий, адже це різні ментальності, різні люди, різні економічні підходи, різні команди... Я сам по спеціальності не агроном, а фізик. Моє завдання організувати модель управління, структуризацію, зовнішні ринки і стимуляцію мотиваційних напрямків в людей. Вважаю, це вдалося. Сьогодні UkrLandFarming - це 600 населених пунктів, 22 регіони України, 30 тис. людей, які працюють в піковий період, 22 тис. – в стабільний період, 197 тис. договорів. У нас тільки 386 юристів працює, які постійно підтримують цей процес.

- Нащо вам Китай? Може, простіше було б вийти на ринки ЄС?

- Я вас розчарую: в Європі немає аграрного сектору. У Франції майже 88% дотацій, якщо щось виросте. Чому для України закриті ринки Європи? Тому що, фактично, дотація там доходить до 80-90%. Для них це просто вирішення питання безробіття. Плюс це не єдиний ринок, а 27 юрисдикцій, 27 регуляцій, 27 бачень...

- Що сталося з вашим заводом з переробки курятини у США?

- Це мій головний біль. Не треба було прислухатися до американських радників. Треба визнати, це не зовсім вдала інвестиція. Компанія заплатила 25 млн доларів США [за цей актив у 2011 році]. По підрахунках аналітиків, через 8 місяців мав ринок відновитися. Але він від досі не відновився. Весь цей час ми фінансували актив і витратили в цілому 55 млн доларів США. Ми не маємо боргів, але стали там в центрі репутаційного скандалу... Поставили завод на продаж. За скільки продамо – за стільки продамо. Ми підемо з того ринку, зафіксуємо збитки.

- Але ж місцеві фермери вимагають від вас повернути гроші через суд.

- Ми оголосили банкрутство, щоб закрити повністю цей процес. США – це країна юристів. Там, якщо ти виграєш один процес, почнеться другий. Ми не хочемо у цьому брати участь. Банкрутство - це вирішення питань...

Акціонер - як сильна сторона компанії, так і її слабка сторона. Ми купили компанію "Райс" (зараз це частина UkrLandFarming, - LB.ua), в той самий час купили банк VAB. Перша інвестиція була вдалою, друга - не дуже. Ми цей банк стабілізували, поборолися з неплатниками. Думаю, що 1,3 млрд гривень заборгованості повернули різними методами... Планували зробити з нього аграрний банк у 2010 році. А вийшло, що це чисті збитки. Тобто я як акціонер, приймаю і правильні рішення, і помилкові.

Фото: Макс Левин

Але стратегічно ми розвиваємося суперправильно. Коли я півтора роки тому їхав у Китай, мені поважні люди казали, що на цей ринок неможливо пробитися. Тоді нас питали у Китаї: "Україна? Це де? Це частина Росії?". А зараз у Китаї про Україну значно більше знають. На з'їзді Компартії Китаю (а це дуже важливо) про Україну казали, що це пріоритетна країна. Ще у цьому переліку Аргентина, Бразилія, Штати. Це сигнал китайської влади всім фінансовим установам, в тому числі, і приватному сектору. (...)

- Які ваші прогнози по цукру та м'яса?

- Прогнози не найкращі. Ми зараз маємо два варіанти: перше – це 50% зниження виробництва, бо профіцит. Другий варіант – це 100% зниження виробництва.

Зараз в нас два цукрових заводи працюють - немає сенсу. У минулому році виробили 230 тис. тонн, це друге місце після "Астарти". Ринок сьогодні надзвичайно профіцитний, регульований зовнішніми квотами. Тому ми навряд чи можемо конкурувати з тростинним цукром на зовнішніх ринках... Ринок просто валиться... Мені здається, що рівень виробництва цукру буде на рівні 1,6 – 1,7 млн тонн, щоб збалансувати той залишок, який є на сьогодні. ... Але цукрові заводи ми продавати не будемо.

Що стосується ринку м’яса, то ми були найбільшим експортером яловичини у Росію останні п'ять років. Але за рахунок постійних перевірок та закриття нашіх заводів, ми повністю пішли з російського ринку. Бо нам трошки важко відкривати ці дозволу і через місяць по чиїйсь заяві воно знов закривається. По-перше, це дуже накладно з різних причин. По-друге, той ринок не на стільки маржинальний, щоб за нього так аж боротися. А по-третє, ми постійно в цьому цетноті, і ми зорієнтувалися на внутрішньому ринку. Однозначно, це спонукало закрити низку підприємств. Займаємо 16,2% українського ринку яловичини на сьогодні.

Якщо буде проект на зовнішні ринки, то треба йти на Європу, де на 40% дорожче яловичина. А це потребує величезних "капексних" вливань (капіталовкладень, - LB.ua) у перші три роки. Технічний момент виробництва від закупки племінної худоби до отримання перших коштів – десь близько 1340 днів. Тобто такий "капекс" не може собі дозволити навіть суперкрута компанія, це мусить бути якась підтримка: чи державна, чи пільгова.

Фото: Макс Левин

У нас є розрахунки по проекту на 20-30 тис. голів, це ми говоримо про 2-3 млрд грн, які треба вийняти з бізнесу на 8-9 місяців. Фактично три роки ти тільки платиш відсотки, і лише після цього виходиш на ринок.

Набагато ефективніше будувати елеватор, порт, йти в технології, купляти машинний парк. Тому що це віддача в 1,5-3 роки. (...)

Я вам скажу відверто, що я будую. Я будую глобального гравця, ресурсну компанію, Food Index Company. Два основних інгредієнта – це протеїн (яйце) і кукурудза. Це два основних драйвери, котрі будуть забезпечувати ріст економічних величин компанії і попит на зовнішніх ринках. Ми рухаємося на Близький Схід, у Північну Африку і на ринки Азії, де Китай є домінуючим гравцем. (...)

Вважаю, що кошти бюджету треба поділити на дві частини. Перше: стимуляція банківських відсотків, що дає нам мультиплікатор. Це і стимуляція економіки, і зменшення рівня корупції, бо банки беруть ризик на себе і все перевіряють. Друге: гроші треба направити на стимуляцію тваринництва. Умовно, якщо додавати 1 млн худоби на рік, то 5 млн худоби за наступні 5 років дали б це мінімум 1,5 млн робочих місць. З 30% населення, яке живе у сільській місцевості, тільки 25% працюють. Інші живуть від доходу від оренди землі та соціальних дотацій.

- Які у вас відносини з владою? Часто перевіряють? Повертають ПДВ?

- Як ви думаєте? 600 населених пунктів, 360 юридичних осіб, 390 юристів. З владою ми працюємо постійно. ПДВ по-трохи повертають.

Заборгованість є, але невелика. Насправді ми не такий великий експортер. По зерну немає ПДВ, по яйцю було 120 млн доларів США експорту у минулому році. Ми експортуємо зараз трохи більше, але це не та цифра, яка є для нас критичною. Але ми за кожну копійку боремось. (...)

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram