Украинский комитет Международого совета музеев (ІСОМ) опубликовал обращение к Президенту, главе парламента и премьер-министру относительно урезания расходов госбюджета на культуру.
Обращение обнародовали на странице Комитета в фейсбуке.
В нем, в частности, в нем призывают оставить финансирование для защищенных статей – охраны культурных учреждений и объектов культурного наследия, а также для плановых трат на реставрацию памятников культурного наследия.
Музейщики отмечают, что процесс сохранения культурного и природного наследия должен быть защищенным и непрерывным. "Урон нельзя компенсировать – его можно только предупредить", – говорится в письме.
Текст обращения (укр.):
Шановний пане Президенте,Шановний пане Голово, Шановний пане Прем’єр-Міністре,
Український комітет Міжнародної ради музеїв (ІСОМ) від імені музейної спільноти України звертає Вашу увагу на вкрай небезпечну ситуацію для національної спадщини нашого народу, яка опинилася перед реальною загрозою масштабних невідновлювальних втрат.
Тисячі фахівців з музеїв і заповідників, які за покликанням збирають, зберігають, вивчають та популяризують національну культурну та природну спадщину, чудово знають, що таке самовіддано працювати заради суспільних інтересів.
Музейники повністю розуміють, що сьогодні найголовніший пріоритет для України – зберегти життя і здоров’я громадян. Тому найбільшу увагу і підтримку з боку держави мають отримати українські лікарі і медичні заклади, які рятують людей, а структура видатків Державного бюджету України повинна бути відповідним чином відкоригована.
Разом з тим, оскільки процес підготовки до коригування видатків є вкрай непрозорим і непередбачуваним, просимо звернути увагу на такі обставини.
Крім піклування про громадян, українська держава має важливий обов’язок щодо збереження культурної та природної спадщини. Цей обов’язок – перед усіма поколіннями українців. Сучасними, минулими і прийдешніми.
Навіть під час найбільш руйнівних війн чи природного лиха народи прагнули зберегти своє національне надбання, адже це дає можливість відродитися за будь-яких обставин. Рятуючи музейні зібрання, архіви, цивільні чи сакральні споруди, представники різних націй ризикували життям і демонстрували справжню велич духу. В історії України таких прикладів безліч.
Процес збереження культурної та природної спадщини має бути захищеним і безперервним. Зокрема, культурне надбання є дуже вразливим для недружніх впливів, а шкоду не можна компенсувати – можна тільки попередити.
Зараз музеї та заповідники не приймають відвідувачів і не в змозі заробляти бодай якісь кошти. Так само є дуже обмеженими можливості залучення меценатів, які багато ресурсів вкладають у підтримку медиків. Тому відповідальність за захист музейних зібрань і нерухомих пам’яток наразі повністю лягає на органи державної влади і місцевого самоврядування.
Водночас анонсовані зміни до Державного бюджету призведуть не тільки до скорочення видатків на культуру та інші сфери загалом, але й до зменшення надходжень місцевих бюджетів.
Внаслідок цього під загрозою може опинитися фінансування захищених статей видатків, зокрема, охорони музеїв і пам’яток, або комунальних платежів – адже охорона та комунальна інфраструктура мають для музеїв ключове значення, і “звичайне” вимкнення електрики, наприклад, може означати зупинку роботи сигналізації. Це нестиме пряму фізичну загрозу як пам’яткам, так і людям, які їх обслуговують.
Це стосується і невідкладних протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт, адже їх зупинка яких може призвести не лише до втрати досягнутих результатів, а й навіть до знищення унікальних об’єктів.
Зважаючи на це, просимо вас, як керівників української держави, що несуть найвищу відповідальність за збереження культурної спадщини України, вжити заходів для:
1) Гарантованого фінансування у повному обсязі захищених статей видатків, зокрема, на забезпечення охорони музейних закладів і об’єктів культурної спадщини, належну підтримку інфраструктури життєзабезпечення;
2) Збереження планових витрат на невідкладні протиаварійні та ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятках культурної спадщини, недопущення скорочення цих видатків адміністративним шляхом без врахування позиції експертів.
Ще раз хочемо підкреслити, що музейні фахівці повністю розуміють складність ситуації, в якій опинилася Україна. Тому переглядають плани своєї роботи, змушені переформовувати або відмовлятися від проектів, які готувалися роками, передивлятися програми розвитку. Установи переводять працівників на дистанційну роботу та вживають усіх доступних заходів для протидії поширенню COVID-19. Але захист спадщини переглянути чи відкласти не можна.
Зі свого боку музейна спільнота повністю відкрита до діалогу і готова спільно з представниками органів влади працювати над пошуком оптимальної моделі проходження цієї кризи.
ІКОМ України