До чого тут історія 2010 року, нехай і унікальна у своєму роді в українському судочинстві до подій 2017 спросити Ви? Відповідаю. Абсолютно випадково(ха-ха :) мені стало відомо, що Національне Антикорупційне Бюро України зацікавилося судовою і не тільки діяльністю пана Євгена в Одесі і в Києві та розпочало досудове слідство у кримінальному провадженні № 52016000000000478 від 09.12.2016 за ч. 2 ст. 368-2 КК України стосовно незаконного збагачення Є.Аблова та його дружини. В м. Одесі та м. Києві за місцями роботи судді детективами НАБУ було проведено виїмкі документів.
Існують обґрунтовані підстави вважати, що детективами досліджуються і матеріальні майнові результати від судочинства пана Євгена в Одеській області, бо для детективів всі обставини доступні у відкритому доступі у трилогії на сайті ОРД: «Жека 20 відсотків» (хто Жека здогадайтесь самі) з добре викладеним фактажем і посиланням на конкретні документи. Цікавим є також, за матеріалами публікації, наявність у особи Аблов Євгеній Валерійович, 10 березня 1972 року народження двох різних ІПН: 835700019 та 2636714275 і використання їх з метою ухилянні від декларування майна (нерухомості, авто, тощо). Також зазначається про близькість Аблова, та його начальника — голови суду Вовка до “підрахуя” Сергія Ківалова(був офіційним помічником на платних засадах). Враховуючи те, що цієї публікації 5 років та її не прибрали скоріш за все пан Євген не подавав з цього питання позов про захист ділової репутації – певно з усім цим згоден.
Крім всього цього пан Євген звертався до свого ж Окружного адмінсуду м. Києва, де він є заступником голови у 2014 році з позовною заявою до Міністерства оборони України з метою змусити військовий комісаріат взяти на військовий облік, як добровольця суддю Аблова з підписанням безкоштовного контракту(яка душевна відданість державі)! Отримання посвідчення учасника бойових дій для такої небідної людини певно мало на меті підняти кар’єрні перспективи та авторитет у суддівському середовищі.
Після передачі справи до іншого суду – Київського окружного – судом лише частково було задоволені позовні вимоги, бо суддя звернувся до військового комісаріату із заявою вже після завершення мобілізації, отже змусити військомат відправити Аблова в зону проведення АТО цього разу не вдалося. Проте невідомо чи вдалося йому під час наступних хвиль мобілізації отримати таке бажане посвідчення учасника бойових дій.
Після прийняття Верховною Радою України рішень 29.09.2016 щодо звільнення двох десятків суддів переважно у Києві за порушення присяги судді через незаконні рішення по справам Майдану до судді Аблова стали розподілятися справи щодо його меньш фартових колег, які оскаржують рішення щодо їх звільнення. Так у Аблова знаходиться справа судді Святошинського районного суду м. Києва Чалої А.П — справа 826/17222/16 , судді Дніпровського районного суду міста Києва Марцинкевіча В.А. - справа 826/17267/16, судді Солом'янського районного суду міста Києва Калініченко О.Б.- справа 826/17802/16 та інших.
А тепер про те чому саме на цього суддю я звернув свою скромну увагу. Саме суддя Євген Аблов наразі розглядає справу щодо оскарження результатів конкурсу на посаду голови Одеської ОДА, а також Харківської та Житомирської. У цих справах суддя вже неправомірно та необґрунтовано відмовив у витребуванні з Комісії з питань вищого корпусу державної служби особистих справ кандидатів, які підтверджують незаконні відмови у доступі до конкурсу одних кандидатів та незаконний доступ інших кандидатів, технічної документації щодо програмного забезпечення, яке дозволяє складати тестування на знання законодавства деяким кандидатам зі швидкістю 9 секунд на 1 запитання, всіляко затягує розгляд справи і таке інше. Зазначене на мою суб’єктивну думку свідчить про те, що суддя навіть не планує ретельно з’ясувати всі обставини цих справ та банально виконує політичні замовлення певних осіб, які мають відповідний на нього компромат.
Київ не Одеса пане Євгене – отже дотримуйтесь вимог Кодексу адміністративного судочинства під час правосуддя тоді й може і у НАБУ менше питань до вас буде.
І якщо де хто ім’ям України створює свій персональний рай в Монако або Лондоні, то комусь і Затоки хватає. Далі буде…