Насправді ж, і рішення суду першої інстанції (Окружного адміністративного суду міста Києва) від 27 травня 2020 року, і постанова апеляційної інстанції (Шостого апеляційного адміністративного суду) від 23 вересня 2020 року стосувалися права Інституту надавати відповіді на звернення громадян. Жодних історичних, етичних чи юридичних оцінок символіці дивізії військ СС «Галичина» апеляційний суд не надавав. У цьому можна переконатися, якщо ознайомитися із повним текстом рішення в цій справі у реєстрі судових рішень.
Відтак, суд підтвердив, що жодних протиправних дій Інститут не вчиняв і надалі може надавати відповіді на звернення громадян у межах своєї компетенції.
Пропонуємо детальніше розібратися в цій справі.
Постановою від 23 вересня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2020 року в частині задоволених позовних вимог про «визнання протиправними дій Українського інституту національної пам’яті по наданню висновку про те, що символіка 14 гренадерської дивізії військ СС «Галичина» (1-ї Української дивізії УНА) відповідно до чинного законодавства України не є символікою націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, поширення або публічне використання якої в Україні заборонено, викладеного в листі Українського інституту національної пам’яті від 16.05.2017 за №01/1015» та «зобов’язання Українського інституту національної пам’яті та його посадових осіб утриматись від вчинення дій щодо поширення» зазначеного висновку.
«… у зверненні громадянина […] містилося конкретне запитання щодо символіки конкретного військового формування та того чи «підпадає вона під дію» конкретного названого у зверненні Закону про засудження тоталітарних режимів. Надана відповідачами листом від 16.05.2017 №01/1015 відповідь була надана на конкретно поставлене питання, виходячи із норм Закону № 317-VIII, який визначає перелік символіки комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, використання якої в Україні є забороненим», – йдеться у Постанові.
Також колегія суддів зробила висновок, що Українським інститутом національної пам’яті було «правомірно здійснено розгляд листа» саме як звернення громадянина відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян». «При цьому, відповідачами не було надано тлумачення п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 317-VIII, а лише було надано відповідь, виходячи зі змісту даного положення», – зазначається у Постанові.
Таким чином апеляційний суд підтвердив право Інституту відповідати на звернення громадян у межах його компетенції.
Апеляційний суд також постановив, що суд першої інстанції «вийшов за межі своїх повноважень», «надаючи оцінку приписам ст. 10 Статуту Міжнародного військового трибуналу від 08.08.1945, постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «До 65-ї річниці Нюрнберзького трибуналу над фашистськими злочинцями» від 19.04.2001 № 3248-VI, Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 18.12.2014 № 69/160, від 20.11.2012 № 67/3, доводам позивача, стосовно того, що Український інститут національної пам’яті, як центральний орган виконавчої влади, висловлюючи свою позицію в листі від 16.05.2017 №01/1015, довільно звузив поняття символіки Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини, яке міститься в Законі України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», виключивши з неї символіку 14 гренадерської дивізії військ Ваффен СС «Галичина», та дійшовши висновку, що відповідачі мали виходити не з оцінки її окремих графічних елементів та відсутності прямої заборони їх використання, а з урахування всіх знаків-символів в сукупності, які дають можливість сторонньому спостерігачу умовно їх віднести до націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та його символів, на які йдеться посилання у п. 5 ч. 1 ст. 1 названого Закону чи виключити цю можливість внаслідок такої оцінки», оскільки «фактично перебрав на себе повноваження спеціалізованих наукових (дослідних) інститутів (установ), на які покладаються повноваження щодо експертної діяльності».
Таким чином у своїй Постанові від 23 вересня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд не давав оцінки символіці військ СС “Галичина”, а навпаки наголосив, що це прерогатива спеціалізованих наукових установ.
Просимо журналістів бути уважними під час інформування суспільства про складні та чутливі теми, особливо коли йдеться про судові рішення в межах дражливих суспільно значимих питань.
Додатково нагадуємо: в Україні як демократичній та правовій державі з 2015 року засуджені тоталітарні режими комуністичного СРСР та нацистської Німеччини. Пропаганда цих режимів та публічне використання їхньої символіки заборонені та визнані законом наругою над пам’яттю мільйонів їхніх жертв.
Перелік забороненої символіки комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів був визначений у статті 1 Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.
Позицію щодо дивізії військ СС “Галичина” Український інститут національної пам’яті висловлював у коментарі.