ГлавнаяБлогиБлог Дмитра Лубінця

Люди – не товар і не подарунок: яких змін потребує законодавство України

Ви любите дарувати подарунки? Більшість відповість так! А якщо подарують вас? Моторошно звучить, правда? Втім, реалії сьогодення диктують нам свої умови і правила, перевертають світ навиворіт, показуючи не завжди приємні сторони. Сумно визнавати, що у цивілізованому світі, у ХХІ ст. існують, більше того, процвітають такі ганебні явища, як торгівля людьми, дарування, оренда, надання у безоплатне користування чи передача людини в рахунок погашення боргу. Важко уявити, що ці всі слова про людину. Важко уявити, що хтось виступає, так званим “дарувальником”, а хтось – “подарунком”. Важко уявити, що права людини не просто порушуються, а нівелюються, знищуються.

Фото: pixabay.com

Сьогодні торгівля людьми чи не одна із актуальних проблем сучасності, яка стоїть на рівні з тероризмом та суперечить міжнародним нормам і Конституції України. Практично всі соціальні групи населення можуть стати жертвами таких ганебних форм експлуатації. Особливо гостро ця проблема стоїть наразі в Україні. Адже часто, саме з країн пострадянського простору, здійснюється експорт «живого товару» на світові «ринки». Українцями торгують, дарують, здають в оренду! Є низка факторів, які щороку збільшують кількість таких злочинів: війна на Донбасі, поява ВПО та трудова міграція, економічна нестабільність, підвищення рівня безробіття, бідність, яка змушує їхати на кордон на заробітки, часто нелегально.

Кримінальний кодекс України не передбачає поняття «здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина», що на практиці призвело до складнощів притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які вчиняють дії, направлені на передачу або отримання людини, маючи на меті її експлуатацію. Значна частина таких злочинів відбувається всередині країни, ще частина – за кордоном. Коли агенти з працевлаштування заманюють своїх співвітчизників на роботу за кордоном, обіцяючи “золоті гори”. На практиці ж виходить зовсім інше. Міжнародна організація з міграції (МОМ) проводила опитування населення, згідно з яким близько 40% наших громадян, які працюють не в Україні працюють неофіційно. Саме ці люди можуть потрапити в “зону ризику” та стати жертвою злочинців. Дивно, але маючи таку сумну статистику, наше законодавство не готове карати злочинців на повну! Тому впевнений, що цю проблему потрібно вирішувати якнайшвидше і притягувати до кримінальної відповідальності тих, хто “дарує” такі путівки у “краще майбутнє”. Судами при розгляді справ про торгівлю людьми, незважаючи на тяжкість кримінальних правопорушень, часто ухвалюються м’які вироки, а в багатьох випадках засуджені взагалі звільняються від відбування покарання з випробуванням.

Уже давно прийшов час посилити відповідальність за торгівлю та експлуатацію людей. Тому днями у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №5134, який я ініціював та раніше анонсував під час виступу у Парламенті. Цей законопроект передбачає збільшення мінімального строку позбавлення волі за торгівлю людьми з 3 до 6 років. Крім того, документ передбачає відповідальність злочинців незалежно від наявності згоди потерпілого на експлуатацію в разі примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності тощо.

Торгівля людьми – це один із найприбутковіших бізнесів у світі. У нашій країні успішно функціонує велика кількість злочинних угрупувань, які втягують українців у різні правопорушення і фактично ними торгують. Після того, як Національна поліція ловить їх «на гарячому», виявляється, що це посередницькі компанії, які займаються «орендою людей», «передачею у подарунок» тощо. Тобто знаходять юридичні підстави, щоб уникнути відповідальності. І наша Феміда закриває на це очі і відпускає злочинців або дає умовні терміни. У результаті засуджені виходять під заставу або взагалі уникають кримінальної відповідальності й покидають межі країни, щоб повернутися й розпочати свій бізнес знову. Законопроект “Про посилення кримінальної відповідальності за торгівлю людьми” передбачає посилення покарань шляхом удосконалення положень Кримінального кодексу України, запровадження у ст.149 КК України такої форми злочинного діяння, як «здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина».

А відповідальність за порушення цієї статті має наставати незалежно від наявності згоди цієї людини на експлуатацію, якщо до неї було використано заходи впливу. Наприклад, змушують займатися проституцією, здійснюючи над людиною моральне та фізичне насилля, шантаж чи погрози. Все це впливає на психіку та здорове світосприйняття, руйнує життєві принципи та наштовхує на суїцидальні настрої. Саме тому, важливо на законодавчому рівні посилити відповідальність за такі злочини й убезпечити своїх громадян. Таким чином ми зможемо частково перервати ланцюг знедолених доль і роками налагоджену схему кримінального бізнесу з торгівлі людьми!

Дмитро Лубінець Дмитро Лубінець , Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram