За останні два дні робочого тижня свій бізнес в Росії вирішили припинити п’ять компаній: тайванський виробник комп’ютерів Acer, другий у світі виробник будівельної техніки японська Komatsu, німецький виробник продуктів для випічки Dr. Oetker, данський виробник лакофарбових покриттів Hempel та білоруська ІТ-компанія EPAM.
Komatsu та Dr. Oetker володіли заводами на території РФ, а сумарно компанії працевлаштовували близько 700 співробітників, які залишаються в Росії. Тільки ЕРАМ забезпечує російському офісу релокейт до Білорусі.
Світові санкції створюють ризики і для працівників безпосередньо російських компаній. Російська Лукойл через санкції не може відвантажувати мазут і швидше за все буде вимушена зупинити свої чотири нафтопереробні заводи з близько 10 тисячами співробітників.
Хоч за оцінками експертів Bloomberg, російські компанії під тиском кремля не будуть поспішати звільняти людей, але точно будуть скорочувати зарплати, тривалість робочого часу (а значить, теж зарплати) або відправляти працівників у неоплачувану відпустку. Попри це, аналітики прогнозують плюс 2 млн безробітних за результатами року.
Така доля чекає не лише працівників російських компаній, але й іноземних, які залишилися працювати в країні-агресорі. Припиняти діяльність їх змушують, зокрема, запроваджені США вторинні санкції. Це санкції, які застосовуються до іноземної компанії, якщо її діяльність якимось чином допомагає країні-агресору обійти накладені на неї санкції.
Через це китайська Huawei вже відправляє російських співробітників на місяць у відпустку, аби визначити, які товари компанії можуть порушувати заборони на постачання американських технологій до РФ. Це мабуть перший значущий приклад дії нових обмежень, які будуть ще більше стримувати бізнес мати зв’язки з Росією.
Втім, далеко не всі санкції такі ж корисні. Наприклад, в четвер Європейський Союз таки спромігся ухвалити «п’ятий пакет санкцій», в якому від реальних дієвих санкцій одна назва. В новому пакеті додаткові персональні та банківські санкції, ембарго на постачання зброї та деяких експортних товарів агресору, а також заборона суднам РФ заходити до європейських портів (втім, це не стосується танкерів з енергоресурсами, а також аграрної продукції).
Ембарго на імпорт російського вугілля відклали до серпня, а про нафту та газ мова в пакеті взагалі не йде. Хоча це перше, що світ мав би перекрити Росії, аби припинити фінансувати її військові амбіції. Якщо подивитися на цифри, то в Росії наразі позитивне сальдо торгового балансу. При чому, якщо за весь 2021 рік воно становило 120 млрд дол, то лише за перші три місяці 2022 року досягнуло позначки у майже 60 млрд дол. І одна з причин – це значне підвищення цін на енергоносії без запровадження ембарго та можливості спокійно засуджувати дії агресора в Україні і водночас далі платити йому за газ та нафту валюту, яку він використовує на ракети та танки.
За останні дні робочого тижня про плани обмежити імпорт енергоносіїв з Росії висловилися лише Японія та Естонія: перша готова відмовитися від російського вугілля, друга – від російського газу, але лише щонайменше до кінця 2022 року.
Стабільно погано все у російському імпортозаміщенні. У російських пивоварів майже немає локального хмелю, аби замінити імпортну сировину з Німеччини, Чехії та США. Російські торгові центри в свою чергу можуть втратити приблизно 70% виручки, бо більше 160 брендів перестали співпрацювати з агресором, нові міжнародні компанії не виходять на ринок через невизначеність, а російським не вистачає обсягів виробництва, аби перекрити втрати.