А між тим, саме в нашому місті майбутній письменник освоював ази комерції в училищі графа Вітте, про що нагадала дуже інформативна і естетично оформлена програма прем'єри, яка вже стала бібліографічною цінністю.
Ну а спектакль, де керівник проекту - художній керівник театру, народний артист України Микола Берсон, не може за визначенням бути прохідним. Вистава захоплює. У ній, як у вишуканій страві «високої кухні» є все: літературна основа, з якої дбайливо взяті текст з яскравими словами. Відмінна гра акторів, особливо хочеться виділити виконавця ролі Бенціона Крика - М.Руденка. Молодий актор, мабуть сам має симпатію до свого персонажа, грав драматично і з почуттям міри.
Музика, яка дуже часто в роботах режисера М.Голенко «працює» по-повній, в цій виставі передає дуже багато смислів. Маса цікавих деталей, як той щур, з яким бігає по сцені кантор синагоги Цвібак в комедійному виконанні актора Є.Студзінського, вагоміше багатьох слів. Мадам Попятнік у виконанні актриси Н.Рижкової та Двойра - актриса Т.Винник, виявилися найяскравішими жіночими образами «мішпухи» Короля Молдаванки. Але всі без винятку актори на сцені не «приколювалися» над єврейськими пристрастями, а працювали над трансляцією смислів. Тому виставу, можливо, варто дивитися кілька разів, аж надто вона багатошарова, як смачний десерт - мільфей. А подивившись, варто ще раз озирнутися навколо. Відзначити, а раптом є поруч вороги і зрадники? А що про ваш бізнес думають діти? Чи не соромляться вони свого становища і ролі в суспільстві? А навіщо взагалі робити бізнес?.. Та хіба мало що потрібно обдумати після того, як оплески відлунають ...
Наприклад, яким живучим виявився єврейський присмак тіньового радянського бізнесу в наш час.
125-річчя письменника Бабеля якнайкраще відзначає саме Миколаївський академічний український театр драми та музичної комедії, що на вулиці, яку звали Привозною, коли по ній бігав майбутній літератор.