Але цим наші реальні здобутки у напрямку децентралізації і вичерпуються. Держава ніби й повертається обличчям до місцевого самоврядування, але робить це дуже повільно. Дуже довго триває процес передачі повноважень архбудконтролю. Лише нещодавно прийнято закон про передачу на місця повноважень по реєстрації речових прав на нерухоме майно, і скільки часу вони будуть реально передаватися теж сказати важко. Як і раніше, міські та селищні голови не мають жодного впливу на призначення керівників місцевих правоохоронних органів. І цей ряд можна продовжувати. Та й чи змінить ситуацію одна лише передача повноважень?
Нам потрібно формувати якісний кадровий потенціал для тих структур, які перейдуть у підпорядкування органам місцевого самоврядування. І кадрове питання є одним з найболючіших. Ми розуміємо, якщо в бізнесі ти хочеш отримати класного якісного «кадра», висококваліфікованого працівника, ти маєш платити йому великі гроші. Так само має бути і в роботі органів державної влади, чи на місцях, чи загальнонаціональних. Коли люди отримують хорошу зарплату, тоді від них можна і багато вимагати. Тому держава має переглянути весь процес реформування місцевого самоврядування і, в тому числі, питання оплати праці його працівників. Та й не тільки їх, а й усіх державних службовців.
Тож з нагоди Дня місцевого самоврядування в Україні хочеться побажати, щоби держава, нарешті, повернулася обличчям до місцевого самоврядування. Щоби територіальні громади отримали не декларовані, а реальні можливості вирішення своїх проблем, а працівники органів місцевого самоврядування відчули реальну турботу про себе і гордість з нагоди професійного свята.